ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"04" грудня 2007 р. Справа № 20/309
Господарський суд Рівненської області у складі судді Василишина А.Р. розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРДІМ”
до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Рівнеголовпостач”
про стягнення в сумі 1 669 030 грн. 00 коп.
за участю представників сторін:
в судовому засіданні від 20 листопада 2007 року –
позивача: Кочерга І.Ю. (дов. б/н від 20.11.2007р.);
відповідача: Костючок С.Ю. (дов. № 14 від 03.01.2006р.);
в судовому засіданні від 4 грудня 2007 року –
позивача: Кочерга І.Ю. (дов. б/н від 20.11.2007р.);
відповідача: не з’явився.
Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України роз’яснені.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „УКРДІМ” (надалі –Позивач) звернулося в господарський суд з позовною заявою в якій просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Рівнеголовпостач” (надалі – Відповідач) на свою користь борг за придбане Відповідачем у Позивача нерухоме майно, по договору купівлі-продажу не житлового приміщення від 7 вересня 2006 року (надалі –Договір; а.с. 6-7), в сумі 184 000 (сто вісімдесят чотири тисячі) грн. –по оплаті яка, у відповідності до пункту 3.1.2 Договору, мала бути проведена 29 листопада 2006 року.
29 жовтня 2007 року в господарський суд Рівненської області надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 18) в якому Відповідач просить відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог. Свої заперечення Відповідач обґрунтовує тим, що 5 жовтня 2007 року Відповідач платіжним дорученням № 18 (а.с. 22) перерахував Позивачу залишок заборгованості в сумі 535 000 (п’ятсот тридцять п’ять тисяч) грн., та, відповідно –повністю розрахувався за придбане майно по Договору.
20 листопада 2007 року Позивач подав заяву про зміну позовних вимог (а.с. 33-34), в якій вказує, що Відповідач платіжним дорученням від 5 жовтня 2007 року (а.с. 22) погасив заборгованість за придбане приміщення, та з підстав вказаних у заяві, просить стягнути з Відповідача на користь Позивача 1 відсоток процентів за кожний день затримки перерахування коштів, в розмірі 1 669 030 (один мільйон шістсот шістдесят дев’ять тисяч тридцять) грн..
В судовому засіданні від 20 листопада 2007 року оголошувалася перерва до 4 грудня 2007 року до 10 год. 40 хв. та витребовувалися від сторін докази, про що учасники судового процесу повідомлені під розписку (а.с. 40).
3 грудня 2007 року в господарський суд Рівненської області надійшло клопотання Відповідача (а.с. 45) про відкладення розгляду справи на пізніший термін, в зв’язку з відрядженням представника Відповідача Костючок С.Ю. до міста Вознесенськ Миколаївської області для участі в іншому судовому засіданні, яке відбудеться 3-4 грудня 2007 року.
Представник Позивача в судовому засіданні від 4 грудня 2007 року заперечив проти відкладення розгляду справи, оскільки вважає дане клопотання Відповідача необґрунтованим. Клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи (а.с. 45), не задовольняється судом з урахуванням такого. Викладені у клопотанні обставини (про відрядження представника Відповідача Костючок С.Ю. до міста Вознесенськ Миколаївської області для участі в іншому судовому засіданні, яке відбудеться 3-4 грудня 2007 року) нічим не підтверджені. Разом з тим, можливе відрядження представника Відповідача не може слугувати підставою для відкладення вирішення господарського спору, оскільки коло представників сторін в господарському судочинстві не обмежено нормами чинного законодавства. Сторонам надавалась можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи і міркування стосовно позовних вимог. Відповідач заперечень по суті змінених позовних вимог не подав, у відзиві (а.с. 18) вказував про сплату основного боргу по Договору. 10 грудня 2007 року закінчується строк вирішення спору передбачений статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, а тому господарський суд не може відкласти розгляд справи. За таких обставин суд вважає можливим розгляд справи без участі представника Відповідача за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що між Позивачем та Відповідачем 7 вересня 2006 року укладено Договір купівлі-продажу магазину, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, БОС, будинок № 233, 1-й поверх, загальною площею 594 (п’ятсот дев’яносто чотири) кв.м..
Договір нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Киселюк О.В. та зареєстровано в Державному реєстрі правочинів 7 вересня 2006 року, та зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 12 вересня 2007 року.
Згідно пункту 2.1 Договору: вартість не житлового приміщення, що є об’єктом купівлі-продажу за Договором, становить 1 850 000 (один мільйон вісімсот п’ятдесят тисяч) грн., що на момент укладання Договору становить 366 336 (триста шістдесят шість тисяч триста тридцять шість) долларів США по курсу Національного Банку України.
Розділом 3 Договору Позивач та Відповідач визначили порядок розрахунків за придбаний об’єкт, яким передбачили, що Відповідач проводить попередню оплату в сумі 550 000 (п’ятсот п’ятдесят тисяч) грн. до укладання Договору, але не пізніше його нотаріального посвідчення (пункт 3.1.1 Договору). Решту суми в розмірі 1 300 000 (один мільйон триста тисяч) грн. Відповідач мав перераховувати Позивачу рівними долями на розрахунковий рахунок Позивача згідно наступного графіку: до 5 вересня 2006 року – 750 000 (сімсот п’ятдесят тисяч) грн.; до 29 вересня 2006 року –183 000 (сто вісімдесят три тисячі) грн.; до 30 жовтня 2006 року – 183 000 (сто вісімдесят три тисячі) грн.; до 29 листопада 2006 року – 184 000 (сто вісімдесят чотири тисячі) грн. (пункт 3.1.2 Договору).
Пунктом 3.2 Договору передбачено, що факт проведення повного розрахунку за не житлове приміщення та виконання інших умов Договору підтверджується заявою Позивача, яка засвідчується нотаріально.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач повністю сплатив Позивачу заборгованість за придбану не житлову будівлю лише 5 жовтня 2007 року –платіжним дорученням № 18 (а.с. 22). Дана сплата включає у себе заборгованість, що мала бути сплачена до 30 жовтня 2006 року та 29 листопада 2006 року, а також частково заборгованість (в сумі 168 000 грн.), що мала бути сплачена до 29 вересня 2006 року.
Згідно пункту 6.3 Договору: у разі порушення графіку термінів оплати визначених в пунктом 3.1.2 Договору, Відповідач сплачує Позивачу проценти у розмірі 1 відсоток, що нараховується на несплачену вчасно суму, за кожний день прострочення оплати.
Як встановлено рішенням господарського суду Рівненської області від 27 листопада 2006 року в справі № 17/297 (а.с. 10-11), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду в даній справі від 19 лютого 2007 року (а.с. 12-13):
Відповідно до частини 3 статті 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов’язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.
Статтею 536 ЦК України передбачено: за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 3 статті 692 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
ЦК України (ст.ст. 549-552) та ГК України (ст.ст.199, 230) передбачає такі види забезпечення виконання та відповідальності за порушення зобов’язань як штраф та пеня.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 27 листопада 2006 року в справі № 17/297 (а.с. 10-11) встановлено, що з урахуванням вищевказаного у Позивача були всі правові підстави для нарахування процентів (Договором передбачено сплату саме процентів, а не пені).
Також слід зауважити, що дані проценти не мають нараховуватися як річні, оскільки законом не передбачено порядку нарахування процентів імперативно, тому сторони є вільними у виборі умов нарахування процентів в тому числі і встановивши їх нарахування за кожний день.
Враховуючи усе вищевказане, на основі статтей 536, 625, 692 Цивільного Кодексу України, статті 198 Господарського Кодексу України, пункту 6.3 Договору – вимоги Позивача про сплату процентів в сумі 1 669 030 (один мільйон шістсот шістдесят дев’ять тисяч тридцять) грн. за період з 28 листопада 2006 року по 5 жовтня 2007 року (згідно розрахунку на а.с. 35) ґрунтуються на вимогах закону та Договору і підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати в даній справі покладаються на Відповідача.
Оскільки Позивачем сплачене державне мито лише в сумі 1 000 (одна тисяча) грн. (квитанція № ПН590852 від 8 жовтня 2007 року [а.с. 4]) то відшкодуванню за рахунок Відповідача підлягає лише ця сума сплаченого держмита.
Решта державного мита в сумі 15 690 (п’ятнадцять тисяч шістсот дев’яносто) грн. 30 коп. підлягає відшкодуванню з Відповідача до Державного бюджету України.
Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ :
1. Позов задоволити. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Рівнеголовпостач”, 33000, м. Рівне, вул. Кн. Володимира, 112 а, р/р 260006844 в „Райффайзен банк Аваль” м. Рівне, МФО 333227, код ЄДРПОУ 04542761 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРДІМ”, 33000, м. Рівне, вул. Шкільна, 49, р/р 260097578 в „Райффайзен банк Аваль” м. Рівне, МФО 333227, код ЄДРПОУ 31710975 –1 669 030 (один мільйон шістсот шістдесят дев’ять тисяч тридцять) грн. 00 коп. процентів, 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп. витрат по держмиту та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Рівнеголовпостач”, 33000, м. Рівне, вул. Кн. Володимира, 112 а, р/р 260006844 в „Райффайзен банк Аваль” м. Рівне, МФО 333227, код ЄДРПОУ 04542761 в доход Державного бюджету України 15 690 (п’ятнадцять тисяч шістсот дев’яносто) грн. 30 коп. державного мита.
3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
4. Після набрання рішенням законної сили скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою господарського суду Рівненської області від 30 листопада 2007 року, у вигляді: накладення арешту на вбудовані приміщення магазину, що знаходиться за адресою –місто Рівне, вул. Соборна, БОС, буд. 233; заборони Відкритому акціонерному товариству „Рівнеголовпостач” вчиняти будь-які дії щодо відчуження та переоформлення права власності на приміщення магазину, що знаходиться за адресою –місто Рівне, вул. Соборна, БОС, буд. 233.
5. Копію рішення направити сторонам по справі.
6. Після набрання рішенням законної сили копію рішення направити: відділу Державної виконавчої служби у місті Рівне та Першій Рівненській нотаріальній конторі.
Повний текст рішення оформлено та підписано 07.12.2007р.
Суддя Василишин А.Р.