Справа № 1-131/2011 р.

ВИРОК

  ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

07 лютого 2011 року    

Тернопільській міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого                                   Ломакіна В.Є.

за участю секретаря                    Свірської І.Б.

прокурора                              Гульовської О.Г.

захисників                              ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі справу про обвинувачення :

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:

26.05.2009 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.2 ст.296 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з встановленням іспитового строку 2 роки,

за ч.2 ст.186 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, інваліда третьої групи, працюючого комплектувальником проводів ТзОВ „СЕ Борднетце-Україна”, раніше не судимого,

за ст.198, ч.1 ст.296 КК України,-                                                  

В С Т А Н О В И В:

          Підсудний ОСОБА_3 27 червня 2010 року о 01 годині, перебуваючи біля магазину «Білий Лебідь», що на проспекті Злуки у м. Тернополі, самостійно, з метою відкритого викрадення чужого майна, застосував насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, що виразилося у нанесення ударів руками та ногами по голові та інших частинах тіла ОСОБА_5, чим спричинив потерпілому синець правої половини чола, садно в цій ділянці з поширенням на праву виличну ділянку, синець повік правого ока, синець верхньої половини лівої вушної раковини та садна на її передній поверхні (в ділянці протизавитка на тлі синця та в ділянці протикозелка з поширенням на вушну часточку), садна на задній поверхні ділянки правого променево-зап’ясткового суглобу, на тильних поверхнях правої кисті (в проекціях 4-го п’ястково-фалангового суглобу та проксимального (верхнього) міжфалангового суглобу 2-го пальця) та лівої кисті (в проекціях 4-ої п’ясткової кістки та проксимального міжфалангового суглобу 3-го пальця, на середній фаланзі 5-го пальця), які належать до легких тілесних ушкоджень, від яких останній впав на землю.

Після цього підсудний ОСОБА_3 відкрито викрав у потерпілого ОСОБА_5 мобільний телефон марки «Нокіа 3110с», з сім-карткою мобільного оператора «Київстар», вартістю 20 грн., всього на суму 850 гривень, туфлі в яких він був одягнений, вартістю 380 гривень, гаманець чорного кольору, вартістю 60 гривень, в якому знаходились гроші в сумі 948 та кредитна картка банку «ВТБ», яка матеріальної цінності для потерпілого не представляє, чим спричинив останньому шкоду на загальну суму 2258 гривень.

Крім цього підсудний ОСОБА_3 відкрито викрав мобільний телефон марки «Нокіа 1200», вартість якого становить 120 гривень, з сім-карткою мобільного оператора «Київстар», вартістю 20 грн., який лежав на землі біля ОСОБА_7. і належав останньому, чим спричинив потерпілому шкоду на загальну суму 140 гривень.

Підсудний ОСОБА_4 27 червня 2010 року о 01 годині, ігноруючи існуючі елементарні правила поведінки, моральності та добропристойності, виражаючи явну неповагу до суспільства, зневажаючи громадський порядок, бажаючи самоутвердитись, за рахунок приниження потерпілого, діючи з особливою зухвалістю, яка виразилася в насильстві з заподіянням тілесних ушкоджень потерпілому, безпричинно побив ОСОБА_7, зокрема, наніс йому один удар лівою рукою в область обличчя, від чого останній впав на поверхню, землі, завдавши потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді синця повіки правого ока, забою правої щоки, травматичної екстракції зубів, саден грудної клітки, які належать до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

В результаті злочинної діяльності підсудного ОСОБА_4 було завдано значної шкоди громадському порядку, а також спричинено шкоду особистим інтересам потерпілого ОСОБА_7 та наданих йому Конституцією України правам на повагу до гідності, свободу та особисту недоторканість.

Крім цього, підсудний ОСОБА_4, заздалегідь не обіцяючи, але усвідомлюючи, що отримує, майно здобуте шляхом вчинення іншою особою злочину, в результаті відкритого викрадення майна, отримав від підсудного ОСОБА_3 мобільний телефон «Нокіа 1200», відкрито викрадений останнім у його присутності, у ОСОБА_7 та тимчасово зберігав для наступної реалізації вказаний мобільний телефон у своєму володінні. При цьому усвідомлюючи те, що вказаний мобільний телефон здобутий злочинним шляхом, 29 липня 2010 року, продав його ОСОБА_8, за що отримав гроші в сумі 100 гривень.

