Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №  1-23/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        27 січня 2011 року               Шепетівський міськрайонний суд  Хмельницької області

в складі : головуючого –судді Босюка В.А.

                при секретарі –Кулеші Л.М.,

                з участю прокурора –Піонтковського В.О.,

                 потерпілої –ОСОБА_1,

                 адвоката –ОСОБА_2,                 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка Хмельницької області кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_2 Хмельницької області, громадянина України, освіта початкова, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:

21.01.2003 року Шепетівським міським судом Хмельницької області за ст.ст. 185 ч.3 КК України до 3-х років 6-ти місяців позбавлення волі;

25.12.2007 року за ст. 307 ч.3, 70 ч.4 КК України до 5-ти років 2 місяців 23 днів позбавлення волі, звільненого по відбуттю строку покарання 25.12.2007 року;

23.04.2009 року Шепетівським міськрайонним судом за ст. 309 ч.2 КК України до 3-х років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки;-  

у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, суд,-

В С Т А Н О В И В :

10 вересня 2010 близько 14-ої години, ОСОБА_3, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_1, і побачивши обігрівач, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, шахрайським способом, шляхом зловживання довірою потерпілої ОСОБА_1, під надуманим приводом обігріву власної оселі, заволодів належним останній електрообігівачем G WН11-15», вартістю 318грн., чим завдав їй збитки на вказану суму.    

В судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчинені злочину не визнав показав, що на початку вересня 2010 року обігрівач позичив для обігріву власної оселі, однак не повернув власнику, оскільки йому потрібні були гроші в зв'язку з притягнення до відповідальності його дружини, і в середині жовтня 2010 року він продав обігрівач за 100грн. своєму знайомому ОСОБА_4. Підтвердив, що під час продажі обігірвача ОСОБА_4 повідомив, що обігрівач належить йому, для чого йому потрібні гроші ОСОБА_4 не повідомляв.  Не заперечує, що за декілька днів до подачі потерпілою заяви у міліцію, обіцяв повернути їй обігрівач, хоч такий вже був ним проданий. Згоден з вартістю обігрівача, визначеною в ході досудового слідства.

Незважаючи на заперечення вини підсудним, його вина у скоєні інкримінованого злочину повністю доведена сукупністю досліджених судом доказів, а саме:

показаннями потерпілої ОСОБА_1, яка показала, що 10 вересня 2010 року у своїй квартирі, на прохання ОСОБА_3, її чоловік ОСОБА_5, передав йому строком на один місяць належний їй електрообігівач, незважаючи на те, що вона була проти надання електрообігрівача, так як сумнівалась у чесності ОСОБА_3 Після спливу одного місяця в часу передачі електробігрівача неодноразово зверталась до ОСОБА_3 з проханням повернути обігрівач, на що останній обіцяв повернути найближчим часом. Останій раз, на її звернення за три дні до подачі заяви про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності, підсудний обіцяв повернути обігрівач, хоча вже продав його ОСОБА_4 Обігрівач вилучено у ОСОБА_4 і повернуто їй, майнових претензій до ОСОБА_3 не має, просить не позбавляти волі;

показаннями свідка ОСОБА_4, який показав, що в середині жовтня 2010 року до нього додому ОСОБА_3 приніс і запропонував купити електрообігрівач за 100грн., на що він погодився і купив. При цьому ОСОБА_3 казав, що обігрівач належить йому;

показаннями свідка ОСОБА_5, який показав, що у вересні 2010 року на прохання підсудного, передав йому електрообігрівач під усну гарантію повернення такого через тиждень, в супереч волі своєї дружини ОСОБА_1, якій належить цей електрообігрівач. На неодноразові його та ОСОБА_1 прохання повернути обігрівач, підсудний обіцяв повернути, в тому числі і після його продажу для ОСОБА_4;

даними протоколу усної заяви ОСОБА_1 (а.с. 5), від 15 листопада 2010 року., що мість посилання на скоєння злочину ОСОБА_3;

даними протоколу огляду та вилучення та фототаблицею до нього (а.с. 11-12), згідно якого за місцем проживання ОСОБА_4 виявлено та вилучено електрообігрівач ERG WН11-15», який ОСОБА_3 продав ОСОБА_4 в середині жовтня 2010 року;

даними протоколу огляду речових доказів (а.с. 19, 20), згідно якого оглянуто вилучений у ОСОБА_4, електрообігрівач марки WН11-15», який визнано речовим доказом;

висновком товарознавчої експертизи (а.с.26-28), згідно якого вартість електрообігрівача становить 318грн.  

Заперечення вини підсудним суд спросовується показаннями потерпілої, свідка ОСОБА_5, з яких слідує, що за три дні до її звернення у міліцію з приводу незаконного заволодіння електрообігрівачем (протокол усної заяви про злочин зареєстрований 15.11.2010 року), ОСОБА_3 обіцяв повенути їй обігрівач, хоч на вказаний час він продав вже його ОСОБА_4, показаннями свідка ОСОБА_4, згідно яких, на момент купівлі у ОСОБА_3 електрообігрівача в середині жовтні 2010 року, останній стверджував, що продає власний електрообігрівач. Крім того, в ході досудового слідства ОСОБА_3, як підозрюваний та обвинувачений давав послідовні показання щодо обставин вчинення ним шахрайства, зокрема вказував, що обігрівач взяв з метою продажу і придбання продуктів харчування за виручені гроші, визнавав свою вину у його скоєнні.

Вказані обставини дають суду підстави вважати доведененою вину підсудного у шахрайстві відносно потерпілої ОСОБА_1

Аналізуючи наведені докази в їх сукупності та вважаючи такі відповідаючими фактичним обставинам, суд кваліфікує дії підсудного за ч.2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

Кваліфікуючу ознаку злочину –вчинення шахрайства шляхом обману, з обвинувачення слід виключити, оскілька така не знайшла підтвердження доказами в ході судового слідства, а заволодіння майном потерпілої підсудним здійснено шляхом зловживання її довірою.  

Призначаючи підсудному вид та розмір покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного суд визнає наявність на утриманні двох малолітніх дітей.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного суд визнає рецидив злочинів.

ОСОБА_3 раніше судимий, скоїв злочин в період іспитового строку визначеного за вироком Шепетівського міськрайонного суду від 23.04.2009 року, негативно характеризується за місцем проживання, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом опійна наркоманія.  

За наведених обставин суд вважає необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції частини статті за якою він засуджується у виді позбавлення волі з частковим приєднанням  до призначеного покарання, покарання призначеного за вироком Шепетівського міськрайонного суду від 23 квітня 2009 року.

  Речовий доказ підлягає поверненню потерпілій, як його власнику.

  Керуючись ст.ст.  323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

 ОСОБА_3 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.        

На підставі ст. 71 ч.1 КК України до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Шепетівського міськрайонного суду від 23 квітня 2009 року і остаточно призначити ОСОБА_3 до відбування 3 (три) роки 1 (один) місяць позбавлення волі.

      Речовий доказ по справі: електрообігівачем WН11-15», який знаходиться на зберіганні потерпілої ОСОБА_1, повернути останній.  

    Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередню –підписку про невиїзд.

  На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Хмельницької області через суд, що постановив вирок протягом 15-ти днів з моменту його проголошення.

Головуючий:                                                             В.А. Босюк.