ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"30" листопада 2007 р. | Справа № 34-23/85-05-2859А |
30.11.2007р. в 12 год.58хв. господарський суд Одеської області
у складі судді Фаєр Ю.Г.
при секретарі судового засідання Кулаковській С.А,
за участю представників від позивача: Жебріцької Т.В., діючої на підставі довіреності від 03.07.2007р.;
від відповідача: Ізотової Л.П.–начальника юридичного відділу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, діючої на підставі довіреності від 10.01.2007р. вих№325/10-00; Ганіної Н.В.–головного державного податкового ревізор-інспектора відділу контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, діючої на підставі довіреності від 13.11.2007р. №36916/10-105;
від третьої особи: Мальцева Д.В. –провідного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу Південної регіональної митниці, діючого на підставі довіреності від 12.02.07р. №24/27-01/633;
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань господарського суду Одеської області №6 в м. Одесі адміністративну справу №34-23/85-05-2859А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНТЕРКОНСАЛТ”
до відповідача Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Південної регіональної митниці
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ІНТЕРКОНСАЛТ”, звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси №0000672305/0 від 20.12.2004р. про застосування суми штрафних санкцій у вигляді пені за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД, застосованих на підставі ст.4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.94р. (із змінами та доп.) на суму 83412,93грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.03.05р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №23/85-05-2859.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.04.05р. Чорноморську регіональну митницю залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.05.05р. провадження у справі №23/85-05-2859 зупинено на підставі ст.79 Господарського процесуального кодексу України, оскільки прокуратурою Одеської області подане до Верховного суду України касаційне подання в порядку представництва інтересів держави на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06.09.04р. по справі №2-5794/2004 відносно визнання неправомірними дій посадових осіб Чорноморської регіональної митниці, яка пов’язана зі справою №23/85-05-2859.
Відповідно до ст.4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” Державна податкова адміністрація є центральним органом виконавчої влади, а ст.2 цього Закону встановлено, що завданням органів Державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
За змістом п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України, що набрав чинності з 01.09.2005р., справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З огляду на викладене, органи Державної податкової служби законодавцем віднесено до суб’єктів владних повноважень, її діяльність входить до системи публічно-правових відносин, тому належить до компетенції адміністративних судів.
У відповідності з абз.1 п.6 розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” цього Кодексу до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.
Адміністративні справи, провадження в яких було відкрито місцевими та апеляційними господарськими судами до початку діяльності відповідного адміністративного суду, розглядаються і вирішуються цими судами відповідно до абзацу першого цього пункту (абз.5).
На підставі розпорядження Голови господарського суду Одеської області №76-р від 17.03.2006р. та по акту приймання-передачі від 21.03.2006р. справа №23/85-05-2859 передана на розгляд судді Фаєр Ю.Г., яка ухвалою від 21.03.2006р. прийняла справу до свого провадження з присвоєнням №34-23/85-05-2859А.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.10.2007р., приймаючи до уваги клопотання позивача про поновлення провадження у справі та усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, на підставі ч.5 ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справі №34-23/85-05-2859А було поновлено.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.11.07р. здійснено процесуальне правонаступництво, замінено Чорноморську регіональну митницю на Одеську митницю, а Одеську митницю на Південну регіональну митницю.
В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси №0000672305/0 від 20.12.2004р. про застосування суми штрафних санкцій у вигляді пені за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД, застосованих на підставі ст.4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.94р. (із змінами та доп.) на суму 83412,93грн.
Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві та запереченні на позов.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд встановив.
На підставі посвідчення №6169/23-50 від 03.11.04р., виданого ДПІ у Малиновському районі м. Одеси та листа уповноваженого банку ТОВ КБ „СТОЛИЦЯ” (м. Київ) №05/888 від 04.10.04р. старшим державним податковим інспектором відділу та контролю в сфері ЗЕД управління податкового аудиту та валютного контролю Ганіною Н.В. проведена позапланова документальна перевірка з врахування вимог ст.3 п. "д" Указу Президента України від 23.07.98р. №817/98 „Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності ТОВ „Інтерконсалт” з питань дотримання вимог валютного законодавства України при здійсненні імпортних операцій по контракту №15/06-04 INT від 15.06.04р. з фірмою „FAREDAN LLC” (USA) за період з 15.06.04р. по 16.12.04р.
