Справа № 2 -  42 /11

                                                                               Р І Ш Е Н Н Я

                                                                І М Е Н Е М             У К Р А Ї Н И

10 лютого 2011 року                                                                                                             Драбівський районний суд

                                                                                                                                               Черкаської області

в складі:

головуючого -                                       Задорожнього В.П.,

при секретарі -                                      Бубир В.М.,

за участі представників

позивачів                                              ОСОБА_1,ОСОБА_2,  

відповідача ОСОБА_3              ОСОБА_4,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Драбів справу за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_3 та ОСОБА_7, треті особи - Драбівська державна нотаріальна контора, Шрамківська селищна рада про визнання недійсними свідоцтва про право власності на нерухоме майно та договору дарування, та визнання права власності на спадкове майно,-                                                                         

                                                                               в с т а н о в и в :

         Позивачі звернулись до суду із позовною заявою, в якій просили визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на ім»я ОСОБА_8 від 06.05.2008 року після померлого ОСОБА_9, визнати недійсним договір дарування будинку та надвірних будівель, які знаходяться в АДРЕСА_1, вчинений 13.08.2008 року від імені ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7, встановити факт прийняття ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спадщини, яка залишилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9, а саме будинку  АДРЕСА_1, визнати за ОСОБА_5 право власності на ? частину будинку та будівельних споруд за адресою буд.  АДРЕСА_1, визнати за ОСОБА_6 право власності на ? частину будинку та будівельних споруд за адресою буд.  АДРЕСА_1.

        В судовому засіданні позивач ОСОБА_5 та представники позивачів  ОСОБА_1, ОСОБА_2,  позовні вимоги підтримали, просили суд їх задоволити. Позивач ОСОБА_5 пояснив, що в квітні 2009 року під час поминального дня в смт.Шрамківка отримав примірник заповіту, яким дід позивачів ОСОБА_9, який помер в 2003 році, заповів житловий будинок в АДРЕСА_1 йому та його сестрі. Вважає, що він та сестра прийняли спадщину, так як постійно влітку вони з сестрою приїжджали до родичів і доглядали домоволодіння, один раз в місяць приїжджали і зимою. Він також давав гроші на оплату комунальних послуг, відремонтував підлогу в будинку. З 2009 року, після конфлікту з відповідачами, перестав приїжджати в смт.Шрамківку.  Представник позивачів ОСОБА_2 пояснила, що позивачі не знали про існування заповіту до того, як їм передали один із примірників. Спадкова справа за заявою ОСОБА_3 була заведена лише в 2005 році, а не в 2003 році, при цьому даних про заповіт в державному реєстрі не було, про що не знав і нотаріус, тому і видав свідоцтво про право на спадщину.          

         Відповідач та її представник позовні вимоги не визнали, вважають, що позивачі не прийняли спадщину у встановленому законом порядку, вводять суд в оману, так як раніше вони звертались до суду із позовом про продовження їм строку для прийняття спадщини, але їм було відмовлено. ОСОБА_3 прийняла спадщину в 2005 році проконсультувавшись із нотаріусом, так як ніхто із заповітом до нотаріуса у встановлений строк не звернувся. Відповідач ОСОБА_7 пояснила суду, що примірник заповіту ще в 1998 році віддали позивачу ОСОБА_5, який був повнолітнім як і його сестра. Тому після смерті діда позивачі могли вчасно звернутись до нотаріальної контори. Спадщину позивачі не прийняли, тому що за будинком вони ніколи не доглядали і в смт.Шрамківку з 2005 року не приїжджали. Раніше лише один раз ОСОБА_5 допомагав в ремонті підлоги оспорюваного будинку. Коли позивачам в 2005 році запропонували оформити спадщину і взяти до себе їх бабусю ОСОБА_3, вони відмовились, тому вона і оформила спадщину на матір ОСОБА_3 Крім будинку вона оформила і право на спадщину на вклади в Ощадбанку, так як ощадні книжки після смерті діда зберігала в себе ОСОБА_3

           Представник Драбівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомив.