У судовому засіданні, підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та показав, що 27 червня 2010 року близько 01 години він знаходився з підсудним ОСОБА_4 біля магазину «Білий Лебідь», що по проспекті Злуки у м. Тернополі. Проходячи повз них, потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_7 попросили сигарети, на що вони їм відмовили. Тоді через якийсь час він відчув раптовий удар, який наніс йому в голову потерпілий ОСОБА_5 парасолею. Після цього розпочалася бійка і він, наносячи удари потерпілому ОСОБА_9, впав на землю. В цей час підійшов ОСОБА_7, який намагався також нанести йому удар, однак чи вдарив, він не пригадує. Де в цей час знаходився ОСОБА_4 він також не пригадує. Потім він взяв мобільний телефон, який лежав на землі і не належав йому особисто, який пізніше передав ОСОБА_4 для того, щоб останній його продав. Взуття та гаманця у потерпілого він не брав. На досудовому слідстві явку з повинною писав під тиском працівників міліції. Просить перекваліфікувати його дії на ч.1 ст.185 КК України.

Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково та показав, що згідно пред’явленого обвинувачення за ст.198 КК України –визнає вину повністю, а щодо обвинувачення за ч.1 ст.296 КК України не визнає. Так,  27 червня 2010 року близько 01 год. він перебував з підсудним ОСОБА_3 на проспекті Злуки в м.Тернополі поблизу магазину „Білий Лебідь”. По дорозі вони зустріли потерпілих, які попросили у них сигарети, на що вони їм відмовили. Через якийсь час потерпілі знову у них попросили сигарети. Відмовивши останнім, потерпілий ОСОБА_9 наніс удар парасолею ОСОБА_3 в голову. Тоді між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 почалася бійка. Потім підійшов ОСОБА_7 та намагався вдарити його, однак він випередивши останнього, перший наніс кулаком удар потерпілому в обличчя, від чого той впав на землю. Далі він відійшов в сторону. Через якийсь час до нього підійшов ОСОБА_3 і вони розійшлися кожен до себе додому. На наступний день йому потрібні були гроші і він вирішив позичити їх у ОСОБА_3 Коли він звернувся до ОСОБА_3, то останній повідомив йому, що не має грошей, та передав йому мобільний телефон, сказавши, що викрав його напередодні у потерпілого. Даний мобільний телефон „Нокія” він потім продав ОСОБА_8 за 100 грн., знаючи про те, що вказаний телефон є викраденим у потерпілого. У вчиненому розкаюється, просить суворо його не карати. Також повідомив, що на досудовому слідстві явку з повинною написав під тиском працівників міліції.

Незважаючи на невизнання вини підсудним ОСОБА_3 та частковим визнанням вини ОСОБА_4, їх винність у вчиненні інкримінованих злочинів доводиться наступними, дослідженими, проаналізованими та перевіреними у судовому засіданні доказами.

Показаннями, допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_9, який показав, що 27 червня 2010 року близько 01 год. він йшов по вул.Злуки в м.Тернополі, позаду нього йшов його знайомий ОСОБА_7 і розмовляв по телефону. Коли він був  біля магазину „Білий Лебідь”, то побачив як назустріч йдуть троє осіб, з яких були підсудні. Наблизившись до них, підсудний ОСОБА_3 раптово, безпричинно наніс йому кулаком удар в обличчя від чого він впав. Коли знаходився на землі, то підсудні наносили йому удари руками та ногами у різні частини тіла, хто з них бив він не бачив, оскільки було темно. Потім він відчув як його обшукують та забирають особисті речі. Підсудні у нього викрали взуття (черевики), вартістю 380 грн., мобільний телефон марки „Нокія 3110с”, вартістю 850 грн., з карткою оператора мобільного зв’язку „Київстар”, вартістю 20 грн., гаманець, вартістю 60 грн., в середині якого були гроші в сумі 948 грн., парасолю, кредитну картку банку „ВТБ”. Крім цього, під час бійки йому було пошкоджено (порвано) шкіряну куртку, у яку він був одягнутий, вартістю 1000 грн. Всього йому було завдано шкоди на загальну суму 3258 грн.

Показаннями, допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_7, який показав, що 27 червня 2010 року близько 01 год. він йшов разом з ОСОБА_5 по вул.Злуки в м.Тернополі. В цей час до нього на мобільний телефон подзвонила його знайома, і він під час спілкування з нею відстав від ОСОБА_9 та йшов позаду нього. Через якийсь час, коли він підійшов до магазину „Білий Лебідь”, то побачив як на землі лежить ОСОБА_5 Потім підсудний ОСОБА_4 наніс йому безпричинно удар кулаком в обличчя від чого він впав та втратив свідомість. Коли він прийшов до свідомості, то підсудних не було. Він підвівся та разом з ОСОБА_5 пішли до нього додому, де викликали міліцію. Після його побиття ОСОБА_4 у нього зник мобільний телефон марки „Нокія 1200”.

Показаннями, допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_8., який показав, що 27 червня 2010 року він придбав у ОСОБА_4 мобільний телефон марки „Нокія 1200” за 100 гривень. Про те, що даний мобільний телефон є викрадений ОСОБА_4 йому не повідомляв. Через декілька днів після купівлі телефону він побачив у дворі свого будинку ОСОБА_4, який повідомив йому, що 27 червня 2010 року даний телефон та ще один мобільний телефон і гроші вони відкрито викрали у невідомих хлопців біля магазину „Білий лебідь” по вул.Злуки в м.Тернополі.

Крім цього, винність підсудних доводиться наступними зібраними, оголошеними, дослідженими та проаналізованими у судовому засіданні доказами.

Оголошеними показаннями свідка ОСОБА_11, з яких слідує, що 29 червня 2010 року близько 21 год. в дворі будинку він зустрівся із ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які повідомили, що вночі 27 червня 2010 року, проходячи біля магазину „Білий лебідь”, що по проспекті Злуки в м.Тернополі у них та двох невідомих осіб виник конфлікт, який переріс у бійку.

          (а.с.75-76);

Протоколом явки з повинною ОСОБА_4 від 07 липня 2010 року, у якій останній зізнається, що в кінці червня 2010 року він з ОСОБА_3 проходили по вул.Злуки і біля магазину „Білий Лебідь” у них виникла бійка із двома невідомими особами, під час якої ОСОБА_3 обшукав одного хлопця та забрав у нього з кишень мобільний телефон, потім обшукав другого і теж забрав телефон, зняв з ніг туфлі. Потім ОСОБА_3 дав йому викрадений телефон, який він продав  особі на ім’я ОСОБА_8.

(а.с.40)

          Протоколом допиту в якості підозрюваного ОСОБА_4 від 08 липня 2010 року, в якому останній вказав, що 27 червня 2010 року близько 00 год. 45 хв. під час конфлікту на проспекті Злуки в м.Тернополі він наносив одному з потерпілих удари, від яких останній впав. Після цього ОСОБА_3 почав обшукувати чоловіка, з яким у нього виник конфлікт та забрав у нього мобільний телефон, зняв туфлі, а потім у іншого чоловіка забрав також мобільний телефон. Потім, коли вони пішли, то ОСОБА_3 показав йому два мобільних телефони марки „Нокія”, туфлі, та кредитну картку. Один із викрадених мобільних телефонів ОСОБА_3 віддав йому, який він в подальшому продав ОСОБА_8 за 100 грн.

                    (а.с.81-83)

          Дані показання суд бере до уваги як доказ вини підсудних, оскільки вони повністю узгоджуються з показаннями потерпілих, свідків та інших досліджених в судовому засіданні доказів.

Суд, визнає необґрунтованими доводи підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо застосування до них незаконних методів ведення слідства, унаслідок чого вони обмовили себе у вчиненні інкримінованих злочинів. Як убачається з матеріалів справи, таких заяв під час досудового слідства вони не робили. Перед допитом, як підозрюваного ОСОБА_4 були роз’ясненні всі права, передбачені Конституцією України та відповідними статтями КПК України, зокрема і право на захист, право відмовитись від дачі показань та відповідати на запитання, а також право не свідчити проти себе. У цих показаннях ОСОБА_4 послідовно повідомив такі деталі, які повністю узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_9.

Крім цього, суд, вважає показання про застосування щодо підсудних незаконних методів слідства непереконливими, оскільки були предметом прокурорської перевірки і свого підтвердження належними та допустимим доказами не знайшли. Зокрема, старшим помічником прокурора м.Тернополя 24 грудня 2010 року винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України за відсутністю складу злочину стосовно начальника СКР ВКР Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області Гатанюка С.М. та старшого оперуповноваженого ВКР Тернопільського МВ УМВС України в області Андрусишина А.С., оскільки викладені підсудними ОСОБА_3 та ОСОБА_4 факти, не знайшли свого підтвердження.

Прийняте рішення оголошені в судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає, що до цих показів підсудних слід віднестись критично і до уваги їх не брати. Такі покази дані підсудними з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинені злочини.

          Протоколом явки з повинною ОСОБА_3 від 08 липня 2010 року, у якій останній зізнається, що в ніч з 26.06.2010 р. на 27.06.2010 р. він під час бійки відкрито викрав у невідомого чоловіка мобільний телефон марки „Нокія 3110с”.

(а.с.46)

Протоколом усної заяви потерпілого ОСОБА_7, у якій останній просить притягнути до відповідальності невідомих осіб, які в ніч з 26.06.2010 р. на 27.06.2010 р. по проспекті Злуки у м. Тернополі, біля магазину «Білий лебідь», спричинили йому тілесні ушкодження та відкрито викрали у нього його мобільний телефон «Нокіа 1200».

(а.с.27)

Протоколом усної заяви потерпілого ОСОБА_5, у якій останній просить притягнути до відповідальності невідомих осіб, які 27.06.2010 р. близько 01 год. по пр. Злуки у м. Тернополі відкрито викрали у нього його особисте майно

(а.с.21)

Протоколом добровільної видачі ОСОБА_14 від 29.06.2010 року, у якому останній видає працівникам міліції мобільний телефон торгової марки «Нокіа 1200», який придбав за 150 гривень у ОСОБА_8

(а.с.39)

Висновком експерта №6-594/10 від 01 вересня 2010 року про те, що вартість мобільного телефону марки «Нокіа 1200»становить 120 гривень.

(а.с.144-146)

Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 08 липня 2010 року, під час
проведення якого ОСОБА_5 впізнав ОСОБА_4 як особу яка викрала
його особисті речі.

(а.с.105-106)

Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 08 липня 2010 року, під час
проведення якого ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_4 як особу, яка викрала його особисті речі.

(а.с.107-108)

Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 08 липня 2010 року, під час
проведення якого ОСОБА_5 впізнав ОСОБА_3 як особу, яка наносила йому тілесні ушкодження та можливо викрала його особисті речі.

(а.с. 109-110)

Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 08 липня 2010 року, під час
проведення якого ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_3, як особу яка наносила тілесні ушкодження ОСОБА_5 та можливо викрала його особисті речі.

(а.с.111-112)

Висновком судово-медичної експертизи № 1698 від 01 вересня 2010 року, відповідно до якого потерпілому ОСОБА_7 завдані тілесні ушкодження у вигляді синця повіки правого ока, забою правої щоки, травматичної екстракції зубів, саден грудної клітки, що відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

(а.с. 184-188)

Висновком судово-медичної експертизи №1699 від 01 вересня 2010 року, відповідно до якого потерпілому ОСОБА_5 завдані тілесні ушкодження: синець правої половини чола, садно в цій ділянці з поширенням на праву виличну ділянку, синець повік правого ока, синець верхньої половини лівої вушної раковини та садна на її передній поверхні (в ділянці протизавитка на тлі синця та в ділянці протикозелка з поширенням на вушну часточку), садна на задній поверхні ділянки правого променево-зап’ясткового суглобу, на тильних поверхнях правої кисті (в проекціях 4-го п’ястково-фалангового суглобу та проксимального (верхнього) міжфалангового суглобу 2-го пальця) та лівої кисті (в проекціях 4-ої п’ясткової кістки та проксимального міжфалангового суглобу 3-го пальця, на середній фаланзі 5-го пальця), що відносяться до легких тілесних ушкоджень.

(а.с.173-176);

Протоколами відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_5 та ОСОБА_7 від 24 липня 2010 року, під час проведення якого вони показали, механізм нанесення їм тілесних ушкоджень, що співпало з тілесними ушкодженими, які описані у висновку судово-медичної експертизи.

(а.с.125-135);

Протоколом проведення очної ставки від 08 липня 2010 року між потерпілим ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_4, під час якої ОСОБА_4 підтримав покази ОСОБА_7. та добавив, що він бачив, як ОСОБА_3 викрадав у нього мобільний телефон та у ОСОБА_5 особисті речі.

(а.с.123-124);

Протоколом проведення очної ставки між потерпілим ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4, під час якої ОСОБА_4 підтримав покази ОСОБА_5 та добавив, що він бачив, як ОСОБА_3 викрадав у нього мобільний телефон та туфлі.

(а.с.120-122).

