ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2011 р. № К-22/92
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоКравчука Г.А.,
суддів:Мачульського Г.М.,
Уліцького А.М.
розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська агропромислова компанія"
на постановувід 22.12.10 Львівського апеляційного господарського суду
та на рішеннявід 28.09.10
у справі№К-22/92
господарського судуІвано-Франківської області
за позовомОСОБА_4
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська агропромислова компанія"
треті особи1. ОСОБА_5
2. ОСОБА_6
3. Державний реєстратор реєстраційної палати Івано-Франківського міського виконавчого комітету
провизнання недійсним рішення загальних зборів товариства, оформлених протоколом №18 від 16.02.10 та змін до установчих документів товариства, зареєстрованих 18.03.10
за участю представників сторін
від позивача:у засідання не прибули
від відповідача:Головенко Т.Я., дов.
від третіх осіб:у засідання не прибули
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська агропромислова компанія" про визнання недійсними рішення загальних зборів товариства, оформлених протоколом №18 від 16.02.10, та змін до установчих документів товариства, зареєстрованих 18.03.10. Позов мотивовано посиланням на обставини порушення порядку проведення спірних зборів, якими неправомірно виключеного його з учасників товариства.
Відповідач проти позову заперечив, пославшись на належне повідомлення позивача про проведення спірних зборів, невиконання ним обов'язків учасника.
Рішенням від 28.09.10 господарського суду Івано-Франківської області (суддя Малєєва О.В.), яке залишено без змін постановою від 22.12.10 Львівського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Бойко С.М. –головуючого, Бонк Т.Б., Марко Р.І.), позов задоволено через недоведеність відповідачем обставин, визначених підставою для прийняття оспорюваних позивачем рішень, та факту повідомлення позивача про час і місце проведення загальних зборів.
Ухвалою від 26.11.10 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, в якій заявлено вимоги про скасування вказаних судових рішень та відмову в задоволенні позову новим рішенням.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, згідно з п.п. 4.1, 4.2 Статуту відповідача, зареєстрованого 23.04.03, позивач є учасником цього товариства, частка якого в статутному фонді становить 25%.
Рішенням загальних зборів від 16.02.10 (протокол №18) позивача виключено з учасників товариства, здійснено перерозподіл його частки між іншими учасниками та затверджено статут товариства в новій редакції. В протоколі зборів №18 від 16.02.10 вказано, що позивач систематично не виконує рішення загальних зборів товариства, своїми діями завдає йому збитків, у зв'язку з чим товариство не виконує зобов'язання за банківськими кредитами, заборгованість підприємства зростає. Зокрема, міститься посилання на невиконання рішення загальних зборів від 23.09.09 (протокол №16), в якому джерелами погашення заборгованості визначено збільшення статутного фонду, що підлягає збільшенню на 600000грн., з яких позивач повинен внести 152350 грн. (25%) протягом 10 календарних днів з дати прийняття цього рішення. Питання виконання рішення загальних зборів від 23.09.09 було предметом розгляду на зборах учасників товариства від 11.12.09, на яких вирішили визнати позивача таким, що систематично не виконує рішення загальних зборів учасників товариства, своїми діями завдає йому шкоди, перешкоджає нормальній виробничо-комерційній фінансовій діяльності.
На підставі оскаржуваного рішення до статуту товариства внесені зміни (викладено статут в новій редакції) щодо учасників та їх часток, які зареєстровані 18.03.10 за №11191050004004725.
Згідно з ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного; повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.
Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України за №1383/14650 від 12.12.07, нормативний строк пересилання місцевої рекомендованої письмової кореспонденції становить 4 дні без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку.
На підтвердження обставин направлення позивачу повідомлення про проведення позачергових загальних зборів учасників товариства за вих. №3 від 12.01.10 відповідачем подано поштову квитанцію про направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення від 13.01.10 та повідомлення про вручення поштового відправлення №7649300023497, на якому будь-які відмітки про вручення адресату листа відсутні.
