Справа № 1/0614/29/11

В И Р О К

І м е н е м   У к р а ї н и

       31 січня 2011 року                                                                м. Малин

          Малинський районний суд Житомирської області в складі:

                    головуючого  -   судді Тимошенка А.О.,

            за участю:

                    секретарів      -   Єнько Т.А. та Багинської Д.А.,

                    прокурорів     -   Гойдало О.Є. та Лозовика А.В.,

потерпілих     -   ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

захисника       -   ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малинського районного суду Житомирської області кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Малина Житомирської області, жителя АДРЕСА_1, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, судимого:

- вироком Малинського районного суду Житомирської області від 18 квітня 2008 року за ч. 2 ст. 186 КК України до 2 років позбавлення волі. Звільнений від відбування покарання 21.01.2009 року на підставі ЗУ «Про амністію»від 12.12.2008 року;

- вироком Малинського районного суду Житомирської області від 28.08.2009 року за ч. 1 ст. 296 КК України до штрафу в розмірі 13600 гривень;

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_2, з базовою середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, судимого вироком Малинського районного суду від 27.02.2008 року за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

          та

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3,  громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_3, з середньою спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, несудимого в силу ч. 3 ст. 88 КК України;

- за частиною 2 статті 186 КК України,

встановив:

20 лютого 2010 року близько 14 години в м. Малині Житомирської області в парку відпочинку ім. М.Маклая поблизу стадіону «Авангард»ОСОБА_4 під час розпиття спиртних напоїв спільно із підсудними ОСОБА_6 та ОСОБА_5, потерпілими ОСОБА_2 та  ОСОБА_1, а також з іншими особами, відносно яких кримінальна справа не порушувалась, помітив у ОСОБА_2 мобільний телефон «NOKIA-N73»із флеш-картою на 2 Гб. З метою повторного відкритого викрадення чужого майна ОСОБА_4 попросив у ОСОБА_2 мобільний телефон, пояснивши що хоче зателефонувати. Коли ОСОБА_2 передав свій мобільний телефон ОСОБА_4 останній, реалізовуючи свій злочинний намір, залишив його собі, поклавши до кишені власного одягу. На прохання ОСОБА_2 та ОСОБА_6 повернути мобільний телефон        ОСОБА_4 відмовився. Лише вийняв із мобільного телефону сім-карту оператора «LIFE»і повернув її ОСОБА_2

Своїми діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 1100 гривень.

В цей же час, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4, знаючи про наявність грошей у ОСОБА_1, з метою повторного відкритого їх викрадення, схопив потерпілого за руку та повалив на землю.  Після цього він намагався відкрито, умисно, з корисливих мотивів викрасти із внутрішньої кишені куртки ОСОБА_1 гроші. Однак потерпілий почав чинити опір і ОСОБА_4 не вдалося реалізувати свій злочинний умисел. У зв’язку з цим підсудний попросив у потерпілого вибачення і вони продовжили вживати спиртні напої.

Через деякий час ОСОБА_4 вирішив довести свої дії до кінця. З цією метою він схопив ОСОБА_1 ззаду за тулуб і кинув через себе на землю. Після цього ОСОБА_4 став утримувати потерпілого, долаючи його опір. Однак усвідомив, що він фізично не в змозі самостійно викрасти гроші у ОСОБА_1 та попросив допомоги у ОСОБА_6 і       ОСОБА_5. Останні на дану пропозицію погодились і, діючи спільно з метою відкритого умисного викрадення грошей у ОСОБА_1, почали застосовувати до нього фізичне насильство. ОСОБА_6 взяв ОСОБА_1 за ліву руку, а ОСОБА_5 за праву і таким чином підсудні утримували потерпілого, спричиняючи йому фізичний біль. В цей час ОСОБА_4, скориставшись допомогою ОСОБА_6 та              ОСОБА_5., витягнув із внутрішньої кишені куртки ОСОБА_1 гроші в сумі 1100 гривень, заподіявши йому матеріальну шкоду у вищевказаному розмірі.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4, не дивлячись на повне заперечення своєї вини на досудовому слідстві, свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково та пояснив, що він дійсно 20 лютого 2010 року о 14-й годині поблизу парку вживав алкогольні напої  разом з підсудними, потерпілими та іншими особами, серед яких були: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та      ОСОБА_10. Під час вживання алкогольних напоїв він взяв у ОСОБА_2 тимчасово до 20-ї години телефон, а гроші у ОСОБА_1 викрав непомітно для всіх. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 йому в цьому не допомагали, а хотіли їх розборонити. В той же час не заперечив, що він почав боротьбу з потерпілим з метою заволодіти його грошима.  Також пояснив, що телефон ОСОБА_2 він не повернув, а продав його незнайомій особі.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 свою вину не визнали, пояснивши, що вони не допомагали ОСОБА_4 забирати гроші у ОСОБА_1, а тримали потерпілого за руки з метою відтягти від підсудного.

Вищевказані показання підсудних суд визнає неправдивими та такими, що дані з метою уникнення ними кримінальної відповідальності. Вони спростовуються як показаннями самих підсудних, які вони давали на досудовому слідстві, так і іншими доказами, зібраними на досудовому слідстві та дослідженими в судовому засіданні.

