Справа № 2-а-784/2011 року

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 09 лютого 2011 року                                           м. Звенигородка

            Суддя Звенигородського суду Черкаської області Дудніченко В.М. розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі про визнання дій неправомірними, зобов’язання перерахування та виплати несплачених сум пенсії,-   

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду 18.01.2011 р. з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Звенигородському районі про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсії,  як потерпілій від аварії на ЧАЕС 4 категорії у відповідності до ст.51, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, як щомісячної доплати до пенсії, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком, як непрацюючій пенсіонерці починаючи з 01.07.2007 року по 31.12.2010 року та в подальшому проводити виплату належної їй пенсії, щомісячно з 01.01.2011 року. Позовні вимоги позивачки за період з 01.07.2007 року по 17.07.2010 року включно ухвалою суду від 21.01.2011 року залишені без розгляду, в порядку скороченого відкрите провадження у справі за період з 18.07.2010 року.

Відповідач у встановлений ст.183-2 КАС України строк не надав суду заяви про визнання позову чи письмового заперечення на позов.

Згідно ст.ст. 122 ч. 4, 128 ч. 4 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у справі доказів.   

На підставі ст. 182-3 ч.4 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

           Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково  з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.   

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

            Позивачку ОСОБА_1 віднесено до четвертої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серія В-ІІ  №НОМЕР_1 виданого 25.12.1992 р. Черкаською облдержадміністрацією. Позивачці управлінням Пенсійного фонду України в Звенигородському районі призначена та виплачується пенсія за віком.

Статтею 49 Закону України № 796-ХІІ встановлено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.  

          Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях у зоні посиленого радіоекологічного контролю підвищуються у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.  

Відповідно до ст. 2 Закону України від 20 жовтня 2009 року  N 1646-VI  розмір мінімальної заробітної плати становить з 1 липня 2010 року –888 грн., 1 жовтня 2010 року –907 грн., з 1 грудня 2010 року –922 грн., з 1 січня 2011 року –941 грн.

Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 4, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/200, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.     

У відповідності до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», встановлено поняття мінімальної пенсії за віком та визначено, що за нормами даної статті визначаються лише розміри пенсій, які призначаються згідно з цим Законом. А саме ч. 1 ст. 28 цього Закону визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно  ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення визначеного законом про зміну прожиткового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту,  форми і види пенсійного забезпечення.   

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, суд приходить до висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.   

Положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV не є перешкодою для застосування даної величини чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.   

При розрахунку додаткової пенсії, передбаченої ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір 15 процентів мінімальної пенсії, передбачений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не в розмірі передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»5 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Оскільки судом встановлено, що відповідач незаконно відмовив позивачці у виплаті доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі, встановленому ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", - суд вважає, що слід визнати неправомірною відмову відповідача щодо нарахування та виплати позивачці  недоплаченої доплати до пенсії відповідно до вказаних норм і зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії за шкоду здоров'я в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком починаючи з 18 липня 2010 року, в межах шестимісячного строку звернення до суду та з урахуванням фактично виплаченої доплати до пенсії за цей період.

На думку суду, необхідно відмовити у задоволенні позову в частині зобов’язання відповідача в проведенні подальшого перерахунку пенсії оскільки відповідно до ч.1 ст.2  КАС завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів, при здійсненні ними владних управлінських функцій  на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, неможливо зобов’язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивачки в майбутньому.

Сторони звільнені від сплати судового збору на підставі ст.4 п.18, 34 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21.01.1993 року.    

На підставі ст. ст. 19, 46, 95, 113 Конституції України, ст. ст. 39, 49, 51, 53, 67, 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.2 Закону України від 20.10.2009 № 1646-VI "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати", ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 року.

          Керуючись ст. ст. ст. ст. 2,6, 8, 9, 10, 11, 17, 86, 159, 160, 162, 183-2 КАС України, -    

                             п о с т а н о в и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі про визнання дій неправомірними, зобов’язання перерахування та виплати несплачених сум пенсії –задоволити частково.   

Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України у Звенигородському районі щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 доплати до пенсії відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, як щомісячної доплати до пенсії, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком з 18 липня 2010 року.

          Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському  районі здійснити перерахунок та  виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 18 липня 2010 року за відрахуванням  фактично сплачених сум.

          В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Сторони звільнені від сплати судового збору на підставі ст.4 п.18, 34 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21.01.1993 року.    

          Копію постанови суду не пізніше наступного дня з дня її ухвалення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку протязі 10 діб з дня отримання копії постанови до Київського апеляційного адміністративного суду через Звенигородський районний суд.   

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Постанова прийнята у скорочену провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

  Суддя                                                            В.М.  Дудніченко