Враховуючи викладене, суди дійшли висновку про ненаправлення відповідачем позивачу повідомлення завчасно та недотриманням ним вказаних вимог закону, зважаючи також ненадання ним доказів отримання позивачем відповідного рекомендованого листа.
Також суди виходили з того, що відповідач не довів наявності обставин, з якими закон пов'язує виключення з учасників товариства. Відповідно до ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.
Статтею 11 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що учасник товариства зобов'язаний додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства; виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю. Разом з тим, строки внесення додаткових вкладів учасниками товариства відповідно до п. 1 ст. 8 ЦК України повинні враховувати положення ч. 3 ст. 52 Закону України "Про господарські товариства" і не можуть бути меншими одного року.
При вирішенні спору попередні судові інстанції виходили з того, що підставою виключення позивача з товариства визначено систематичне невиконання учасником своїх обов'язків, проте крім невиконання обов'язку внести додатковий вклад до статутного фонду товариства, відповідач інших конкретних випадків не вказав, доказів на їх підтвердження не подав. Зокрема, посилання на неявку позивача на загальні збори учасників товариства здійснено без зазначення про конкретні збори учасників та повідомлення позивача про ці збори. При цьому суди врахували, що згідно зі ст. 11 Закону України "Про господарські товариства" участь в управлінні справами товариства є правом, а не обов'язком його учасника.
Проте попередні судові інстанції залишили поза увагою обставини щодо наявності чи відсутності в діях позивача неналежного виконання обов'язків учасника товариства або перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства як підстави для виключення його з товариства на підставі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.
Зокрема, як доводив відповідач, рішенням загальних зборів від 23.09.09 позивач зобов'язався як учасник зборів внести до статутного фонду 152350 грн. (25%) для погашення заборгованості. В рішенні передбачено, що зазначені внески до статутного капіталу товариства учасники зобов'язані внести грошима на банківський рахунок протягом 10 календарних днів з дати прийняття цього рішення. Питання виконання рішення загальних зборів від 23.09.09 було предметом розгляду на зборах учасників товариства від 11.12.09, на яких вирішили визнати позивача таким, що систематично не виконує рішення загальних зборів учасників товариства, своїми діями завдає йому шкоди, перешкоджає нормальній виробничо-комерційній та фінансовій діяльності.
Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.08 "Про практику розгляду корпоративних спорів" при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону України "Про господарські товариства", повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини. Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою. Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.
Проте господарські суди, вказавши про недоведеність відповідачем факту обізнаності позивача про проведення загальних зборів 16.02.10, не виконали вказані вимоги: не надали оцінку діям позивача, не встановили їх законність чи протиправність, не з'ясували наявність негативних наслідків відсутності позивача на повноважних зборах учасників товариства та не встановили причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) позивача і негативними наслідками для товариства.
Одночасно судами залишено поза увагою роз'яснення, надані у п.п. 18,19,21 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, згідно з якими при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Таким чином, при розгляді справи судами належним чином не встановлені обставини, передбачені у ст.ст. 43, 61, 64 Закону України "Про господарські товариства" в якості підстав визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариств, тому висновки стосовно порушення вимог законодавства в процесі скликання загальних зборів і систематичного невиконання учасником своїх обов'язків є передчасними.
Зважаючи на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, 43, 47, 43, 84, 105 ГПК України, а відтак судові рішення підлягають скасуванню як такі, що прийняті без встановлення усіх суттєвих обставин у справі.
Оскільки касаційна інстанція обмежена у праві оцінки доказів та встановленні фактичних обставин справи, а право оцінки доказів належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій з додержанням принципу рівності сторін у процесі, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин щодо правовідносин, які існують між сторонами, із застосуванням норм законодавства, що регулюють такі правовідносини.
Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119-12 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу задовольнити частково.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.12.10 та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.09.10 у справі №К-22/92 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Г.Кравчук
Судді Г.Мачульський
А.Уліцький