За результатами здійсненої ДПІ у Малиновському районі м. Одеси перевірки позивача складений акт від 16.12.04р. №209/23-5006/30985776.
В акті перевірки ДПІ у Малиновському районі м.Одеси від 16.12.2004р. №209/23-5006/30985776 в обґрунтування нарахування позивачу пені на підставі ст.4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.94р. (із змінами та доп.) на суму 83412,93грн. зазначено, що при перевірці контракту №15/06-04 ІNT від 15.06.04р. укладеного між позивачем та фірмою „FAREDAN LLC” (12260 Willow Road, Bldg.#2, Camden, DE 19934, County of Kent USA. Фінансова установа –OGRES KOMERCBANK, Riga, Latvia) загальною вартістю 152250дол.США на предмет поставки автомобілів „HYNDAI H-1” у кількості та по цінам згідно специфікації, на виконання якого товариство з обмеженою відповідальністю „ІНТЕРКОНСАЛТ” здійснило попередню оплату 22.06.2004р. у сумі 152250дол.США. Законодавчо встановлений граничний термін надходження товару по імпорту - 20.09.2004р. Згідно виписки уповноваженого банку нерезидент здійснив часткове повернення валютних коштів у сумі 91350дол.США, які надійшли на розподільчий рахунок ТОВ „ІНТЕРКОНСАЛТ” 20.09.2004р. Таким чином, заборгованість по імпортному контракту склала 60900дол.США. Крім того, у ході перевірки ТОВ „ІНТЕРКОНСАЛТ” представлено товаросупровідні документи, а саме: коносамент на перевезення автомобілів„HYNDAI H-1” у кількості 6шт., на якому є відмітка Чорноморської регіональної митниці про взяття вантажу під митний контроль 08.07.2004р. (вантажна митна декларація типу „ІМ-40” на дату перевірки не оформлена).
На підставі цього акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000672305/0 від 20.12.2004р. про визначення податкового зобов`язання по пені на суму 83412,93грн. на підставі ст.4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.94р. (із змінами та доп.) за порушення термінів здіснення імпортних операцій, визначених ст.2 цього закону.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
15.06.2004р. між ТОВ „ІНТЕРКОНСАЛТ” (далі-покупець) та „FAREDAN LLC”, 12260 Willow Road, Bldg.#2, Camden, DE 19934, County of Kent USA (далі-постачальник) був укладений контракт №15/06-04 ІNT, за умовами якого постачальник зобов’язався поставити покупцю товар –автомобілі „HYNDAI H-1” у кількості 15шт. на умовах СІФ Одеса, (Іллічівськ), Україна по ціні 10150дол.США за один автомобіль на загальну суму 152250дол.США (згідно специфікації, наведеної у Додатку 1, який є невід’ємною частиною контракту).
Відповідно до п.3.1 даного контракту поставка приймається на умовах CIF Одеса, Іллічівськ, Україна згідно з правилами „ІНКОТЕРМС 2000”.
Пунктом 3.2 вказаного контракту передбачено, що поставка товару повинна бути виконана у строк на протязі 15днів від дати передоплати, при цьому пунктом 3.3 цього контракту дозволена часткова поставка.
Відповідно до п.4.2 даного контракту його загальна сума складає 152250дол.США.
Згідно п.5.1 вказаного контракту покупець зобов’язаний оплатити постачальнику замовлений товар шляхом банківського переказу на умовах 100% передплати у доларах США та визначена можлива оплата частками.
Умовами п.6.1 контракту передбачено, що приймання товару згідно якості та кількості здійснюється покупцем в присутності представника постачальника або особи, уповноваженої постачальником, на дату відгрузки вантажу.
На виконання зазначених договірних умов позивач здійснив попередню оплату 22.06.04р. у сумі 152250дол.США.