Посилання підсудного ОСОБА_3 на те, що його дії слід перекваліфікувати з ч.2 ст.186 КК України на ч.1 ст.185 КК України, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, так як винність підсудного ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2  ст.186 КК України об’єктивно підтверджена наведеними по справі доказами.

Проаналізувавши зібрані та досліджені у судовому засіданні докази в їх повній сукупності, суд приходить до переконання про доведеність вини підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4 і їх дії кваліфікує:

Підсудному ОСОБА_3 –за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого.

Підсудному ОСОБА_4:

- за ч.1 ст.296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю;

- за ст.198 КК України, як заздалегідь не обіцяне отримання, зберігання та збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів одержаних злочинним шляхом.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3, суд відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його молодий вік, стан здоров’я, конкретні обставини справи, відсутність обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання.

Також суд враховує те, що підсудний ОСОБА_3 26 травня 2009 року судимий Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України у виді позбавлення волі на 3 роки. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном на 2 роки. Однак, протягом іспитового терміну вчинив новий умисний злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України, за який притягується до кримінальної відповідальності, до покарання, призначеного за новим вироком слід частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком в порядку ст.71 КК України за сукупністю вироків.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства є неможливим, а тому йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_3 залишити попередній –взяття під варту.

Строк відбування покарання підсудному ОСОБА_3 –рахувати з 08 липня 2010 року.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_4, суд відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його молодий вік, стан здоров’я, те, що він раніше не судимий, являється інвалідом третьої групи, працевлаштований, конкретні обставини справи, обставини, які пом’якшують покарання, а саме: позитивну характеристику по місцю проживання, відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Аналізуючи вищенаведене, суд, прийшов до переконання, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_4 можливе без його ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання в межах санкції статтей обвинувачення у виді обмеження волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши підсудного від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк, оскільки виправлення підсудного можливе без відбування покарання.

Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_4 в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, на нього слід покласти обов’язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили, ОСОБА_4, залишити попередній - підписку про невиїзд із зареєстрованого місця проживання або перебування.

По кримінальній справі слід стягнути судові витрати за проведення товарознавчої експертизи №6-594/10 від 01 вересня 2010 року в розмірі 60,48 грн. (шістдесят гривень сорок вісім копійок) в рівних долях, по 30,24 грн. (тридцять гривень двадцять чотири копійки) з підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, оскільки вони виникли у зв’язку із витратами органу досудового слідства при провадженні у даній справі.

Речові докази:

- мобільний телефон марки „Нокія 1200”, який зберігається у потерпілого ОСОБА_7 –залишити в розпорядженні останнього, після набрання вироку законної сили;

- куртка чорного кольору, виготовлена із шкіри, яка зберігається у потерпілого ОСОБА_5 –залишити в розпорядженні останнього, після набрання вироку законної сили.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання за цією статтею у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 травня 2009 року у виді 1 (одного) року позбавлення волі і остаточне покарання ОСОБА_3 визначити 6 (шість) років позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 залишити попередній –взяття під варту.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 –рахувати з 08 липня 2010 року.

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ст.198 КК України, ч.1 ст.296 КК України і призначити йому покарання:

за ст.198 КК України –у виді 2 (двох) років обмеження волі;

за ч.1 ст.296 КК України –у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

Відповідно до вимог ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, передбачених ст.198, ч.1 ст.296 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити покарання ОСОБА_4 у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік 6 (шість) місяців іспитового строку.

          Зобов’язати ОСОБА_4, відповідно до вимог ст. 76 КК України в період дії іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично  з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4, до набрання вироком законної сили, залишити попередній - підписку про невиїзд із зареєстрованого місця проживання чи перебування.

Стягнути судові витрати за проведення товарознавчої експертизи №6-594/10 від 01 вересня 2010 року в розмірі 60,48 грн. (шістдесят гривень сорок вісім копійок) в рівних долях, по 30,24 грн. (тридцять гривень двадцять чотири копійки) з підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (код24524727, банк одержувача ГУ УДК в Тернопільській області, МФО 838012, розрахунковий рахунок 31256272210463).

Речові докази:

- мобільний телефон марки „Нокія 1200”, який зберігається у потерпілого ОСОБА_7 –залишити в розпорядженні останнього, після набрання вироку законної сили;

- куртка чорного кольору, виготовлена із шкіри, яка зберігається у потерпілого ОСОБА_5 –залишити в розпорядженні останнього, після набрання вироку законної сили.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, а засудженим який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий                                                                                          В.Ломакін