Справа № 2- 50/11

                                                                             Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

  2 лютого 2011 року                                                                                     Драбівський районний суд Черкаської області

в складі:

головуючого –                          Задорожнього В.П.,

     при секретарі –                             Бубир В.М.,

   з участю представників

позивача                                              ОСОБА_1,

відповідача                                         ОСОБА_2,

         розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Драбів цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, треті особи Відділ регіонального розвитку, містобудування та архітектури Драбівської райдержадміністрації, Білоусівська сільська рада, про знесення господарських споруд, що встановлені з порушенням будівельних, санітарних та протипожежних норм,-

в с т а н о в и в :

        Позивач ОСОБА_3 звернулась із позовною заявою до суду, в якій просила прийняти рішення про примусове знесення тимчасової споруди - торф’яника, встановленого в садибі відповідачів по АДРЕСА_1, про примусове знесення зовнішньої огорожі та шиферної огорожі, яка відокремлює їх земельну ділянку та ділянку відповідачів, про засипання землею ями для стоку води, яка розміщена в садибі відповідачів по АДРЕСА_1 за 0,65 м від будинковолодіння та стягнути судові витрати.

        В попередньому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 надав суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить постановити рішення про примусове обрізування гілок дерев, що перетинають спільну межу між нею та відповідачами та про стягнення моральної шкоди в сумі 500 грн.

        В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просили суд їх задоволити. Позивач та її представник пояснили, що вони придбали будинковолодіння в 2004 році. З цього часу їх стосунки з сусідами поступово стали неприязними. Торф»яник їм заважає, так як немає проїзду на присадибну ділянку, паркан, який розмежовує сусідні подвір»я суцільний, тому не вистачає світла, біля нього нічого не росте, а по закону він має бути зроблений з сітки або штахетний, але не із шифера. Паркан на вулицю сусідів заважає проходу худоби і розміщений не по червоній лінії. Яма, яка служить як каналізаційна, розміщена з порушенням закону, тому її необхідно засипати. З дерев, розміщених на сусідській ділянці біля межі, звисають на їх земельну ділянку гілки, які затіняють їх земельну ділянку. Позивач пояснила, що коли вони придбали будинковолодіння, претензій до торфяника не було, так як вона складала солому біля межі, тепер, коли рішенням суду її змусили прибрати солому, торфяник її заважає. Сусідка перша звернулась до суду і з неї (позивача) стягнули 600 грн. за моральну шкоду, тому цим вона вважає їй заподіяно моральну шкоду. В даний час в будинку по вул..Пархоменка 5 вона та члени сім»ї не проживають, хоч в подальшому планують тут жити, а користуються огородом та господарськими будівлями.  

         Відповідач ОСОБА_5 позовні вимоги не визнала. Пояснила, що позов вона не визнає, оскільки тимчасова споруда торфяника збудована не ними, а попереднім власником садиби, яку купив її чоловік, а потім подарував їй. Крім того ця споруда ніякої загрози для сусіда не становить, так як розміщена не біля житлового будинку, дозволяє проїзду на огород, так як розміщена не на сусідній ділянці. Яма викопана тільки для стоку води, далеко від будинку позивача, тому санітарних чи інших норм не порушує. Не заважає нікому і паркан на вулицю, так як він проходить по червоній лінії. Паркан між домоволодіннями був збудований після придбання будинку, проте він ніякого затінення не створює і сусідам не заважає.

          Відповідач ОСОБА_4 повідомлений про розгляд справи, в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомив.

          З пояснень представників третіх осіб - Відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Драбівської райдержадміністрації Мальцевої Л.І. та Білоусівської сільської ради Горобця В.М., у власників обох домоволодінь є порушення будівельних норм, але вони споруди не будували, а придбали вже побудоване, яке на даний час узаконене, тому їм потрібно дотримуватись правил добросусідства. В ході обстеження 24.01.2011 року було виявлено, що паркан між домоволодіннями збудований з суцільного шиферу, тому вимог ДБН щодо провітрюваності не дотримано. На торф’янику покрівля виступає на 43 см за межу, що може створювати незручності сусіду, тому відповідачам було рекомендовано цю частину покрівлі відрізати. Яма для стоку води розміщена на відстані 17,6 метрів, тому в цій частині ДБН не порушені. Огорожа на вулицю розташована по червоній лінії. На даний час гілки дерев, які під час роботи комісії перетинали межу, обрізані, тому нічим сусідам не заважають.

          Суд, вислухавши пояснення позивача та відповідачів, представників третіх осіб, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає, що вимоги позивача до відповідача ОСОБА_4 не підлягають до задоволення, а вимоги до відповідача ОСОБА_5 підлягають до задоволення частково з таких підстав.          

           В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 є власником житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_2 згідно договору купівлі-продажу від 9 березня 2004 року. Відповідач ОСОБА_4 придбав житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу від 10 вересня 2008 року. Згідно договору дарування від 23 вересня 2010 року, він подарував будинок ОСОБА_5, яка на даний момент є його власником.

Згідно технічного паспорта, сарай (тимчасовий) /літЕ/ розташований на межі присадибної ділянки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і має площу 2,35 кв.метри.

Як вбачається з акта перевірки, використання та охорони земель по Білоусівській сільській раді від 24 січня 2011 року та листа-повідомлення від 12.11.2011 року, під час обстеження будівель на присадибних ділянках в с.Білоусівка Драбівського району по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 комісією було встановлено невідповідність будівельним нормам ( ДБН 360-92) тимчасової споруди сараю /літ.Е/, паркану між будинковолодіннями, ями для стоку води. Паркан від вулиці споруджений без порушень будівельних норм.

З довідки Драбівського РВ ГУ МНС України в Черкаській області від 19.10.2010 року, встановлено, що тимчасова господарська споруда (торф’яник) споруджена без порушення протипожежних норм.

За вказаних обставин суд вважає, що тимчасова споруда торф’яника зведена хоч і з порушенням будівельних норм, протипожежним нормам вона відповідає. Після його будівництва, в межах строку позовної давності ніхто з зацікавлених осіб, в тому числі орган місцевого самоврядування, із відповідними зверненнями до суду про його знесення не звертався. Відповідачі цю споруду не будували. На даний час споруда узаконена, так як внесена до технічного паспорта на домоволодіння, тобто перебуває в цивільному обігу. Судом не встановлено обставин, які б свідчили про порушення прав та інтересів позивача у зв»язку з спорудженням та існуванням будівлі. Доводи позивача надумані, тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.   

Стосовно вимоги про засипання ями для стоку води, в цій частині позов не підлягає до задоволення, оскільки суду не надано доказів того, що ця яма використовується як вигрібна або як каналізація.

Тому судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що яма створює загрозу для безпечного проживання позивача та членів її сім»ї, погіршує екологічну ситуацію або природні якості землі.

Відповідно ст.41 Конституції України, використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно ч.4 ст.376 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідно ч.7 ст.376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов»язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Наведені норми вказують на умови, за яких суд вправі зобов»язати винну особу знести об»єкти самочинного будівництва. Лише в разі порушення прав інших осіб та лише за умови істотного порушення будівельних норм та правил та в разі вчинення будівництва на чужій земельній ділянці.  

Беручи до уваги, що під час розгляду справи встановлено, що гілки фруктових дерев, які звисали на земельну ділянку ОСОБА_3, обрізані, підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Спорудження з порушенням будівельних норм відповідачем ОСОБА_5 на своїй ділянці паркану з суцільного шиферу висотою 1 м.75 см може завдавати шкоду та незручності сусіду, зокрема рослинності на його земельній ділянці, оскільки такий паркан унеможливлює провітрювання. Створює певні незручності для використання земельної ділянки і виступ на 43 см. від межі покрівлі торф’яника, зокрема при обробці земельної ділянки та вирощуванні сільськогосподарських культур. Тому відповідач ОСОБА_5 зобов»язана ці незручності ліквідувати.  

Відповідно ч.1 ст.103 ЗК України, власники або землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей.

Суд вважає, що в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди слід відмовити, оскільки суду не надано об»єктивних даних, які б даний факт підтверджували. З пояснень позивача, вона вбачає моральну шкоду в тому, що перед даною справу суд розглянув іншу, зобов»язавши її сплатити за моральну шкоду.

                Керуючись ст.ст.57 ч.2, 88, 208,209,210,212,214,215 ЦПК, ст.376 ЦК України, с у д,-

в и р і ш и в :

               Позов ОСОБА_3 задоволити частково.

               Зобов»язати ОСОБА_5 на тимчасовій господарській споруді сараю (торф’янику) (ЛітЕ) вкоротити частину покрівлі, яка виходить на територію сусідньої земельної ділянки ОСОБА_3 та забезпечити неможливість відводу стоків атмосферних осадків на територію земельної ділянки ОСОБА_3.

               Зобов»язати ОСОБА_5 привести огорожу, яка відділяє її домоволодіння від домоволодіння ОСОБА_3, у відповідність з будівельними нормами (БН 441-72) шляхом створення отворів або зміни конструкції чи матеріалів паркану для забезпечення можливості провітрювання.

               В решті позовних вимог та в задоволенні вимог до ОСОБА_4 відмовити.

               Копію рішення направити відповідачу ОСОБА_4  в 3-х денний термін.

               Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 4 (чотири) гривні 50 копійок за сплачений судовий збір та 18 (вісімнадцять) грн. 50 коп. за понесені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

              Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Черкаської області через Драбівський районний суд, а особами, які не брали участь в розгляді справи, в той же термін з дня отримання копії рішення суду.

          Головуючий: