ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.02.11 Справа № 28/8/2011(П18/14488-
Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Перонна», м. Дніпропетровськ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ
про стягнення 37178 грн. 56 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Майстренко О.І., наказ № 1-к від 22.03.2010, директор;
від відповідача: ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області 30.04.1996
В С Т А Н О В И В:
Обставини справи: стягується заборгованість за поставлений товар у сумі 36 231 грн. 05 коп. та пеня за прострочення платежу у сумі 947 грн. 51 коп.
Відповідач відзивом позовні вимоги визнав частково в сумі 8 471 грн. 40 коп., посилаючись на те, що по накладній на зберігання № ПР0000001 від 20.06.2010 було передане торгівельне обладнання на суму 1000 грн., саме на зберігання (без оплати), а по видатковим накладним № ПР000000028 від 28.08.2010 на суму 11 880 грн. та № ПР 00000039 від 20.09.2010 на суму 11 880 грн. були задекларовані знижки на суму 1980 грн. (безкоштовно 1800 одиниць товару), крім того мало місце постачання сировини невідповідної якості за накладними № ПР 00000039 від 20.09.2010 та № ПР 20 від 28.09.2010 на суму 8600 грн. 10 коп., яку відповідач прагне повернути позивачу.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.
Сторонами у справі ТОВ «Перонна»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 18.06.2010 був укладений договір № 8 на поставку товару, за умовами якого кількість, асортимент та ціна товару зазначаються у накладній на кожну партію товару (п. 1.1., 2.1 договору). За умовами п. 2.3. договору покупець проводить оплату товару на умовах розстрочення платежу протягом 21 календарного дня з моменту постачання шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Датою (моментом) оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.
Позивач на виконання умов договору здійснив поставку товару, який був прийнятий відповідачем по накладним №ПР0000001 від 20.06.2010 на суму 1000 грн., № 0000007 від 20.06.2010 на суму 6236, 29 грн., № ПР0000012 від 28.06.2010 на суму 5544 грн., № ПР0000019 від 22.07.2010 на суму 5544 грн., № ПР0000024 від 06.08.2010 на суму 11075, 26 грн., № ПР 0000028 від 28.08.2010 на суму 11880 грн., № ПР0000039 від 20.09.2010 на суму 11880 грн., № ПР20 від 28.09.2010 на суму 6071,5 грн., загалом на суму 59231,05грн.
За даними позивача відповідачем проведена часткова оплата отриманого товару, що підтверджується виписками: № ПР0000004 від 07.07.2010 на суму 2000 грн., № ПР0000009 від 12.07.2010 на суму 2500 грн., № ПР0000010 від 15.07.2010 на суму 2000 грн., № ПР 0000014 від 21.07.2010 на суму 1736 грн. 29 коп., № ПР0000015 від 21.07.2010 на суму 1263,71 грн., № ПР0000020 від 23.07.2010 у сумі 2000 грн., № ПР 00000024 від 04.08.2010 на суму 280,29 грн., № ПР 0000025 від 04.08.2010 на суму 2719,71 грн., № ПР-0000029 грн. від 13.08.2010 на суму 2000 грн., № ПР0000031 від 17.08.2010 у сумі 824,29 грн., № ПР 0000032 від 17.08.2010 на суму 675,71 грн., № ПР 0000035 від 25.08.2010 у сумі 5000 грн., а всього 23000 грн.
Несплаченою залишилася сума боргу 36231 грн. 05 коп.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно несплаченої суми за кожний день прострочення.
Відповідно до п. 5.2. договору позивач нарахував пеню за прострочення платежу за період 28.08.2010 по 30.11.2010 в сумі 947 грн. 51 коп., яку разом з сумою боргу просить стягнути з відповідача.
Доводи відповідача про те, що сума боргу позивачем завищена і фактично складає 8471 грн. 40 коп., оскільки по накладній № ПР 000001 від 20.06.2010 на суму 1000 грн. передавалось обладнання на зберігання, а сума 14199 грн. 55 коп. була перерахована ОСОБА_2 по домовленості, судом приймаються до уваги частково.