Зокрема підсудний ОСОБА_6 показав (Т.1, а.с. 32-33, Т.2, а.с. 15-16), що 20 лютого 2010 року о 13 годині він по телефону домовився з ОСОБА_4 зустрітись в центрі м. Малина. На вул. Огієнка        ОСОБА_6 зустрів ОСОБА_8 та ОСОБА_5. і разом з ними поїхав в центр міста. Там вони зустрілись з ОСОБА_4, його дівчиною ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_11. Під час розмови домовились, що всі підуть в парк, а ОСОБА_6 з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 куплять спиртне і продукти харчування та приєднаються до них. Коли ОСОБА_6, ОСОБА_5 та      ОСОБА_8 повернулись, то їх вже чекала компанія біля стадіону «Авангард». Також в цій компанії був ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Всі разом стали розпивати спиртне. Під час цього ОСОБА_4 попросив у ОСОБА_1 телефон щоб зателефонувати, а пізніше повернув. Коли закінчилось спиртне ОСОБА_4 запропонував скинутись грошима, щоб придбати ще. ОСОБА_2 дав 2 гривні, а ОСОБА_1 дістав гроші і дав з них 10 гривень. Решту поклав в кишеню. ОСОБА_4 почав чіплятись до нього, щоб він показав, що сховав в кишеню, а після цього вони почали боротись. Під час боротьби ОСОБА_1 намотав свою куртку на руку, а ОСОБА_4 обшукував Після того як конфлікт закінчився, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 піднялися із землі і підсудний попросив у потерпілого вибачення. Однак через декілька хвилин ОСОБА_4 знову схопив ОСОБА_1 за руку та кинув через себе на сніг. Потім він став коліном потерпілому на тулуб і попросив допомогти його притримати. На дану пропозицію ОСОБА_6 та ОСОБА_5 погодились. ОСОБА_6 взяв ОСОБА_1 за ліву руку, а ОСОБА_5 за праву. ОСОБА_4 в цей час обшукував його кишені. З якої кишені ОСОБА_4 витягнув гроші ОСОБА_6 не бачив. Дізнався тільки тоді, коли потерпілий пішов, а ОСОБА_4 дістав гроші та їх перерахував. Він нарахував 1100 гривень, які витрачав на спиртне та продукти харчування.

Також пояснив, що бачив як ОСОБА_4 декілька разів брав у ОСОБА_2 мобільний телефон «NOKIA-N73»щоб зателефонувати, але не повернув його. Коли всі розходились ОСОБА_2 звернувся до         ОСОБА_4 з вимогою повернути телефон, але ОСОБА_4 сказав, що поверне його ввечері в центрі міста.

Підсудний ОСОБА_5 на досудовому слідстві дав показання в яких звинуватив у вчиненні злочину ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (Т.1, а.с. 47-48, Т.2, а.с. 17-18). Він показав, що 20 лютого 2010 року близько 13-ї години по вул. Огієнка він зустрів ОСОБА_8 та ОСОБА_6, з якими поїхав в центр міста. Там на вул. Лисенка вони зустрілись з ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_11., дівчиною ОСОБА_10 та хлопцем на прізвисько «Дрон». В розмові з ОСОБА_4 домовились, що всі підуть в парк відпочинку, а він, ОСОБА_6 та ОСОБА_8   куплять закуску і також прийдуть в парк, де всі разом розіп’ють горілку. Її пішов купувати «Дрон». Купивши закуску, вони пішли в парк до стадіону «Авангард», де їх чекала наша компанія. Коли ми прийшли, то там також були ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Із розмови зрозумів, що ОСОБА_4  раніше працював разом із ОСОБА_1 Всі разом стали розпивати пляшку горілки, яку приніс «Дрон». Під час розпиття спиртного ОСОБА_4 попросив у ОСОБА_2 мобільний телефон «NOKIA-N73», щоб зателефонувати. Декілька разів ОСОБА_4 телефонував, а потім мобільний телефон поклав собі в кишеню. Коли допили пляшку, то  ОСОБА_4 запропонував скинутися грошима, щоб придбати спиртне. На дану пропозицію ОСОБА_2 дав 2 грн., а ОСОБА_1 дістав з внутрішньої кишені 10 грн., приховуючи, що в нього знаходиться в кишені. ОСОБА_4 сказав: «Що у тебе там по дєньгах. Що ти там никаєш?». ОСОБА_1 відповів, що гроші не його, а його матері. Через декілька хвилин ОСОБА_4 схопив ОСОБА_1 за руку заломив її за спину і вони попадали на сніг. ОСОБА_4 стягнув з ОСОБА_1 куртку і намагався обшукати кишені, але ОСОБА_1 вихопив її і відбіг в бік. ОСОБА_6 підняв гроші, які ОСОБА_1 давав на придбання спиртного і поклав на пень, де знаходилася закуска та пляшка з горілкою. ОСОБА_4 і ОСОБА_2 стали звати ОСОБА_1 назад до гурту. ОСОБА_4 сказав, що він пошуткував і тоді ОСОБА_1 повернувся. Після цього продовжили розпивати спиртне, яке залишилось, але       ОСОБА_4 знову схопив ОСОБА_1 за ліву руку і кинув через себе на сніг. Потім він, тримаючи потерпілого за ліву руку, став колінами йому на тулуб. Після цього ОСОБА_4 попросив ОСОБА_6 допомогти тримати ОСОБА_1 і вони удвох стали крутити потерпілого. Щоб припинити боротьбу ОСОБА_5 підійшов до них та сказав: «Пацани, харош грать». Хтось сказав, що треба вдарити ОСОБА_1 в обличчя. Тоді витягнув праву руку із-під тулуба ОСОБА_1, щоб витягнути його з-під ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які знаходились над ним. Коли ОСОБА_5 взяв ОСОБА_1 за руку, то ОСОБА_4 та ОСОБА_6 піднялись. ОСОБА_1 піднявся і відійшов в бік. В руках ОСОБА_4 були гроші купюрами 100 та 200 гривень. Пізніше, коли йшли до заводу «Прожектор», ОСОБА_4 сказав, що він забрав у ОСОБА_1 1100 гривень.