20.08.04р. при митному огляді автомобіля "HYNDAI Н-1 Stагех", отриманого по вищезазначеному контракту, начальник пасажирського відділу митного поста "Одеса-порт" Чорноморської регіональної митниці Солтовський С.Б. заявив, що митне оформлення вантажу проводиться не буде, оскільки автомобіль обладнаний не 11 посадочними місцями, як указано в митній декларації, а 9 місцями. Згідно сертифікату відповідності вищевказана машина відноситься до автомобілів, які призначені для перевозу не менше 10 чоловік, включно з водієм.
03.09.2004р. засновник ТОВ „ІНТЕРКОНСАЛТ” Кузьменко А.В. звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси зі скаргою на дії посадової особи - начальника пасажирського відділу митного поста "Одеса-порт" Чорноморської регіональної митниці Солтовського С.Б.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 06.09.2004р. скаргу Кузьменка А.В. задоволено: визнано неправомірними дії начальника пасажирського відділу митного поста "Одеса-порт" Чорноморської регіональної митниці Солтовського С.Б. по відмові в оформленні та пропуску через митний кордон України автомобіля "HYNDAI Н-1 Stагех", шасі №NLJWWN7W04Z0147244 згідно з кодом ВЕД 8702903100, зобов'язано провести митне оформлення і пропуск через митний кордон України цього автомобіля та автомобілів "HYNDAI Н-1 Stагех", отриманих по контракту №15/06-04 від 15.07.2004р. №№ шасі: NLJWWN7W64Z014919, NLJWWN7W24Z014720, NLJWWN7W44Z014721, NLJWWN7W64Z014722, NLJWWN7W84Z014723 згідно з кодом ВЕД 8702903100 після виконання декларантом ТОВ "ІНТЕРКОНСАЛТ" обов'язків, передбачених ст.88 Митного кодексу України.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 24.11.2004р. рішення суду частково змінено: виключено з його резолютивної частини вказівку про зобов'язання начальника пасажирського відділу митного поста "Одеса-порт" Чорноморської регіональної митниці Солтовського С.Б. провести митне оформлення і пропуск через митний кордон України автомобілівН-1 Stагех", отриманих по контракту №15/06-04 №№ шасі: NLJWWN7W64Z014919, NLJWWN7W24Z014720, NLJWWN7W44Z014721, NLJWWN7W64Z014722, NLJWWN7W84Z014723 згідно з кодом ВЕД 8702903100 після виконання декларантом ТОВ „ІНТЕРКОНСАЛТ” обов'язків, передбачених ст.88 МК України. У решті –рішення залишено без зміни.
Ухвалою Верховного суду України від 23.11.06р. касаційну скаргу першого заступника прокурора Одеської області в інтересах держави задоволено, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06.09.2004р. та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 24.11.2004р. скасовано, з зазначенням про порушення вимог ст.172 ЦПК України та розгляд справи при відсутності начальника пасажирського відділу митного поста "Одеса-порт" Чорноморської регіональної митниці Солтовського С.Б. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Поряд з цим, 27.02.06р. постановою Приморського районного суду м.Одеси задоволено скарги Кузьменко А.В. (засновника ТОВ „ІНТЕРКОНСАЛТ”) та Маслова Г.В. (представника ТОВ „ІНТЕРКОНСАЛТ”) в частині оскарження постанови від 23.09.04р. про порушення кримінальної справи №261 за фактом контрабандного переміщення через митний кордон України мікроавтобуса "HYNDAI Н-1 Stагех" за ч.1 ст.201 КК України, постанови про порушення кримінальної справи та об’єднання кримінальних справ від 23.06.05р. за фактом готування до контрабандного переміщення через митний кордон України мікроавтобусів "HYNDAI Н-1 Stагех" за ч.1 ст.14, ч.1 ч.1 ст.201 КК України. Скасовано постанови від 23.09.04р. про порушення кримінальної справи за фактом контрабандного переміщення через митний кордон України мікроавтобусів "HYNDAI Н-1 Stагех" за ч.1 ст.201 КК України, постанови про порушення кримінальної справи та об’єднання кримінальних справ від 23.06.05р. за фактом готування до контрабандного переміщення через митний кордон України мікроавтобусів "HYNDAI Н-1 Stагех" за ч.1 ст.14, ч.1 ч.1 ст.201 КК України.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 11.04.06р. постанову Приморського районного суду м.Одеси від 27.02.06р. залишено без змін.
