Справа № 2-а-277/2011

Постанова

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

11 лютого 2011 року                               Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області, в складі головуючого –судді Волошиної Н.Л., при секретарі Доненко  Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Світловодську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1   до старшого  інспектора ДПС ВДАІ м. Кременчука лейтенанта   міліції Пенюти Віталія Борисовича   про скасування постанови, -

Встановив:

17 січня 2011 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1   з позовом до старшого  інспектора ДПС ВДАІ м. Кременчука лейтенанта   міліції Пенюти В. Б.   та просить  скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ВІ1 № 022607  від 04 січня 2011 року, якою він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за порушення п. 16.2 ПДР України, а саме  ненадання переваги в русі пішоходу при повороті праворуч .

В судовому засіданні позивач заявлений позов підтримав , при цьому пояснив суду, що не вбачає в своїх діях порушення правил дорожнього руху, так як пішоходи не знаходились на тій ділянці пішохідного переходу, яку він перетинав, а були на проїзній частині зустрічного напрямку.

Відповідач  на виклик суду не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд  встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

04 січня 2011 року  об 11 год. 00 хв. старшим  інспектором ДПС ВДАІ м. Кременчука лейтенантом   міліції Пенютою В.Б.  було складено відносно позивача  протокол про адміністративне правопорушення  за порушення п.   16.2  ПДР України   -  не надання переваги в русі пішоходу на перехресті  при здійсненні повороту праворуч.

За розглядом справи про  дане адміністративне правопорушення відповідачем, як  компетентною посадовою особою , на місці скоєння правопорушення  було винесено постанову серії ВІ1 № 022607 від 04 січня 2011 року, якою  ОСОБА_1   був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу у сумі 425 грн.

При цьому суд вважає, що  як протокол про адміністративне правопорушення, так і постанова за результатами його розгляду є  законними, обґрунтованими  та складеними з дотриманням положень ст.ст. 256, 280, 283  КУпАП.

Згідно положень п. 16.2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року ( далі –ПДР), на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.

Вимоги цього пункту встановлюють пріоритетне право пішохода на перехід проїзної частини відносно всіх транспортних засобів, здійснюючих поворот праворуч чи ліворуч.  Перевага пішохода у русі перед транспортним засобом   виникає з моменту, коли він ступив на пішохідних перехід. Відтак від водія вимагається своїм маневром пояснити пішоходу, що він уступає йому дорогу, тобто максимально зменшити швидкість або зупинитися. Такі дії водій зобов»язаний зробити незалежно від відстані між транспортним засобом та пішоходом. Таким чином, водій повинен врахувати всі можливі маневри пішохода на пішохідному переході , який може побігти , зменшити швидкість ходи , і передбачити можливий розвиток ситуації –тобто надати пішоходу перевагу в русі. Продовження руху транспортного засобу без зменшення швидкості або зупинки  через пішохідний перехід можливе лише у разі, коли пішохід завершує прохід проїзної частини, а інших пішоходів на пішохідному переході немає.

При цьому судом встановлено, що позивач при повороті праворуч не дотримався вищевикладених положень ПДР, в зв’язку з чим в його діях  вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення відповідачем було застосовано відносно порушника мінімальний розмір штрафу, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 122 КУпАП, а відтак думка позивача про неврахування інспектором при визначенні розміру адміністративного стягнення  даних про його особу не ґрунтується на об’єктивних факторах.

Доводи позивача не спростовують його винності у порушенні ПДР, підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1  відсутні.

Керуючись п. 16.2 ПДР України, ст.. 9, ч. 2 ст. 122, 280 КУпАП, ст.ст. 159-163, 171-2 КАС України, суд, -   

Постановив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1   відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                            Н.Л.Волошина