Справа № 2-а-6944/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2010 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя БАРУЛІНА Т.Є, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,
ВСТАНОВИВ:
05 листопада 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що він має статус «дитини війни», відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та з 01.01.2006 року має право одержувати пенсію, яка повинна бути підвищена на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що виплати пенсії проведені відповідачем у меншому, ніж передбачено вище вказаним Законом, розмірі, позивач просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити надбавки за період з 01 січня 2006 року по теперішній час у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Відповідач повідомлений про розгляд справи в порядку скороченого провадження, надав у встановлений ст. 183-2 КАС України строк, заперечення в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог у зв’язку із пропуском позивачем строку на звернення із адміністративним позовом.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, суддя дійшов висновку про можливість продовжити розгляд справи у порядку скороченого провадження.
Судом встановлено, що відповідно до посвідчення та копії паспорту, позивач є громадянином України, якому до 2 вересня 1945 року було менше 18 років, отже відповідно до ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” він має статус дитини війни та в силу ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” має право на отримання державної соціальної підтримки – підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
З матеріалів справи вбачається, що Управління ПФУ сплачує щомісячно позивачу, як дитині війни, підвищення до пенсії, починаючи з 22 травня 2008 року згідно до постанови КМУ від 28.05. 2008 року № 530 в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Проте Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II ЗУ від 28.12.2007 р. N 107-VI „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" щодо визначення розміру підвищення до пенсії, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Отже після набрання законної сили рішення КСУ від 22.05.2008 року відновлена дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ”, яка передбачає доплату 30 % мінімальної пенсії за віком, яка у 2010 році не була обмежена у дії. Постанова КМУ від 28.05.2008 року №530 є підзаконним нормативним актом і не повинна була застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, який має вищу юридичну силу та відповідно до ст. 9 КАС України судом застосовуються до спірних правовідносин Закон України "Про соціальний захист дітей війни".
Частиною 3 ст.22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до вимог статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач дізнався про порушення свого права на виплату 30 % надбавки до пенсії з відповіді Управління ПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя від 23.11.2009 року.
Позивач звернувся до суду 05 листопада 2010 року з вимогами про визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання здійснити їй нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги Дітям війни за період з 01.01.2006 по теперішній час, тобто з пропуском встановленого законом строку, на звернення з даним позовом до суду.
Позивач не просить суд поновити пропущений строк для звернення з адміністративним позовом до суду та не зазначає причини поважності пропуску строку, а суд не знаходить поважних підстав для поновлення строку, у зв’язку з чим приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог повинно бути відмовлено.
Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 99, 100, 183-2, 158-163 КАС України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни відмовити.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя: Баруліна Т. Є.