09.06.06р. за матеріалами дослідчої перевірки, що проводилася після скасування постановою Приморським районним судом м.Одеси постанов про порушення кримінальної справи №261, слідчим відділу УСБУ в Одеській області порушено кримінальну справу №416 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.201 та ч.1 ст.14, ч.1 ст.201 КК України.
07.09.06р. представник ТОВ „ІНТЕРКОНСАЛТ” Маслова Г.В. звернувся з заявою до Генеральної прокуратури України на неправомірні дії органів прокуратури та УСБУ в Одеській області.
Постановою старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки України Генеральної прокуратури України від 12.09.06р. закрито кримінальну справу №416, порушену за фактом контрабандного ввезення автомобіля марки "HYNDAI Н-1 Stагех" шасі: NLJWWN7W04Z014724, двигун №G4JS3 914774, а також приготування до переміщення через митний кордон України, з прихованням від митного контролю п’яти аналогічних автомобілів марки "HYNDAI Н-1 Stагех" шасі №№: NLJWWN7W64Z014719 двигун №G4JS3 915192, NLJWWN7W24Z014720 двигун №G4JS3 915163, NLJWWN7W44Z014721 двигун №G4JS3 915130, NLJWWN7W64Z014722 двигун №G4JS3 914714, NLJWWN7W84Z014723 двигун №G4JS3 914771 за відсутності складу злочину. Копію постанови про закриття кримінальної справи направлено до Одеської митниці для проведення митного оформлення вищезазначених транспортних засобів та пропуски їх через митний кордон України. Скасовано постанови від 09.06.06р. про визнання транспортних засобів речовими доказами, приєднання їх до матеріалів кримінальної справи та передачу їх на відповідальне зберігання. Речові докази - шість автомобілів марки "HYNDAI Н-1 Stагех" передано на Одеську митницю.
З даної постанови про закриття кримінальної справи вбачається, що автомобілі марки "HYNDAI Н-1 Stагех" шасі №№: NLJWWN7W64Z014719 двигун №G4JS3 915192, NLJWWN7W24Z014720 двигун №G4JS3 915163, NLJWWN7W44Z014721 двигун №G4JS3 915130, NLJWWN7W64Z014722 двигун №G4JS3 914714, NLJWWN7W84Z014723 двигун №G4JS3 914771 митного оформлення не пройшли. Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи код заявлених мікроавтобусів по ТН ЗЕД 8703 23 19 3, а два додаткових сидіння, обладнанні в задній частині автомобіля, установлені не за технологією заводу–виготовлювача, після складання автомобіля на конвеєрі не впливають на зміну коду, що не суперечить проведенню відповідного митного оформлення транспортного засобу.
Згідно наявних в матеріалах справи ВМД (т.1 а.с.147, т.2 а.с.14-18) митне оформлення вищезазначених транспортних засобів Одеською митницею проведено 22.11.06р.
Під час нового розгляду цивільної справи за скаргою Кузьменка А.В. на дії посадової особи - начальника пасажирського відділу митного поста "Одеса-порт" Чорноморської регіональної митниці Солтовського С.Б., ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 03.05.07р. провадження у справі закрито, оскільки сторони в судовому засіданні надали клопотання про закриття провадження у справі внаслідок відсутності предмету спору.
Згідно ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст.1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.94р. (із змінами та доп.) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Статтею 2 даного Закону встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву термін, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.
Статтею 4 цього Закону передбачено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 зазначеного Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею (ч.5 ст.4).
Системний аналіз наведених норм дозволяє стверджувати, що головним завданням та метою цього Закону є стимулювання вітчизняних суб'єктів господарювання (резидентів) щодо вжиття усіх можливих заходів для якнайшвидшого повернення в Україну валютної виручки, або імпортованої продукції за зовнішньоекономічними договорами та своєчасне поповнення валютних резервів України. Санкція у вигляді нарахування пені за несвоєчасність проведення розрахунків примушує резидентів до укладання договорів, які передбачають більш коротші терміни надходження валютної виручки, застосування до нерезидентів штрафних санкцій за порушення договірних зобов'язань, можливість звернення до судових органів за захистом порушеного права.