Також пояснив, що ОСОБА_2 просив у ОСОБА_4 повернути йому мобільний телефон, але ОСОБА_4 відмовився. Він дістав з мобільного телефону сім-картку «LIFE»і хотів повернути її ОСОБА_2,  але ОСОБА_5 подумав, що ОСОБА_4 може побити ОСОБА_2  Тому забрав сім-картку у ОСОБА_4 і сам віддав її ОСОБА_2 Після цього всі поїхали в с. Лумля і там у місцевої жительки продовжили вживати спиртне.

Крім того вина підсудних у вчиненні ними злочину підтверджується наступними доказами:

- Показаннями потерпілого ОСОБА_2, який показав що 20 лютого 2010 року близько 14 години він та ОСОБА_1 знаходились в парку відпочинку. До них підійшов ОСОБА_4 із своїми знайомими і запропонував приєднатись до них та разом розпити спиртне. Через деякий час ОСОБА_4 запитав у ОСОБА_2 чи є у нього мобільний телефон і попросив зателефонувати. Потерпілий дав йому свій мобільний телефон «NOKIA-N73»в якому стояла флеш-карта на 2 Гб. та сім-картка «LIFE».  ОСОБА_4 зателефонував до свого знайомого та віддав телефон. Через декілька хвилин він знову попросив телефон, зателефонував та поклав собі в кишеню. ОСОБА_2 попросив повернути його телефон, але ОСОБА_4 відповів, що ще спробує зателефонувати. Після цього ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_1 і попросив у нього мобільний телефон, щоб зателефонувати. ОСОБА_1 теж погодився та дав йому свій мобільний телефон «NOKIA 3100». Цей телефон ОСОБА_4 також поклав до кишені і запропонував всім скластись на горілку. ОСОБА_2 дістав дві гривні, а ОСОБА_1 намагався дістати з кишені куртки гроші. ОСОБА_4 запитав у ОСОБА_1, що він там ховає та відраховує. ОСОБА_1 дістав 10 гривень та запропонував їх ОСОБА_4, однак той чіплявся до потерпілого та намагався перевірити скільки у нього грошей. У зв’язку з цим він схопив ОСОБА_1 за руку і завернув її за тулуб та намагався перевірити кишені. В цей час ОСОБА_1 зняв куртку і намотав її собі на руку. Таким чином ОСОБА_4 не вдалося забрати у ОСОБА_1 гроші. У зв’язку з цим ОСОБА_4 попросив у ОСОБА_1 вибачення та віддав його телефон.

Після цього ОСОБА_1 сказав ОСОБА_2, що треба йти додому, але останній повідомив йому, що у ОСОБА_4 залишився його мобільний телефон. Цю розмову почув ОСОБА_4 Він знову схопив ОСОБА_1 за ліву руку і перекинув через себе на сніг. Потім ОСОБА_4 сів на ОСОБА_1, притиснув ногами до землі та руками тримав його ліву руку. Потім він покликав на допомогу ОСОБА_6 та ОСОБА_5. Вони взяли потерпілого за руки (ОСОБА_6 за ліву, а ОСОБА_5 за праву) і стали утримувати його. ОСОБА_4 в цей час обшукував кишені ОСОБА_1, а потерпілий намагався вирватись. У зв’язку з цим       ОСОБА_5 пропонував вдарити ОСОБА_1 в обличчя. Всі інші присутні спостерігали.

Обшукавши кишені ОСОБА_1, ОСОБА_4 підвівся і    ОСОБА_2 помітив у нього в руці гроші. Після цього ОСОБА_2 зрозумів, що телефон ОСОБА_4 також не віддасть. У зв’язку з цим допоміг ОСОБА_1 підвестись. ОСОБА_1 пішов в напрямку алеї, а ОСОБА_2 намагався забрати у ОСОБА_4 свій мобільний телефон. Однак ОСОБА_4 відмовився його віддати, а лише передав через      ОСОБА_5. сім-картку «LIFE»на рахунку якої було 34 гривні. Телефон сказав, що віддасть в цей же день о 20-ій годині. ОСОБА_2 наздогнав ОСОБА_1 і пішов з ним по алеї в напрямку центра міста.        ОСОБА_1 перевірив кишені куртки і пояснив, що ОСОБА_4 відібрав у нього 1100 гривень, які він складав для придбання комп’ютера.

У зв’язку з цим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 пішли до міліції та подали заяву про вчинення злочину.

- Показаннями потерпілого ОСОБА_1, який показав, що 20 лютого 2010 року близько 13 він разом із ОСОБА_2 вирішив випити пива та вина. У зв’язку з цим в магазині придбали пиво та вино і пішли випивати в парк відпочинку біля танцювального майданчика. Через деякий час до них підійшов знайомий ОСОБА_4 з ОСОБА_11. та ОСОБА_10 ОСОБА_4 запропонував випити за зустріч, на що потерпілі погодились і почали пригощати їх вином. Потім ОСОБА_4  запропонував піти за територію танцювального майданчика, куди підійдуть ще декілька його знайомих з горілкою та закускою. Там всі розмістились біля зрізаного стовбура дуба. Там ОСОБА_4 попросив у ОСОБА_2 мобільний телефон. ОСОБА_2 дав підсудному телефон «NOKIA-N73», той зателефонував знайомому і повідомив, що знаходиться за танцювальним майданчиком. Через декілька хвилин до них підійшов ОСОБА_6,      ОСОБА_5 та ще якісь хлопці. Потім ОСОБА_4 знову попросив у ОСОБА_2 мобільний телефон, але не додзвонився і поклав собі в кишеню. ОСОБА_2 попросив повернути телефон, однак ОСОБА_4 відмовився і сказав, що поверне пізніше.

Потім ОСОБА_4 поросив телефон у ОСОБА_1, зателефонував з нього та поклав собі в кишеню. Через деякий час він запропонував всім скинутись на горілку. ОСОБА_2 дав дві гривні, а ОСОБА_1 намагався дістати з внутрішньої кишені куртки 10 гривень. Також в цій кишені знаходилось 1100 гривень, які він збирав на придбання комп’ютера. ОСОБА_4 зрозумів, що у ОСОБА_1 є гроші. У зв’язку з цим став чіплятися до нього, щоб перевірити кишені.          ОСОБА_1 відштовхнув ОСОБА_4 від себе, але підсудний схопив його за руку, заламав її за спину та намагався обшукати кишені.       ОСОБА_1 випустив з руки 10 гривень, які хотів дати на горілку, скинув куртку та намотав її на руку. У зв’язку з цим ОСОБА_4 не зміг перевірити вміст кишень. Після цього ОСОБА_1 вирвався від підсудного та відбіг у сторону. Однак до нього підійшов ОСОБА_4, попросив вибачення, віддав його телефон та запропонував випити мирову. ОСОБА_1 погодився, але сказав ОСОБА_2, що треба йти додому.  ОСОБА_2 повідомив, що його телефон знаходиться в ОСОБА_4 Цю розмову почув ОСОБА_4, схопив ОСОБА_1 за руку і перекинув через себе на сніг. Потерпілий впав на спину, а ОСОБА_4 сів  зверху на нього, руками тримаючи ліву руку потерпілого, а ногами придавлюючи тіло. ОСОБА_1 намагався вирватись від підсудного і перевернувся на живіт. Однак ОСОБА_4 продовжував його утримувати. Після цього       ОСОБА_4 попросив допомоги у своїх друзів. До них підійшли ОСОБА_6 та ОСОБА_5, взяли потерпілого за руки та стали утримувати. ОСОБА_4 в цей час обшукував кишені та намагався знайти гроші. ОСОБА_5 запропонував вдарити ОСОБА_1 в обличчя, але інші заперечили. Потім його відпустили, ОСОБА_2 допоміг підвестись і ОСОБА_1 попрямував парком в напрямку алеї. Його наздогнав      ОСОБА_5 та запропонував мирно вирішити питання, але ОСОБА_1 відмовився, так як вважав, що його знову будуть бити. Підійшов також ОСОБА_2 ОСОБА_5 почав їх ображати і погрожувати, якщо вони звернуться до міліції. ОСОБА_1 попрямував по алеї парку в напрямку центра міста, а ОСОБА_2 намагався щось вирішити із підсудними. Потім він наздогнав ОСОБА_1 і розповів, що намагався повернути свій мобільний телефон «NOKIA-N73», але ОСОБА_4 відмовився його повертати. Лише передав через ОСОБА_5. сім-картку «LIFE».  

ОСОБА_1 вирішив досконально перевірити кишені та виявив, що ОСОБА_4 все ж таки витягнув у нього всі гроші в розмірі 1100 гривень. У зв’язку з цим пішов з ОСОБА_2 до міліції та подав заяву про вчинення злочину.

Свідки ОСОБА_11, ОСОБА_7 та ОСОБА_12 на судовому слідстві показали, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 була боротьба, але вона носила жартівливий характер. Стосовно зникнення телефону та грошей у потерпілих їм нічого невідомо. Свідок ОСОБА_9  показав, що ніякого конфлікту між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 він взагалі не бачив.

Суд вважає дані покази нещирими, оскільки свідки є товаришами підсудних і намагаються допомогти їм уникнути кримінальної відповідальності. Натомість суд приймає до уваги показання свідків, які вони давали на досудовому слідстві, оскільки ці показання відповідають показанням потерпілих та підтверджуються зібраними у справі матеріалами.

Так на досудовому слідстві вони показали наступне:

- Свідок ОСОБА_11 пояснив (Т.1., а.с. 101), що він 20 лютого 2010 року о 13 годині 30 хвилин перебував в міському парку, де зустрів     ОСОБА_4 із своєю подругою ОСОБА_10. Він запропонував розпити разом спиртне та пояснив, що зараз підійдуть знайомі хлопці із горілкою та харчами. Тому разом пішли в напрямку танцювального майданчика де  побачили двох хлопців, серед яких був ОСОБА_1 Вони пили пиво та вино. ОСОБА_4 запропонував всім піти за приміщення танцювального майданчика, куди підійдуть його знайомі. Всі погодились і пішли за танцювальний майданчик, де лежить спиляний стовбур дуба. Там розчистили сніг і стали чекати на хлопців, які принесуть горілку і закуску. Тоді   ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_1  і його знайомому скинутись  на спиртне. Знайомий ОСОБА_1 поклав 2 гривні, а ОСОБА_1  дістав 10 гривень. ОСОБА_4 попросив ОСОБА_1 показати  скільки у нього грошей і перекинув його через себе на сніг. Вони почали боротися і ОСОБА_4 в цей час намагався обшукати кишені потерпілого.

Однак ОСОБА_1 вихопив куртку та відбіг у сторону. Після цього ОСОБА_4 попросив у нього вибачення і потерпілий повернувся назад. Потім прийшли хлопці та принесли закуску і горілку. Всі стали розпивати спиртне. ОСОБА_4 знову кинув ОСОБА_1 на сніг. ОСОБА_1 лежав на спині, а ОСОБА_4 знаходився зверху над ним. Потім    ОСОБА_4 попросив хлопців допомогти йому. Однак, що відбувалось далі не бачив, так як в цей час вживав горілку. Пояснив, що всіх обставин детально не пам’ятає, оскільки знаходився в стані алкогольного сп’яніння.

- Свідок ОСОБА_12 пояснив, що він 20 лютого 2010 року близько 13 години прийшов привітати свого знайомого ОСОБА_9 з днем народження. Разом з ним пішов до магазину по вул. Лисенка м. Малина, де зустріли знайомого ОСОБА_13. Пізніше зустріли ОСОБА_4, ОСОБА_11 та ОСОБА_10, з якими розпили пляшку горілки. Після цього, до них приєднались ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 Домовились піти всією компанією в парк відпочинку ім. М.Маклая, де продовжити святкування день народження ОСОБА_9

ОСОБА_4, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відразу пішли в парк, а ОСОБА_12 разом із ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_13 пішли в магазин придбати закуску. ОСОБА_9 дав гроші, а сам із ОСОБА_13 пішов на вул. ОСОБА_1 купувати самогон. Купивши закуску, всі пішли в парк до стадіону «Авангард», де їх чекали: ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_2 та          ОСОБА_1 Потім пішли за танцювальний майданчик, що біля стадіону «Авангард». Там лежить колода, на якій і розмістились. Під час розмови ОСОБА_4 попросив у ОСОБА_2 мобільний телефон і декілька разів телефонував із нього, а потім залишив його у себе. Також ОСОБА_4  запропонував всім присутнім скинутись грішми на придбання горілки. На дану пропозицію ОСОБА_2 дав 2 гривні, а ОСОБА_1 із-за пазухи відрахував гроші і дав дві купюри номіналом по 5 гривень. ОСОБА_4  став чіплятися до нього, щоб той показав скільки у нього грошей, які він ховає. Після цього ОСОБА_4 схопив ОСОБА_1 за руку і загнув її за спину. Вони впали на землю і стали боротися. Під час боротьби з ОСОБА_1 знялась куртка. ОСОБА_4 намагався обшукати кишені, але ОСОБА_1 намотав куртку на руку. Потім вирвався та відбіг в бік. ОСОБА_4 попросив у ОСОБА_1 вибачення, сказав, що пошуткував та попросив повернутись. ОСОБА_1 повернувся і   ОСОБА_4 повернув йому мобільний телефон (коли він його брав не бачив). Після цього всі продовжили розпивати спиртне. Під час вживання   спиртного ОСОБА_4 знову схопив ОСОБА_1 за ліву руку та перекинув його через себе на сніг. ОСОБА_1 лежав на спині, а ОСОБА_4 тримав його. Під час боротьби ОСОБА_1 перевернувся на живіт і ОСОБА_4 попросив хлопців потримати йому руки. На допомогу ОСОБА_4 прийшли ОСОБА_6 та ОСОБА_5  ОСОБА_6 тримав ліву руку, а ОСОБА_5 праву руку. ОСОБА_4  сидів зверху на ОСОБА_1 та обшукував кишені одягу. Також ОСОБА_5, тримаючи потерпілого за руку, запитував чи вдарити його в обличчя. ОСОБА_4 сказав, що непотрібно. Потім боротьба припинилася і ОСОБА_1 відпустили. Із присутніх ніхто в конфлікт не вмішувався, дехто продовжував вживати спиртне, а дехто спостерігав за даним конфліктом.

Спочатку грошей у ОСОБА_4 не бачив. Пізніше він і           ОСОБА_6 перерахували гроші і ОСОБА_6 повідомив, що вони забрали у ОСОБА_1 1100 гривень.

-  Свідок ОСОБА_9 показав (Т.1., а.с. 106), що 20 лютого 2010 року о 13 годині до нього додому прийшов знайомий ОСОБА_12, який привітав його напередодні дня народження. З ним пішли до магазину на вулиці Лисенка м. Малина, де зустріли знайомого на ім’я ОСОБА_13. Також зустріли ОСОБА_4, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, з якими розпили пляшку горілки. Після цього до них приєднались ОСОБА_6,         ОСОБА_8, та ОСОБА_5 Так у ОСОБА_9 22 лютого день народження, а святкувати в цей день не виходило, то вирішив купити хлопцям могорич. Компанією домовилися піти в парк відпочинку ім. М.Маклая. ОСОБА_4, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відразу пішли в парк. Свідок разом із ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8,  ОСОБА_12 та ОСОБА_13 пішли в магазин по вул. Тараскіна. Там ОСОБА_9 дав хлопцям гроші на придбання закуски, а сам із ОСОБА_13 пішов на вул. ОСОБА_1 купувати самогон. Купивши самогон, пішли в парк до стадіону «Авангард». Там за танцювальним майданчиком їх чекали ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Разом стали розпивати спиртне. Під час цього ОСОБА_4 схопив ОСОБА_1 і перекинув через себе на сніг. ОСОБА_1 впав на спину, а ОСОБА_4 тримав його. Під час боротьби ОСОБА_1 перевернувся на живіт і ОСОБА_4 попросив хлопців потримати йому руки. На допомогу ОСОБА_4 прийшли ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ОСОБА_6 тримав ліву руку, а ОСОБА_5 праву. ОСОБА_4 сидів зверху на ОСОБА_1 Чи обшукував він кишені одягу ОСОБА_1 свідок не помітив, але було зрозуміло, що він хоче забрати гроші. Також ОСОБА_5, тримаючи потерпілого за руку, запитував чи вдарити його в обличчя. ОСОБА_4  сказав, що непотрібно. Потім підсудні відпустили ОСОБА_1 і він пішов.

Також пояснив, що ОСОБА_2 звертався до ОСОБА_4 з вимогою повернути йому мобільний телефон, але ОСОБА_4 відмовився. Таким чином зрозумів, що ОСОБА_4 відібрав у потерпілого мобільний телефон, але коли це було не бачив.

- Свідок ОСОБА_7 показав (Т.1., а.с. 107), що 20 лютого 2010 року близько 13 години він прийшов до магазину по вул. Лисенка в                м. Малині, де зустрів знайомого ОСОБА_9 та ОСОБА_12 Також зустрів ОСОБА_4, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, з якими розпив пляшку горілки. Потім до них підійшли ОСОБА_6, ОСОБА_8 та   ОСОБА_5 Компанією домовилися піти в парк відпочинку ім. М.Маклая. ОСОБА_4, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 пішли в парк. ОСОБА_7 разом з ОСОБА_9 пішли до банкомату, де ОСОБА_9 зняв гроші. Потім всі пішли на вул. Тараскіна. ОСОБА_9 дав хлопцям гроші на придбання закуски, а сам з ОСОБА_7 пішов на вул. ОСОБА_1 купувати самогон. Придбавши 2 літри самогону, пішли в парк до стадіону «Авангард», де за танцювальним майданчиком їх чекали ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Там стали розпивати самогон. Під час цього ОСОБА_4 схопив ОСОБА_1, перекинув через себе на сніг та почав боротися. Потім ОСОБА_4 попросив хлопців потримати ОСОБА_1 руки. Йому  допомогли ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ОСОБА_6 знаходився попереду зліва біля ОСОБА_1, який лежав на животі, а ОСОБА_5 попереду з правої сторони. Що вони робили не помітив. Через деякий час підсудні відпустили ОСОБА_1 і всі порозходились.

Вина підсудних підтверджується і матеріалами справи:

- Протоколом огляду місця події з доданою фототаблицею від 20.02.2010 року (Т.1, а.с. 4-6) згідно якого, під час огляду території парку відпочинку м. Малина поблизу стадіону «Авангард», на снігу були виявлені сліди взуття та сліди боротьби у вигляді вм’ятого снігу. Потерпілий     ОСОБА_2, який був присутній під час огляду, пояснив, що саме на цьому місці у нього ОСОБА_4 відібрав мобільний телефон «NOKIA-N73», а у ОСОБА_1 він разом з друзями ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відібрав гроші. Також під час огляду місця події було виявлено та вилучено дві пляшки з-під алкогольних напоїв та два одноразові пластикові стаканчики.

- Протоколом відтворення обстановки та обставин події з доданою фототаблицею від 22.02.2010 року (Т.1. а.с. 19-23) під час якого        ОСОБА_1 детально розповів та показав, як 20.02.2010 року близько 14 години під час спільного розпиття спиртних напоїв ОСОБА_4 схопив його за ліву руку і перекинув через себе спиною на сніг. Після цього підсудний став утримувати його руками та прижимати колінами тулуб. ОСОБА_1, намагаючись його скинути, перевернувся на живіт, але ОСОБА_4 продовжував утримувати його, заламавши ліву руку за спину. Потім підсудний позвав на допомогу ОСОБА_5. та ОСОБА_6 Вони взяли ОСОБА_1 за руки, а ОСОБА_4 в цей час витягував гроші.

- Протоколом відтворення обстановки та обставин події з доданою фототаблицею від 21.02.2010 року (Т.1. а.с. 34-38) під час якого        ОСОБА_6 детально розповів та показав, як 20.02.2010 року близько 14 години під час спільного розпиття спиртних напоїв ОСОБА_4, знаючи, що у ОСОБА_1 є гроші, схопив його за руку і перекинув через себе на сніг. Потерпілий впав на спину, а ОСОБА_4 став на нього колінами і утримував. Потім ОСОБА_4 попросив допомогти йому. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 погодились і взяли ОСОБА_1 за руки. ОСОБА_4 сидів зверху та обшукував кишені. Потім вони відпустили потерпілого і він пішов. Пізніше ОСОБА_4 повідомив, що відібрав у нього 1100 гривень.

- Протоколом відтворення обстановки та обставин події з доданою фототаблицею від 21.02.2010 року (Т.1. а.с. 49-53) під час якого ОСОБА_5 детально розповів та показав, як 20.02.2010 року близько 14 години під час спільного розпиття спиртних напоїв ОСОБА_4, намагаючись подивитись скільки у ОСОБА_1 грошей, схопив його за руку і перекинув через себе на сніг. Під час боротьби ОСОБА_1 перевернувся на живіт, а ОСОБА_4 тримав його за ліву руку, загнувши її за спину. Потім він позвав ОСОБА_6 допомогти і вже вони удвох стали скручувати ОСОБА_1 ОСОБА_5 зробив їм зауваження і, маючи на меті допомогти потерпілому, взяв ОСОБА_1 за руку та намагався витягнути його з-під ОСОБА_4 та ОСОБА_6 Потім всі відпустили     потерпілого і ОСОБА_5 помітив в руках ОСОБА_4 купюри по 100 та 200 гривень. Пізніше від ОСОБА_4 дізнався, що він забрав у ОСОБА_1 1100 гривень.

-  Протоколом огляду речових доказів та постановою про приєднання до справи речових доказів від 23.02.2010 року (Т.1., а.с. 54, 55) згідно яких були ретельно оглянуті, описані та приєднані до справи як речові докази: скляна пляшка з-під пива «Чернігівське», два прозорі поліетиленові стаканчики, поліпропіленова пляшка з-під вина «Чорний граф»ємністю 1 літр, сім-картка оператора «LIFE»та картонна коробка з-під телефону «NOKIA-N73»ІМЕІ НОМЕР_1.

- Протоколом очної ставки між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 від 23.02.2010 року (Т.1, а.с. 75) під час якої потерпілий підтвердив, що ОСОБА_5 під час  пограбування тримав його за руку та питав чи може вдарити в обличчя. Після пограбування він погрожував, якщо потерпілий звернеться в міліцію.

- Протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 23.02.2010 року (Т.1, а.с. 76) під час якої ОСОБА_2 також підтвердив, що ОСОБА_5 під час  пограбування тримав ОСОБА_1 за руку і запитував чи вдарити його в обличчя.

- Протоколом очної ставки між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 від 23.02.2010 року (Т.1, а.с. 81) під час якої ОСОБА_6 підтвердив свою участь та участь ОСОБА_5. у пограбуванні ОСОБА_1 і пояснив, що він тримав потерпілого за ліву руку, а ОСОБА_5 за праву.

- Протоколом відтворення обстановки та обставин події з доданою фототаблицею від 22.02.2010 року (Т.1. а.с. 96-100) під час якого        ОСОБА_2 детально розповів та показав, як 20.02.2010 року близько 14 години під час спільного розпиття спиртних напоїв ОСОБА_4 схопив ОСОБА_1 за руку і перекинув через себе спиною на сніг. Під час боротьби ОСОБА_1 перевернувся на живіт, а ОСОБА_4 покликав  на допомогу ОСОБА_5. та ОСОБА_6 Вони взяли ОСОБА_1 за руки, а ОСОБА_4 в цей час обшукував кишені та викрав гроші.

- Протоколом відтворення обстановки та обставин події з доданою фототаблицею від 26.02.2010 року (Т.1. а.с. 103-105) під час якого ОСОБА_12 детально розповів та показав, як 20.02.2010 року близько 14 години під час спільного розпиття спиртних напоїв ОСОБА_4 схопив ОСОБА_1 за руку і перекинув через себе спиною на сніг. Під час боротьби ОСОБА_1 перевернувся на живіт. ОСОБА_4 покликав  на допомогу ОСОБА_5. та ОСОБА_6 Вони взяли ОСОБА_1 за руки, а ОСОБА_4 в цей час обшукував кишені. Пізніше він дізнався, що ОСОБА_4 викрав у ОСОБА_1 1100 гривень.

- Висновком експерта з дактилоскопічної експертизи № 13 від 01.03.2010 року (Т.1., а.с.139-144) згідно якого на пляшці з-під пива «Чернігівське»виявлений слід великого пальця правої руки, який залишений ОСОБА_1

- Довідкою про вартість майна від 26.03.2010 року (Т.1., а.с. 231) згідно якої станом на 20.02.2010 року вартість телефону «NOKIA-N73»із флеш-карткою 2 Гб. становить 1100 гривень.

- Протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від 26.03.2010 року (Т.1, а.с. 246-247) під час якої ОСОБА_2 дав аналогічні показання тим, які дав на судовому слідстві стосовно участі підсудних у пограбуванні. ОСОБА_4 відмовився від проведення слідчої дії.

