Категорія №10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
03 лютого 2011 року Справа № 2а-591/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Пляшкової К.О.,
при секретарі: Бурихіні О.С.,
за участю представників
прокурора-заявника: не з’явився,
позивача: не з’явився,
першого відповідача: не з’явився,
другого відповідача: Будянської О.С. (довіреність),
Будянського О.Ю. (довіреність),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора м. Свердловська в інтересах держави в особі Свердловського міськрайцентру зайнятості до відокремленого підрозділу «ГЗФ «Червонопартизанська» державного підприємства «Сверловантрацит», державного підприємства «Свердловантрацит» про стягнення заборгованості у розмірі 61883,83 грн., -
ВСТАНОВИВ:
13.01.2011 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов прокурора м. Свердловська в інтересах держави в особі Свердловського міськрайцентру зайнятості до відокремленого підрозділу «ГЗФ «Червонопартизанська» державного підприємства «Сверловантрацит» про стягнення заборгованості у розмірі 61883,83 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що за ВП «ГЗФ «Червонопартизанська» ДП «Сверловантрацит» через несплату страхових внесків утворилася заборгованість зі сплати страхових внесків за серпень, вересень, жовтень, грудень 2009 року та січень 2010 року у сумі 61883,83 грн., у тому числі недоїмка – 60522,89 грн., пеня – 1360,94 грн. Зазначена сума підтверджується актом перевірки підприємства від 29.03.2010 № 93.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25.01.2011 залучено до участі у справі другим відповідачем державне підприємство «Сверловантрацит».
У судове засідання прокурор, представники позивача та першого відповідача не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
До початку судового розгляду справи від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд адміністративної справи за відсутності представника Свердловського міськрайцентру зайнятості (а.с.23).
Від прокурора до початку розгляду справи надійшли уточнення на адміністративний позов (а.с.27), у яких прокурор зазначив, що по справі належним відповідачем є державне підприємство «Сверловантрацит» в особі відокремленого підрозділу «ГЗФ «Червонопартизанська».
Представники другого відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, про що надали письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.30-32), у яких зазначили, що ДП «Сверловантрацит» засновано на державній власності згідно з наказом Мінпаливенерго від 07.03.2003 № 117 і належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України. Рішеннями Кабінету Міністрів України від 23.07.2009 (витяг з протоколу № 48), від 29.10.2009 (витяг з протоколу № 70), від 20.01.2010 (витяг з протоколу № 4), а також телеграмою від 29.10.2009 № 744/08/06 за підписом заступника міністра вугільної промисловості України, зобов’язано всі кошти, що виділяються з Державного бюджету України та кошти отримані від реалізації вугілля спрямовувати виключно на виплату заробітної плати працівникам. Крім того, представники відповідача вважають, що строк звернення до адміністративного суду прокурором пропущений.
З урахуванням вимог ст.128 КАС суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу за відсутності прокурора та представника позивача.
Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Свердловський міськрайцентр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та виконує покладені на нього функції, серед яких є здійснення обліку та ведення реєстру платників страхових внесків, представництво інтересів Фонду в судових органах та інших органах.
Згідно із ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд має право застосовувати фінансові санкції передбачені законом, у разі порушення порядку сплати страхувальниками страхових внесків, стягувати з посадових осіб та страхувальників передбачені законом штрафи та застосовувати інші фінансові санкції за недотримання цього Закону. Фонд зобов’язаний забезпечувати збір страхових внесків; контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття.
У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що державне підприємство «Свердловантрацит» (далі – ДП «Свердловантрацит») зареєстроване виконавчим комітетом Свердловської міської ради 24.04.2003 за № 04051610Ю0010515 (а.с.14).
ДП «Свердловантрацит» має відокремлені підрозділи, зокрема відокремлений підрозділ «Групова збагачувальна фабрика «Червонопартизанська» (далі – ВП «ГЗФ «Червонопартизанська»).
ВП «ГЗФ «Червонопартизанська» ДП «Свердловантрацит» перебуває на обліку платником страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з 24.02.1999 у Свердловському міськрайонному центру зайнятості, про що свідчить копія повідомлення про взяття на облік платника страхових внесків (а.с.16).
Відповідно до ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» роботодавець зобов’язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Розмір страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, що підлягають сплаті до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України, встановлений ч.2 ст.1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування».
Пунктом 2 частини 1 статті 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх плати, страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмку), штраф та пеню.
Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.
Свердловським місьрайонним центром зайнятості проведено планову перевірку ВП «ГЗФ «Червонопартизанська» ДП «Свердловантрацит» з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за період з 01.10.2004 по 23.03.2010, за результатами якої складено акт № 93 від 23.03.2010 (а.с.5-10).
