КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.02.2011 № 33/419
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Гуримський О.В. (довіреність від 01.11.2010р. № 22);
від відповідача - Пантелєєв В.Л. (довіреність від 19.01.2011р. № 12-00225/11);
від третьої особи: не з’явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Аеро-Експрес"
на рішення Господарського суду м.Києва від 16.11.2010
у справі № 33/419 ( .....)
за позовом ВАТ "Незалежна Страхова Група"
до ТОВ "Аеро-Експрес"
третя особа позивача
третя особа відповідача Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна"
про стягнення 1 184,38 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.11.2010 року у справі № 33/419 позов Відкритого акціонерного товариства «Незалежна страхова компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аеро-Експрес” про стягнення 1 184,38 грн. задоволено повністю, присуджено до стягнення компенсацію здійснених страхових виплат у сумі 1 184,38 грн., витрат по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аеро-Експрес» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дане рішення та прийняти нове, яким позов залишити без задоволення.
Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права, зокрема пункту 2 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник зазначає, що місцевим господарським судом надіслано ухвалу про порушення провадження у даній справі на його адресу із запізненням, а також не враховано, що позовна заява йому не направлялась.
У скарзі йдеться також про те, що внаслідок відсутності даних про дату судового засідання, Товариство з обмеженою відповідальністю “Аеро-Експрес” не мало можливості подати заяву про застосування строку позовної давності.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро-Експрес» висловився за задоволення апеляційної скарги, представник Відкритого акціонерного товариства «Незалежна страхова компанія» - за її відхилення з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відкритим акціонерним товариством «Незалежна страхова компанія» (далі по тексту – позивач) пред’явлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро-Експрес» (далі по тексту – відповідач) про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування у розмірі 1 184,38 грн.
Місцевим господарським судом встановлено та підтверджується наявними матеріалами справи, що 11.06.2006р. Відкритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Правекс-Страхування”, правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство «Незалежна страхова компанія», та ОСОБА_1 укладено договір ТЗМ № 622177 добровільного страхування транспортного засобу, наданого у заставу, згідно з сертифікатом до якого об'єктом страхування є автомобіль “Хонда Аккорд”, державний номер НОМЕР_1. Строк страхування – з 11.08.2006р. по 10.08.2007р.
06.08.2007 в м. Києві о 14 год. 20 хв. на пр. Перемоги 77/1 сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), за участю транспортних засобів: Хонда Аккорд, державний № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 під керуванням ОСОБА_2 та ВАЗ 21043, державний № НОМЕР_2, що належить “Аеро–Експрес” під керуванням ОСОБА_3, який керуючи транспортним засобом не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції руху в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем “Хонда Аккорд”, д/н НОМЕР_1, який рухався попереду в попутному напрямку, внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
ОСОБА_3 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу про адміністративне правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Зазначене підтверджується довідкою ВДАІ з обслуговування Святошинського району РУ ГУ МВС України м. Києва вх. № НОМЕР_3 від 15.08.2007р., постановою Святошинського районного суду міста Києва від 30 серпня 2007 року у справі № 3-29741.
Згідно складеної СП ЗАТ “Дніпро Мотор Інвест” калькуляції від 04.09.2007 автомобілю “Хонда-Аккорд”, державний номер НОМЕР_1, заподіяно шкоду на загальну суму 1 526 грн. 50 коп.
Згідно платіжного доручення від 29.10.2007р. № 7258 BAT CK “Правекс-Страхування” виплатило Махмудову К.Г. страхове відшкодування у розмірі 1 184,38 грн.
Згідно довідки ВДАІ з обслуговування Святошинського РУ ГУ МВС України м. Києва від 15.08.2007 № НОМЕР_3 автомобіль “ВАЗ”, реєстраційний номер НОМЕР_2, належить відповідачу.
Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 02.07.2010 за адресою відповідача було вручено претензію позивача від 24.06.2010р. № 2660 з вимогою відшкодувати витрати, пов’язані з виплатою страхового відшкодування ОСОБА_1, у розмірі 1 184,38 грн.
Дослідивши фактичні обставини справи, місцевий господарський суд дійшов висновку про достатність підстав для задоволення позову.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно статті 29 названого закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Суб`єктом відповідальності за шкоду, що заподіяна джерелом підвищеної небезпеки є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки (самим джерелам чи їх володільцям), відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоду, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, як випливає із приписів вищенаведених правових норм, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, яка відповідальна за завдані збитки.
Як встановлено, дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_3., який керував транспортним засобом ВАЗ 21043, державний № НОМЕР_2, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Аеро–Експрес”.
Правила щодо відшкодування шкоди, заподіяної третій особі встановлені, зокрема, статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно пункту 22.1 якої при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Таким чином, відшкодування шкоди, що заподіяна третій особі здійснюється у порядку, що встановлений зазначеним законом.
Порядок виплати страхового відшкодування визначений статтею 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно пункту 37.4 якої страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, у разі, коли такі витрати здійснюються за згодою страховика. Якщо страхувальник або особа, відповідальність якої застрахована, здійснили такі витрати без попереднього погодження із страховиком, страховик має право відмовити у компенсації таких витрат або зменшити їх розмір з урахуванням вимог законодавства України про порядок відшкодування такої шкоди. Таким чином, приписами даної правової норми визначено, що страховик особи, відповідальність якої ним застрахована, може здійснити виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілому.
Відповідач не здійснював виплати страхового відшкодування потерпілому. Натомість, як вже було зазначено, позивач сплатив потерпілому у ДТП страхове відшкодування за договором добровільного страхування, у зв’язку з чим до нього перейшло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивач набув право регресного позову до відповідача, у зв’язку з чим позов про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків місцевого господарського суду.
Посилання скаржника на те, що він несвоєчасно одержав ухвалу про порушення провадження у даній справі, у зв’язку з чим не бурав участі в судовому засіданні, є необґрунтованим, оскільки справу розглянуто відповідно до вимог статей 64, 65 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту другого і четвертого частини третьої статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Зазначені конституційні принципи закріплені в статтях 4-2 (Рівність перед законом і судом) та 4-3 (Змагальність) ГПК України, згідно з якими правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, для чого господарський суд створює їм необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування рішення господарського суду є розгляд ним справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.
Не повідомленою належним чином про час і місце засідання суду слід вважати сторону, щодо якої судом не було дотримано всіх вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено порядок надіслання учасникам процесу ухвали суду про порушення провадження у справі та зміст цієї ухвали.
Згідно з пунктом 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року N 75, ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомлення про вручення. Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи.
Матеріалах справи містять поштове повідомлення (а.с. 2), згідно якого за фактичною адресою відповідача, яку він зазначає у своїй апеляційній скарзі, 15.11.2010р. вручено ухвалу господарського суду міста Києва від 04.11.2010р. про призначення розгляду даної справи на 16.11.2010р. о 10:30.
Твердження скаржника про те, що він не одержав позовну заяву разом з доданими до неї матеріалами спростовується наявним в матеріалах справи касовим чеком про надання послуг поштового зв’язку від 28.10.2010р. № 9828, який з урахуванням пункту 36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 року № 1155, є належним доказом прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Заслуговує на увагу також та обставина, що відповідач не скористався своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи до прийняття судом першої інстанції рішення.
На таких підставах, рішення місцевого господарського суду постановлено при повному з’ясуванні всіх обставин справи, порушення норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2010 року у справі № 33/419 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро-Експрес» – без задоволення.
Справу № 33/419 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя
Судді
07.02.11 (відправлено)