Судове рішення #13463940

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          


 09 лютого 2011 р.                                                                                    № Т14/104-10  



Вищий господарський суд України у складі колегії:


головуючого:

суддів:Черкащенка М.М.

Студенця В.І.,

Харченка В.М.

за участю представників

сторін позивача –не з'явився;

відповідача –ФОП ОСОБА_1

розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду

від05.11.2010

у справі№ Т14/104-10 господарського суду Київської області

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "ТіДіСі Південь"

провидачу виконавчого документа про примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Продавців послуг та товарів для автомобілів" від 03.03.2010

у справі№ 379/02/10 Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Продавців послуг та товарів для автомобілів"

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТіДіСі Південь"

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості


В С Т А Н О В И В:

          

          Товариство з обмеженою відповідальністю "ТіДіСі Південь" (далі –ТОВ "ТіДіСі Південь") звернулось до господарського суду Київської області із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 25.05.2010 порушено провадження у справі № Т14/104-10 та прийнято заяву № 2789-28 від 14.04.2010 ТОВ "ТіДіСі Південь" про видачу виконавчого документа про примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Продавців послуг та товарів для автомобілів" від 03.03.2010 до розгляду.

          Ухвалою господарського суду Київської області (суддя Бацуца В.М.) від 16.06.2010 заяву № 2789-28 від 14.04.2010 ТОВ "ТіДіСі Південь" про видачу наказу про примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Продавців послуг та товарів для автомобілів" від 03.03.2010 у справі № 379/02/10 задоволено; видано ТОВ "ТіДіСі Південь" виконавчий документ (наказ) про примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Продавців послуг та товарів для автомобілів" від 03.03.2010 у справі № 379/02/10.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Смірнова Л.Г., судді Тищенко О.В., Алданова С.О.) від 05.11.2010 відмовлено Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 16.06.2010.

          Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2010, ФОП ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить ухвалу суду, як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, скасувати.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.01.2011 касаційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 09.02.2011.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2010 відмовлено ФОП ОСОБА_1 у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 16.06.2010.

          Ухвала суду мотивована тим, що нормами ГПК України, зокрема ст. 106, та нормами Закону України "Про третейські суди" оскарження ухвал про видачу виконавчого документа не передбачено.

          Статтею 106 ГПК України закріплено перелік ухвал місцевого господарського суду, які можуть бути оскаржені окремо від рішення. При цьому, у зазначеному переліку не передбачено можливість оскарження ухвали про видачу виконавчого документа чи відмову у його видачі.

          Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (ч. 2 ст. 106 ГПК України).

          Ухвала про видачу виконавчого документа є процесуальним документом, яким завершується провадження у справі, і при цьому, вона не може бути оскаржена на підставі ч. 2 ст. 106 ГПК одночасно з рішенням суду, оскільки таке рішення компетентним судом не ухвалюється.

Таким чином відсутність можливості оскарження ухвали про видачу виконавчого документа окремо від рішення місцевого господарського суду або разом із ним, створює умови для порушення права на судовий захист осіб, чиї права можуть бути порушені такою ухвалою.

У ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожний у випадку спору про його цивільні права та обов'язки має право на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і неупередженим судом, створеним відповідно до закону.

У рішеннях Європейського суду з прав людини в справах Garcia Manibardo проти Іспанії, Levages Prestations Services проти Франції наведена така правова позиція: "Суд повторює, що ст. 6 Конвенції не примушує держави-учасниці створювати апеляційні або касаційні суди. Проте, якщо такі суди існують, гарантії, передбачені ст. 6, повинні бути дотримані, зокрема особам, які вважають своє право порушеним, має бути забезпечене ефективне право доступу до правосуддя у рішеннях, що стосуються "їх цивільних прав і обов'язків".

У справах Waite проти Канади, Prince Hans-Adam II проти Ліхтенштейну, Levages Prestations Services проти Франції також зазначено, що право доступу до правосуддя, закріплене у п. 1 ст. 6 Конвенції, не є абсолютним. Воно може бути певною мірою обмежене державою. Проте такі обмеження не можуть обмежувати право доступу до правосуддя таким чином і такою мірою, що сама його суть виявиться порушеною; зрештою, ці обмеження будуть відповідати п. 1 ст. 6 Конвенції лише за умови, що вони мають законну мету і що існує розумна співмірність між використаним способом і поставленою метою.

Якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору (ч. 3 ст. 4 ГПК України).

Беручи до уваги, що Конвенція є міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого Верховна Рада України надала згідно з постановою від 17.07.1997 за № 475/97-ВР, за наведених обставин суди апеляційної інстанції при вирішені питання про прийняття апеляційних скарг на ухвали суду про видачу (відмову у видачі) виконавчого документа повинні керуватися саме нормами ст. 6 Конвенції, вищенаведеними рішеннями Європейського суду з прав людини та приймати апеляційні скарги до розгляду.

Крім того, п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції передбачена гарантія забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 56 Закону України "Про третейські суди" передбачене право на оскарження ухвали про відмову у видачі виконавчого документа на підставі рішення третейського суду. Цією ж нормою Закону визначено порядок і строки подачі апеляційної скарги на зазначену ухвалу суду. Законом не встановлено порядку оскарження ухвали про видачу виконавчого документа, проте прямо й не передбачено заборони на оскарження такої ухвали.

З огляду на наведене та беручи до уваги, що норми Конституції є нормами прямої дії, суди апеляційної інстанції зобов'язані приймати до свого апеляційного провадження апеляційні скарги на ухвали суду про видачу (відмову у видачі) виконавчого документа за рішеннями третейських судів.

Наведена позиція також зазначена у листі Верховного Суду України від 11.09.2009 "Про практику застосування судами Закону України "Про третейські суди".

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано відмовлено ФОП ОСОБА_1 у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 16.06.2010 про видачу виконавчого документа, у зв'язку з чим ухвала Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2010 підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2010 у справі                   № Т14/104-10 скасувати, а справу передати на розгляд суду апеляційної інстанції.


          

Головуючий - суддя                                                            Черкащенко М.М.

Судді:                                                                                          Студенець В.І.

                                                                                                    Харченко В.М.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація