ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2011 року м. ПолтаваСправа № 2a-1670/774/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Довгопол М.В.,
при секретарі – Дрижирук М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, третя особа: ОСОБА_1, про скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В:
25 січня 2011 року Головне управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 23585062 від 12.01.2011 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 12.01.2011 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 недоплаченої щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення за 2000,2003, 2004, 2005 роки в сумі 2068 грн 75 коп. Вважає, що вказана постанова є неправомірною та підлягає скасуванню, оскільки Головним управлінням призначення, нарахування, виплата та фінансування щорічної допомоги, як і будь - якого іншого виду допомоги, до функцій та компетенції позивача не входить, що підтверджується Типовим положенням про головне управління праці обласної державної адміністрації, Київської міської державної адміністрації, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2007 року № 790.; крім того кошторисні призначення Головного управління не передбачають коштів на виконання рішень судів про стягнення допомоги за минули роки і позивач не наділений повноваженнями щодо внесення змін до Закону України про державний бюджет щодо визначення додаткових бюджетних видатків на загальносуспільні потреби.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у прохальній частині позовної заяви просив розглянути справу без його участі.
Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, хоча у матеріалах справи наявні докази про те, що він належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення судового розгляду не надіслав.
Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року до участі у справі було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ОСОБА_1.
У судове засідання третя особа не з'явився, хоча належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не надала.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами справи.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою Миргородського міськрайонного суду від 10.04.2007 року, що набрала законної сили 25.04.2007 року, стягнуто з Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу за 2000, 2003, 2004, 2005 року в сумі 2068 грн 75 коп.
Миргородським міськрайонним судом на виконання зазначеної постанови 04.05.2007 року видано виконавчий лист № 2-а-32.
Заступником начальника підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Полтавській області Круговим С.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.03.2010 року.
01.11.2010 року постановою заступника начальника підрозділу виконавчий лист № 2а-32 від 04.05.2007 року повернутий стягувачеві через відсутність коштів, які можливо стягнути з відповідних рахунків боржника.
Постановою від 12.01.2011 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Солодовником В.М. знову відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2-а-32.
Позивач з даною постановою не погодився та оскаржив її до суду.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, надаючи оцінку діям та рішенням суб’єкта владних повноважень, які є предметом оскарження, суд перевіряє чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо; добросовісно, розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 21) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 3) в інших передбачених законом випадках.
Статтею 19 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у виконавчому документі повинні бути зазначені: 1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; 2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; 3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо;4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання чинності рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою. Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.
Відповідно до частини 1, 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Таким чином, прийняття до виконання виконавчого документа і відкриття виконавчого провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення є не правом, а обов’язком державного виконавця.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що виконавчий лист по справі № 2-а-32, виданий Миргородським міськрайонним судом Полтавської області 04.05.2007 року, на виконання якого винесено спірну постанову про відкриття виконавчого провадження від 12.01.2011 року, відповідає вимогам статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" та своєчасно пред’явлено до виконання.
Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. Аналогічне правило міститься і в частині 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов‘язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов‘язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Що стосується строку пред`явлення виконавчого листа № 2-а-32 до виконання, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.21 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999, № 606-XIV виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років.
Згідно з п.а ч.1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання.
Частиною 3 ст. 22 Закону України № 606-XIV встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.
Оскільки виконавчий лист № 2-а-32 вперше пред`являвся до виконання 03.03.2010 року (постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.03.2010 року), і був повернутий 01.11.2010 року стягувачеві 01.11.2010 року (постанова про повернення виконавчого листа від 01.11.2010 року), то строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривався.
Відповідно до ч. 2. ст. 22 Закону України № 606-XIV після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Зважаючи на викладене, строк пред`явлення виконавчого листа № 2-а-32 до виконання стягувачем не пропущений.
Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що при прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 23585062 від 12.01.2011 року відповідач діяв на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження", з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
На підставі викладеного, керуючись статтями 18, 19, 24 Закону України "Про виконавче провадження", статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, третя особа: ОСОБА_1, про скасування постанови відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 15 лютого 2011 року.
Суддя М.В. Довгопол