- Протоколом очної ставки між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 від 27.03.2010 року (Т.1, а.с. 254) під час якої ОСОБА_1 дав аналогічні показання тим, які дав на судовому слідстві стосовно участі підсудних у пограбуванні. ОСОБА_4 відмовився від проведення слідчої дії.

- Протоколом очної ставки між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 від 29.03.2010 року (Т.2, а.с. 8-10) під час якої ОСОБА_6 підтвердив, що він та ОСОБА_5 допомагали ОСОБА_4 тримати за руки потерпілого ОСОБА_1, але вже пояснив, що не бачив як ОСОБА_4 забирав у ОСОБА_1 гроші. Також він підтвердив, що ОСОБА_4 відмовився віддавати ОСОБА_2 телефон, сказавши, що поверне пізніше.

ОСОБА_4 взагалі заперечив, що відбирав у ОСОБА_1 гроші, а наявні у нього гроші в розмірі більше 1000 гривень залишились від зарплати.

Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудних у вчиненні інкримінованого їм злочину доведена і кваліфікує їх дії за частиною 2 статті 186 КК України за наступними ознаками:

-          ОСОБА_4 та ОСОБА_5. за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж) поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчиненого повторно;

-          ОСОБА_6 за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж) поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого.

Суд виключає з обвинувачення підсудних як кваліфікуючу ознаку вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, оскільки із зібраних та досліджених доказів вбачається, що між підсудними була відсутня змова на вчинення злочину, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 приєднались до ОСОБА_4 вже в процесі реалізації розпочатого ним злочину.

Призначаючи підсудним вид і міру покарання, суд, у відповідності до статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Злочин, який вчинив ОСОБА_4, передбачений частиною 2 статті 186 КК України, є тяжким злочином. За місцем проживання ОСОБА_4   характеризується негативно.

Обставин, які відповідно до статті 66 КК України пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_4, судом не встановлено.

Обставиною, яка відповідно до статті 67 КК України обтяжує покарання підсудного ОСОБА_4, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.   

Злочин, який вчинив ОСОБА_5, передбачений частиною 2 статті 186 КК України, є тяжким злочином. За місцем проживання ОСОБА_5 характеризується позитивно.

Обставин, які відповідно до статті 66 КК України пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_5., судом не встановлено.

Обставиною, яка відповідно до статті 67 КК України обтяжує покарання підсудного ОСОБА_5., суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.   

Злочин, який вчинив ОСОБА_6, передбачений частиною 2 статті 186 КК України, є тяжким злочином. За місцем проживання ОСОБА_6 характеризується позитивно.

Обставиною, яка відповідно до статті 66 КК України пом’якшує покарання підсудного ОСОБА_6, суд визнає наявність на його утриманні малолітньої дитини.

Обставиною, яка відповідно до статті 67 КК України обтяжує покарання підсудного ОСОБА_6, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.   

Враховуючи викладені обставини, суд вважає за доцільне призначити підсудним покарання в межах санкції частини 2 статті 186 КК України у виді позбавлення волі, яке буде необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Суд не знаходить підстав для застосування відносно підсудних статей 69 та 75 КК України, оскільки всі вони, навіть не дивлячись на відсутність судимості у ОСОБА_6, засуджувались за вчинення грабежу.

До набрання вироком законної сили суд залишає щодо підсудних  попередні запобіжні заходи у виді взяття під варту.

З підсудних підлягають стягненню витрати за проведення експертизи в розмірі 375 гривень 36 копійок.

Речові докази:

-          скляну пляшку з-під пива «Чернігівське», два прозорі поліетиленові стаканчики та поліпропіленову пляшку з-під вина «Чорний граф»ємністю 1 літр, які знаходяться на зберіганні в Малинському МВ УМВС України в Житомирській області, знищити;

-          сім-картку оператора «LIFE»та картонну коробку з-під телефону «NOKIA-N73»ІМЕІ НОМЕР_1 повернути потерпілому ОСОБА_2

Керуючись ст. ст. 323, 324, 327 Кримінально-процесуального кодексу України,-

засудив:

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді шести років позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з часу затримання –з 20.03.2010 року.

До набрання вироком законної сили залишити щодо ОСОБА_4 попередній запобіжний захід –взяття під варту.

Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді п’яти років шести місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_5 рахувати з часу затримання –з 21.02.2010 року.

До набрання вироком законної сили залишити щодо ОСОБА_5 попередній запобіжний захід –взяття під варту.

Визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні злочину передбаченого частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_6 рахувати з часу затримання –з 21.02.2010 року.

До набрання вироком законної сили залишити щодо ОСОБА_6 попередній запобіжний захід –взяття під варту.

Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного  центру при УМВС України в житомирській області витрати на проведення експертизи в розмірі 375 гривень 36 копійок –по 125 гривень 12 копійок.

Речові докази:

-          скляну пляшку з-під пива «Чернігівське», два прозорі поліетиленові стаканчики та поліпропіленову пляшку з-під вина «Чорний граф»ємністю 1 літр, які знаходяться на зберіганні в Малинському МВ УМВС України в Житомирській області, знищити;

-          сім-картку оператора «LIFE»та картонну коробку з-під телефону «NOKIA-N73»ІМЕІ НОМЕР_1 повернути потерпілому ОСОБА_2       

На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими –з моменту вручення їм копії вироку.   

Суддя:А.  О.  Тимошенко