Накладна № ПР0000001 від 20.06.2010 на суму 1000 грн. дійсно є накладною на зберігання полок фірмових (обладнання) а.с. 37)) і не містить умов про оплату цього обладнання; також умовами договору № 8 від 18.06.2010 оплата обладнання не передбачена. Оскільки полки передані на зберігання, тому вони мають бути повернені відповідачем позивачу. Позивач доказів неможливості повернення полок у зв’язку з їх відсутністю не надав, докази звернення до відповідача з вимогою оплатити полки позивачем також не надані.
Таким чином до заборгованості за поставлений товар сума 1000 грн. по накладній № ПР0000001 від 20.06.2010 не може бути включена.
Інші доводи відповідача щодо перерахувань сум боргу по квитанціям № 5365 від 26.08.2010 на суму 2399 грн. 55 коп., № 10272 від 14.09.2010 на суму 2800 грн., № 4586 від 15.09.2010 на суму 4800 грн., № 12591 від 16.09.2010 на суму 2500 грн., № 9989 від 28.09.2010 на суму 1700 грн., всього на суму 14199, 55 грн. до уваги не приймаються з наступних підстав.
За твердженням відповідача, зазначені суми він перерахував позивачу по домовленості про акцизну знижку по накладним № ПР 00000028 від 28.08.2010 та № ПР 00000039 від 20.09.2010 (безкоштовна поставка 1800 одиниць товару), згідно якої на вимогу директора ТОВ "Перонна" ОСОБА_2 кошти в сумі 14199 грн. 55 коп. були перераховані відповідачем на картковий рахунок ОСОБА_2 (підтверджується вищезазначеними квитанціями). Але документальне підтвердження такої домовленості відсутнє; ніякі зміни до договору з цього приводу не були внесені; підтвердження факту домовленості сторін щодо перерахування суми 14999 грн. 55 коп. саме за договором свідком ОСОБА_3 не може бути прийнято до уваги, оскільки у даному випадку законом передбачений єдиний доказ –складання письмового документу.
Умови договору не передбачають перерахування грошових коштів безпосередньо керівнику підприємства позивача, тому факт отримання грошових коштів керівником підприємства позивача не стосується взаємовідносин сторін і питання повернення грошових коштів у сумі 14199 грн. 55 коп. не може розглядатись в межах даної справи.
Також умовами договору не передбачена умова несплати залишку товару, який був непроданий відповідачем, який він вважає неякісним, який був поставлений по накладним № ПР 00000039 від 20.09.2010 на суму 11880 грн. та № ПР 20 від 28.09.2010 на суму 6071 грн. 51 коп. Відповідач у встановленому порядку згідно п .4.1 договору не здійснив прийомку товару за якістю, відповідний акт за результатами прийомки товару не склав та позивачеві не направляв.
Умовами договору не передбачене право відповідача повернути товар у випадку його не реалізації або погіршення матеріального стану відповідача. Пункт 2.6 договору передбачає повернення товару на вимогу постачальника (позивача) у випадку неоплати цього товару в обумовлений п. 2.3. договору строк. В той же час відповідач взагалі не позбавлений права повернути товар за згодою позивача в порядку і строки, погоджені позивачем, але документальних доказів узгодження з позивачем повернення товару відповідач не подав.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно викладеного, з відповідача підлягає стягненню сума боргу частково у розмірі 35231 грн. 05 коп., в решті стягнення суми боргу у розмірі 1000 грн. слід відмовити.
Відповідно до зменшення суми боргу зменшується розмір пені на 95 грн. (пеня, розрахована позивачем за 95 днів від суми 6399,55 грн., перераховується за цей же період від суми 5399,55 грн.).
Отже, до стягнення підлягає пеня в сумі 852 грн. 51 коп., у задоволенні вимог щодо стягнення пені в сумі 95 грн. слід відмовити.
Відповідно до ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
У судовому засіданні 10.02.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь ТОВ «Перонна» 49106, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, б. 134, корпус 3, квартира 23, ідентифікаційний код 37006060, заборгованість за поставлену продукцію у сумі 35 231 грн. 05 коп., пеню у сумі 852 грн. 51 коп., витрати на державне мито у сумі 360 грн. 83 коп. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 229 грн. 05 коп., видати наказ позивачу.
3. В задоволенні позовних вимог про стягнення суми боргу 1000 грн. 00 коп. та пені 95 грн. 00 коп. відмовити.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 15.02.2011.
Суддя І.В. Семендяєва