Справа №  2-а-18/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М                    У К Р А Ї Н И

12 січня 2011 року.                                                                                                  смт Рокитне.

  Рокитнівський районний суд Рівненської області під головуванням судді  Єремейчук С.  В.,розглянувши в порядку письмового провадження  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до   управління Пенсійного Фонду України  в Рокитнівському районі Рівненської області про визнання дій незаконними,   зобов»язання вчиненя певних дій та стягнення недоплаченої пенсії,-

В С Т А Н О В И В :

     Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області про визнання дій неправомірними,зобов»язання здійснити  перерахунок та виплату  пенсії   та додаткової пенсії за шкоду,заподіяну здоров»ю відповідно до ст.50,ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи»з 01 липня 2010 року та  з подальшим перерахуванням,а також стягнення   23426,58 гривень.

     Позивач  ОСОБА_1 в судове засідання  не з»явилася,до суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності,позовні вимоги підтримує повністю.

    Відповідач в судове засідання не з’явився ,хоча належним чином був повідомлений про дату,час і місце судового розгляду,що підтверджується  повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.   ),про причини  неприбуття не повідомив,а тому  відповідно до ч.4 ст.128 КАС України ,суд вважає  можливим  вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.  

       Суд,повно і всебічно дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку,що позов підлягає  частковому задоволенню   із наступних підстав.

      Судом встановлено, що позивач  ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на Чорнобильській атомній електростанції, визнана ін валідом IIІ групи  та належить до першої категорії осіб, що по страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,що підтверджується  копією довідки МСЕК серії РВН №НОМЕР_2, копією посвідчення А №НОМЕР_1.

     При цьому позивач звернувся до управління Пенсійного фон ду України в Рокитнівському районі Рівненської області, де перебу ває на обліку як пенсіонер, із  заявою про нарахування держав ної та додаткової пенсій у розмірах, встановлених статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але в проведенні перерахунку пенсії їй було відмовлено.        

    Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забез печення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати пра цездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передба чених законом.

     Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастро фи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і

трудової діяльності на них, соціального за хисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраж дали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

      Нормами ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний за хист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка тастрофи»передбачено пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

    Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами третьої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі  50 відсотків мінімальної пенсії  за віком.

   Згідно з п.4  ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів третьої гру пи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастро фою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

      За таких обставин позивач має пра во на призначення пенсії у розмірі не нижчому від 6 мінімаль них пенсій за віком та  на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

     Наявність такого права у позивача є визначальною для ви рішення даного спору, крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України.

     Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи держав ної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові осо би зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

     Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-право вого акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Ра дою України, або іншому правовому акту суд застосовує право вий акт, який має вищу юридичну силу.

    Отже, за конституційними нормами виходячи з пріоритетно-сті законів над підзаконними актами при визначенні роз-міру пенсій позивачеві застосуванню підлягають статті 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України,які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.          

    Суд не бере  до уваги посилання відпо відача на те, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання,пов»язаного з наслідками від Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не озна чає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допусти ти звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто Кабінет Міністрів України повинен був вста новити зазначений порядок не порушуючи положень цього За кону.

     Зі статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»вбачається, що при визначенні розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

     За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за ві ком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пен сійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

     Згідно з ч. З ст. 67 За кону України «Про статус і соціальний захист громадян, які по страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,яка набрала чинності 31.10.2006 р., у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, запо діяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здій снюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

     Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового роз міру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

    Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообо в'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мініму му для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

      Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком зале жить від нового розміру прожиткового мінімуму.

      Оскільки пенсія позивачу має визначатись виходячи з міні мальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожит кового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового роз міру мінімальної пенсії за віком.       

        Таким чином,дії управління Пенсійного фонду України  в Рокитнівському районі Рівненської області з 01 липня 2010 року по даний час є протиправними.

        Відповідно до  п.п.6 п.2.2 Положення  про управління Пенсійного фонду України районах,  містах і районах у містах № 8-2 від 30.04.2002 року, управління призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

Позивач просить суд зобов’язати  відповідача  виплатити  конкретну суму  пенсій,передбачених ст.50 ,п.4 ст.54 Закону України «Про статус  та соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Аналіз розрахунку здійсненого позивачем вказує на його помилковість.

Виходячи з положень абз. 2 ч. 2 ст. 162  КАС України, суд вважає за необхідне змінити спосіб захисту, обраний позивачем, і зобов’язати відповідача згідно його компетенції та відповідної кваліфікації  провести нарахування та виплату позивачу такого розміру пенсій, що буде гарантувати дотримання і захист прав і свобод інтересів позивача.        

        Щодо позовної вимоги про зобов’язання відповідача нараховувати в подальшому пенсію  згідно ст.50 ,п.4 ст.54 Закону України «Про статус  та соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»із розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком та 50 % мінімальної пенсії за віком,що  розраховуються   виходячи із прожиткового мінімуму для непрацюючих осіб, то вказана вимога не підлягає до задоволення, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.  

      Таким чином, звернення до суду зумовлене наявністю вже порушених прав, свобод чи інтересів, на захист яких звертається особа, у зв'язку з чим визнання будь-якого права на майбутнє є безпідставним та необґрунтованим. З огляду на викладене, позовні вимоги в цій частині не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.         

 Керуючись ст. 160-163 КАС України, суд, -

       П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області щодо  ненарахування   та невиплати за період з 01 липня 2010  року по 12 січня 2011 року позивачу- ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_2,жительці АДРЕСА_1  пенсії по інвалідності у розмірі 6 мі німальних пенсій за віком  ,передбаченому п.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»та додаткової пенсії за шкоду, запо діяну здоров'ю, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком,передбаченому ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»,неправомірними.

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області провести нарахування  та виплату позивачу –ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_2,жительці АДРЕСА_1,пенсії по інвалідності у розмірі 6 мі німальних пенсій за віком,передбаченому п.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»та додаткової пенсії за шкоду, запо діяну здоров'ю, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком,передбаченому ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01 липня 2010 року по 12 січня 2011 року,з урахуванням  виплаченої частини  пенсій.

В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Звільнити  ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» .

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку  не було подано.

        Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рокитнівський районний суд Рівненської області . Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10-ти днів  з дня  отримання постанови.

Суддя Рокитнівського районного суду

Рівненської області                                                                                С.В.Єремейчук