Документальною перевіркою встановлено, що страхові внески нараховуються згідно вимог п.п.4.2 п.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 01.06.2007 № 276 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.06.2007 за № 669/13936.
Як зазначено в акті перевірки, перевіркою встановлено, що підприємством за період серпня, вересня, жовтня, грудня 2009 року, січня 2010 року виплачувалась заробітна плата, нараховувались і сплачувались страхові внески для застрахованих осіб у розмірі 0,6 %, та нараховувались і не сплачувались страхові внески для роботодавців у розмірі 1,6 %, що є порушенням вимог п.п.5.6, 5.7, 5.8, п.5 вказаної Інструкції, якою передбачено, що страхові внески сплачуються один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці. У разі нестачі коштів на рахунку платника на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків до Фонду – проводиться у пропорційних сумах. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.
Таким чином, заборгованість по сплаті страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття станом на 23.03.2010 складає 77492,16 грн., у тому разі:
- строк сплати яких не настав 16969,27 грн.;
- сума недоїмки 60522,89 грн. (недоїмка по страховим внескам для роботодавців 1,6 % у сумі 60522,89 грн.), нарахована пеня у сумі 1360,94 грн.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що за ВП «ГЗФ «Червонопартизанська» ДП «Свердловантрацит» утворилася заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 61883,83 грн., у тому числі недоїмка – 60522,89 грн., нарахована пеня – 1360,94 грн.
Представниками відповідача розмір заборгованості у судовому засіданні не оспорювався.
На час розгляду адміністративної справи заборгованість перед позивачем не погашена.
Оскільки ВП «ГЗФ «Червонопартизанська» ДП «Свердловантрацит» є відокремленим підрозділом без права юридичної особи, суд вважає за необхідне суму заборгованості стягнути саме з ДП «Свердловантрацит», яке є головним підприємством.
Що стосується доводів представника відповідача про те, що всі кошти підприємства мають спочатку спрямовуватися на виплату заробітної плати, суд вважає необґрунтованими з огляду на те, що Рішення Кабінету Міністрів України від 23.07.2009 (витяг з протоколу № 48), від 29.10.2009 (витяг з протоколу № 70), від 20.01.2010 (витяг з протоколу № 4), а також телеграмою від 29.10.2009 № 744/08/06 в цій частині суперечать положенням Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
При вирішенні справи суд керується принципом законності, відповідно до якого у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
З огляду на викладене, суд застосовує положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», оскільки закон має вищу юридичну силу по відношенню до рішень Кабінету Міністрів України.
Що стосується посилань представників відповідача на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, з посиланням на те, що відповідно до ч.2 ст.38 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (в редакції Закону України від 08.07.2010 № 2464) передбачено, що строк давності в разі стягнення тільки штрафних санкцій не застосовується, суд вважає необґрунтованими.
Так, ч.2 ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (у редакції до внесення змін Законом України від 08.07.2010 № 2464) було передбачено, що строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.
08.07.2010 прийнято Закон України № 2464 від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01.01.2011 року.
Законом України № 2464 від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» внесено зміни до деяких Законів України було внесено зміни, зокрема до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Так, дійсно ч.2 ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (в редакції Закону України від 08.07.2010 № 2464) передбачено, що строк давності в разі стягнення штрафних санкцій не застосовується.
Разом з тим, п.17 ст.25 Закону України № 2464 від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Таким чином, з огляду на викладене, суд робить висновок, що строк давності не розповсюджується на недоїмку та пеню по сплаті внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Крім того, п.7 прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» встановлено, що суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.
Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а суму заборгованості ВП «ГЗФ «Червонопартизанська» ДП «Свердловантрацит» слід стягнути з ДП «Свердловантрацит».
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Відповідно до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 03 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов прокурора м. Свердловська в інтересах держави в особі Свердловського міськрайцентру зайнятості до відокремленого підрозділу «ГЗФ «Червонопартизанська» державного підприємства «Сверловантрацит», державного підприємства «Свердловантрацит» про стягнення заборгованості у розмірі 61883,83 грн., - задовольнити повністю.
Стягнути з державного підприємства «Свердловантрацит» (місцезнаходження: 94800, Луганська область, м. Свердловськ, вул. Енгельса, 1, код ЄДРПОУ 32355669) в особі відокремленого підрозділу «ГЗФ «Червонопартизанська» на користь Свердловського міськрайцентру зайнятості (місцезнаходження: 94800, Луганська область, м. Свердловськ, вул. Жилова, 5, код ЄДРПОУ 13392705, р/р 37175974900072, банк УДК у Луганській області, МФО 804013) заборгованість у сумі 61883,83 грн. (шістдесят одна тисяча вісімсот вісімдесят три гривні вісімдесят три копійки).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 08 лютого 2011 року.
СуддяК.О. Пляшкова