Згідно ст.1 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.91р. (із змінами і доп.), імпорт (імпорт товарів) –це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Термін "момент перетину товаром митного кордону України" визначено Митним кодексом України.
Зокрема, п.2 ст.1 цього Кодексу передбачено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.
Пунктом 23 ст.1 Митного кодексу України "переміщення товарів через митний кордон України" визначається як ввезення товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом.
Відповідно до ст.43 Митного кодексу України товари перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом.
У разі ввезення на митну територію України товарів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України і закінчується після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Момент перетину товаром митного кордону України також конкретизує поняття "Пропуск товарів через митний кордон України", яке означає дозвіл митного органу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур (п.35 ст.1 МКУ).
Статтею 70 Митного кодексу України встановлено, що метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.
Але як зазначалося вище внаслідок протиправних дій начальника пасажирського відділу митного поста "Одеса-порт" Чорноморської регіональної митниці Солтовського С.Б. по відмові в оформленні та пропуску через митний кордон України автомобіля "HYNDAI Н-1 Stагех", проведення митного оформлення мікроавтобусів "HYNDAI Н-1 Stагех" Одеською митницею проведено 22.11.06р., момент перетину зазначеного товару митного кордону України документально зафіксований у ВМД 22.11.06р., що свідчить про відсутність порушення позивачем вимог ст.2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.94р. (із змінами та доповненнями) у перевіряємий період.
Також слід зазначити, що визначення відповідачем в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні податковим зобов’язанням штрафні санкції у вигляді нарахування пені за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД, застосовані на підставі ст.4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.94р. є неправомірним на підставі наступного.
Згідно п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. (із змінами і доп.), контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання; г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.
Однак, підстави встановлені п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 названого закону не стосуються застосування штрафних санкцій у вигляді пені на підставі Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.94р. (із змінами та доп.).
Крім того, прийняте відповідачем оскаржуване податкове повідомлення - рішення на суму визначеного податкового зобов’язання, без врахування положень п.1.2 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. (із змінами і доп.), згідно якого податкове зобов'язання –це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, тоді як штрафні санкції у вигляді пені за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД, застосовані відповідачем на підставі ст.4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.94р. (із змінами та доп.) не є податковими зобов’язаннями.
У статтях 14 і 15 Закону України „Про систему оподаткування” від 25.06.91р. (із змінами та доп.) визначено вичерпний перелік податків і зборів (обов’язкових платежів), серед яких не зазначені штрафні санкції, застосовані на підставі ст.4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.94р. (із змінами та доп.). Тому обов’язок юридичної та фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності щодо сплати штрафних санкцій застосованих на підставі ст.4 названого Закону не належить до категорії „податкового зобов’язання”.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За викладених обставин, суд доходить висновку, що відповідач не довів належним чином законності і обґрунтованості визначення позивачу податкового зобов`язання по пені на суму 83412,93грн. на підставі ст.4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.94р. (із змінами та доп.) за порушення термінів здіснення імпортних операцій, визначених ст.2 цього закону, а також, що прийняте податкове повідомлення-рішення та підстави його прийняття не відповідають вимогам викладеним в п.п.1,3-8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позов про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси №0000672305/0 від 20.12.2004р. підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача –суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень, а також заявляти інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Згідно ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Враховуючи вимоги ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНТЕРКОНСАЛТ” судовий збір на загальну суму 3,40грн.
Керуючись ст.94, п.3 ст.160, ст.161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНТЕРКОНСАЛТ” задовольнити повністю.
2. Визнання нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси №0000672305/0 від 20.12.2004р. про застосування штрафних санкцій у вигляді пені за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД, застосованих на підставі ст.4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.94р. (із змінами та доп.) на суму 83412,93грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНТЕРКОНСАЛТ” (п/р26009301535036 в Одеському відділенні ПІБ м. Одеса, МФО 328135, код ЄДРПОУ 00235878, адреса: м. Одеса, вул. Желябова, 4) судовий збір на суму 3(три)грн.40коп.
Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.
Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Про апеляційне оскарження рішення суду (постанови) першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Фаєр Ю.Г.