           Представник Шрамківської селищної ради ОСОБА_10 вважає, що позов не підлягає задоволенню, оскільки позивачі за будинком не доглядали, як і не доглядали за своєю бабусею ОСОБА_3

          Суд, вислухавши пояснення сторін, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

           За матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_9 26 лютого 1992 року за час свого життя уклав заповіт, яким заповів належний йому будинок по АДРЕСА_1 ОСОБА_11 та ОСОБА_5 в рівних долях. ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і з цього часу відкрилась спадщина, строк на прийняття якої спадкоємцями закінчився 8 листопада 2003 року.

           На підставі заяви ОСОБА_7, яка діяла по дорученню від імені ОСОБА_3 від 16 грудня 2005 року, в цей же день державним нотаріусом Драбівської державної нотаріальної контори ОСОБА_12 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого спадкоємцем майна померлого ОСОБА_9, зокрема жилого будинку з надвірними будівлями в смт.Шрамківка Драбівського району Черкаської області,  є його дружина ОСОБА_3. Відповідно дослідженого в судовому засіданні договору дарування житлового будинку від 13 серпня 2008 року, ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_7 житловий будинок в АДРЕСА_1.

          Як встановлено під час розгляду справи, правовою підставою для задоволення своїх вимог позивачі вважають факт прийняття ними спадщини у встановленому порядку, хоч і стверджують при цьому про те, що вони не бачили до 2009 року заповіту і не знали про нього. Проте, питання прийняття ними спадщини було предметом розгляду і вивчалось Драбівським районним судом та апеляційним судом Черкаської області по справі № 2-342/10 за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку прийняття спадщини. Позивачі звертались до суду із позовною заявою, в якій          вони просили визначити для їх додатковий строк для прийняття спадщини після смерті діда. Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 24 листопада 2010 року по справі № 22ц-7012/2010, в задоволенні позовних вимог їм було відмовлено.

         Відповідно ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

          Як встановлено з рішення апеляційного суду Черкаської області від 24 листопада 2010 року по справі № 22ц-7012/2010, ОСОБА_11 (ОСОБА_6) та ОСОБА_5 на час відкриття спадщини були повнолітніми. ОСОБА_3 прийняла спадщину на підставі ст.529 ЦК України (1963 року) та Перехідних положень ЦК України введеного в дію з 1 січня 2004 року. 16 грудня 2005 року вона звернулась до нотаріуса  із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, яке було видане їй 16 грудня 2005 року. Таким чином суд прийшов до висновку, що спадщина після смерті ОСОБА_9 відкрилась до набрання чинності ЦК України 2003 року і була прийнята спадкоємцем ОСОБА_3 до 8 листопада 2003 року. А тому позивачам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було судом відмовлено у продовженні строку на прийняття спадщини.

         Підтвердженням прийняття спадщини шляхом вступу в управління майном саме ОСОБА_3 є також той факт, що інше майно, зокрема вклади в ощадній касі були успадковані саме нею, а не позивачами, оскільки після смерті ОСОБА_9 ощадні книжки померлого знаходились в неї. Відповідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 грудня 2005 року ОСОБА_3 є спадкоємцем вкладів з нарахуваннями в ощадній касі № 3096/012 в смт.Шрамківка, які належали померлому на підставі ощадних книжок.   

           За вказаних обставин судом встановлено хто із спадкоємців ОСОБА_9 прийняв спадщину у встановленому законом порядку. Відтак не підлягають до задоволення і похідні вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом на будинок в АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_9 та про визнання недійсним договору дарування житлового будинку від 13 серпня 2008 року, яким оспорюваний будинок ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_7 та про визнання права власності на ? частину будинку та господарських споруд за позивачами.

           Відповідно до ст.548 ЦК України від 18.05.1963 року, який діяв на час відкриття спадщини, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Згідно ст.549 ЦК України 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

         На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 57 ч.2, 88, 208,209,210,212,214,215 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

         В позові ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовити.

                    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Черкаської області через Драбівський районний суд.

          Головуючий: