В И Р О К

                                                                      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                                                                  справа №1-30/11

        26 січня 2011 року                                                                                       м.Кузнецовськ

        Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням судді Малкова В.В., при секретарі судового засідання Бірук Н.С.,

за участю:  прокурора                                       Поліщука О.В.

потерпілого, цивільного позивача                    ОСОБА_1

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кузнецовську кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кузнецовську Рівненської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, невійськовозобов'язаного, судимого Кузнецовським міським судом Рівненської області: вироком від 22.01.2003 року за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, звільненого з місць відбування покарання 23.11.2005 року по відбуттю строку покарання; вироком від 17.10.2006 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років і 6 місяців позбавлення волі із встановленням іспитового строку 1 рік, постановою Кузнецовського міського суду від 07.11.2007 року звільненого від відбування покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку, проживаючого: АДРЕСА_2,

          за ч.1 ст.187 КК України,

                                                                          ВСТАНОВИВ:

      04 серпня 2010 року між 23 та 24 годинами в м. Кузнецовську Рівненської області підсудний ОСОБА_2 на пішоходній дорожці поблизу будинку АДРЕСА_3, з метою заволодіння чужим майном, умисно, скоїв напад пов'язаний з насильством небезпечним для життя чи здоров'я особи на потерпілого ОСОБА_1. В процесі нападу підсудний ОСОБА_2 наніс потерпілому ОСОБА_1 кілька ударів кулаками рук в область голови, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Після того як потерпілий ОСОБА_1 від отриманих ударів по голові впав обличчям до низу та перестав чинити опір, підсудний ОСОБА_2 відкрито заволодів належними потерпілому ОСОБА_1 дорожньою сумкою, в якій знаходились документи та пляшка води, обшукавши одяг потерпілого ОСОБА_1 підсудний ОСОБА_2 відкрито заволодів грошовими коштами в сумі 100 гривень, мобільним телефоном ОКІА-6080», що належать потерпілому ОСОБА_1.

          В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого діяння визнав частково. А саме, визнав вину у завданні потерпілому тілесних ушкоджень та у крадіжці сумки, мобільного телефону і пачки цигарок у потерпілого. У вчиненні розбійного нападу вину не визнав. Підсудний  ОСОБА_2 дав суду наступні показання. 04 серпня 2010 року після 23 години він гуляв по місту, опинився на дорожці неподалік буд АДРЕСА_3. Його обігнав незнайомий чоловік зачепивши плечем. В незнайомому чоловікові він пізніше впізнав потерпілого ОСОБА_1 Він зробив потерпілому ОСОБА_1 зауваження, тоді потерпілий розвернувся до нього обличчям і почав погрожувати. За зовнішніми ознаками він визначив, що потерпілий ОСОБА_1 перебував у стані сп»яніння. Обурившись поведінкою потерпілого, який неадекватно відреагував на його зауваження та погрозами з боку потерпілого ОСОБА_1 підсудний ОСОБА_2 завдав потерпілому ОСОБА_1 удару кулаком в обличчя. Після цього він та потерпілий почали тягнути один одного за одяг, тоді він, можливо, завдав потерпілому ще декілька ударів кулаками. Після того як потерпілий впав на землю і перестав чинити опір у нього виник умисел на викрадення речей потерпілого, що і було ним зроблено. Він дістав з кишені джинсів потерпілого ОСОБА_1 мобільний телефон окіа»чорного кольору, пачку цигарок і запальничку, зняв з плеча потерпілого сумку і втік з місця події. Поблизу одного з під»їздів буд. АДРЕСА_3 він оглянув вміст викраденої сумки і побачивши, що там лише документи і пляшка води, викинув сумку. Далі він витягнув з викраденого мобільного телефону сім-карту і викинув її. Викрадені телефон, цигарки та запальничку він залишив собі, ніяких грошей ні в сумці, ні в кишенях потерпілого ОСОБА_1 він не бачив. Відразу після цього він вирішив продати, викрадений телефон свідку ОСОБА_3 з яким зустрівся біля будинку АДРЕСА_4 та віддав свідку ОСОБА_3 викрадений мобільний телефон для продажу. Через декілька днів свідок ОСОБА_3 віддав йому за проданий мобільний телефон 25 чи 50 гривень. Також підсудний зазначив, що цивільний позов визнає частково: матеріальні збитки повністю, моральну шкоду на суму 3000 гривень.

        Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 дав наступні показання. 04.08.10 о 23 годині 30 хвилин він повертався до себе до дому в АДРЕСА_1. На пішоходній дорожці біля будинку АДРЕСА_3 йому назустріч йшли двоє незнайомих хлопців, одного з них він впізнав вказавши на підсудного ОСОБА_2. Підійшовши до нього підсудний ОСОБА_2 попросив закурити, коли він діставав цигарки  то відчув сильний удар в область голови. Після цього він впав на землю обличчям до низу. Відразу після падіння він відчув, що хтось зняв з його плеча дорожню сумку та нишпорить по кишеням його штанів та сорочки. Далі він напевно втратив свідомість і приблизно о 4 годині 05 серпня 2010 року, коли прийшов до свідомості, виявив, що у нього з голови тече кров, наявні травми обличчя та голови, одежа забруднена кров»ю, відсутні сумка з його особистими документами та діловими паперами, мобільний телефон окіа –6080»,  пачка цигарок, запальничка, сто гривень купюрами різного номіналу, які були в кишенях його одягу. 05 серпня 2010 року до нього додому прийшла свідок ОСОБА_4 і передала його дорожню сумку, де знаходились всі документи та його паспорт. Як стверджує потерпілий бійки або сварки між ним та підсудним 04 серпня не було, він отримав від підсудного ОСОБА_2 сильний удар в голову відразу після того, як почав діставати з кишені сорочки цигарки. На його думку удар був нанесений не кулаком, а стороннім предметом. В цей день спиртного він не вживав.У зв»язку з отриманими тілесними ушкодженнями він тривалий час лікувався вдома, в лікарню не звертався. Мобільний телефон він придбав у 2008 році приблизно за 600 гривень, в мобільному телефоні була сім-карта вартістю 25 гривень. Долучений до справи як речовий доказ мобільний телефон «Нокіа -6080»потерпілий  впізнав і заявив, що саме цей телефон був у нього викрадений підсудним ОСОБА_2 Також вказав, що викрадені у нього пачка цигарок, запальничка та пляшка води для нього цінності не становлять і претензій щодо цих речей він до підсудного ОСОБА_2 не має.

         На обґрунтування заявленого цивільного позову потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що діями підсудного ОСОБА_2 йому була завдана моральна шкода в сумі 10000 гривень: яка виразилась у фізичних та моральних стражданнях, пов»язаних з отриманими травмами а також з лікуванням (три тижні амбулаторного лікування), тому він не міг працювати та заробляти на життя –4000 гривень; відновленням пошкоджених зубів, а саме витрати на імплантацію зубів –6000 гривень. Всього просить стягнути з підсудного ОСОБА_2 завдані злочином: матеріальні збитки на суму 2230 гривень та зобов»язати підсудного повернути йому мобільний телефон тієї ж якості, що і викрадений у нього; моральну шкоду на суму 10000 гривень.  

        Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 дав наступні показання.  З підсудним ОСОБА_2 він перебуває у товариських відносинах. Близько 24 години 4 серпня 2010 року до нього зателефонував підсудний ОСОБА_2 та запропонував йому придбати мобільний телефон. Оскільки підсудний ОСОБА_2 заборгував йому 75 чи 50 гривень він погодився на цю пропозицію підсудного. Під час зустрічі підсудний ОСОБА_2 передав йому мобільний телефон марки ОКІА- 6080»чорною кольору та запропонував продати цей телефон, сім-карти в телефоні не було. 5 чи 6 серпня 2010 року він продав свідку ОСОБА_5 за 75 гривень, переданий підсудним ОСОБА_2 мобільний телефон ОКІА-6080». З цих грошей п»ятдесят гривень свідок залишив собі, а 25 гривень віддав підсудному ОСОБА_2.

        Свідок ОСОБА_5 дав в судовому засіданні наступні показання. 06 серпня 2010 року приблизно о 18 годині до нього звернувся свідок ОСОБА_3 і запропонував придбати у нього мобільний телефон ОКІА-6080»чорного кольору, сім-карти в телефоні не було. Цей телефон він придбав у свідка ОСОБА_3 за 75 гривень. Телефоном користувався приблизно два місяці, до вилучення 14.10.2010 року працівниками міліції. Долучений до справи як речовий доказ мобільний телефон окіа -6080»свідок ОСОБА_5 впізнав і заявив, що саме це телефон придбав у свідка ОСОБА_3 за 75 гривень в серпні 2010 року.

        Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 дала наступні показання. Вона працює прибиральницею в Кузнецовському міському комунальному підприємстві. У серпні 2010 року вона працювала прибиральницею в будинку АДРЕСА_3. 5 серпня 2010 року зранку під лавкою біля одного з під»їздів  вказаного будинку вона виявила портфель чорного кольору. В портфелі був паспорт на ім»я ОСОБА_1 та різні документи. Того ж дня дізнавшись адресу ОСОБА_1, вона повернула йому знайдені портфель і документи.

          На думку суду, вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину, крім показань потерпілого та свідків, підтверджується також:

- співставленням протоколу очної ставки, проведеної між підсудним та потерпілим від 26.10.10 (а.с.38-40) та показаннями, які дав підсудний під час судового слідства, згідно з якими підсудний ОСОБА_2 стверджує, що він не вчиняв на потерпілого нападу з метою викрадення чужого майна. Між ним та потерпілим виникла суперечка, яка переросла в бійку і на викрадення  майна потерпілого у підсудного не було корисливого мотиву,  з показаннями підсудного ОСОБА_2, які він давав під час явки з повинною та як підозрюваний на досудовому слідстві.  Так, згідно протоколу явки з повинною від 13.10.10 (а.с.12) та протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 22.10.10 (а.с.27-30) ОСОБА_2 вказав, що потерпілий ішов йому на зустріч і образив його нецензурними словами, в результаті чого між ними виникла суперечка, після якої підсудний відштовхнув потерпілого рукою в голову, а потерпілий впав через лавочку обличчям до низу. Далі підсудний ОСОБА_2 вказав, що скориставшись безпорадним станом потерпілого він перевірив кишені потерпілого і викрав лише мобільний телефон. Цей телефон продав знайомому ОСОБА_3, якого випадково зустрів о першій годині ночі, за 75 гривень. Згідно протоколу допиту підозрюваного від 22.10.10 (а.с.27-30) ОСОБА_2 змінив показання, вказавши, що потерпілий впав на доріжку від нанесеного ним удару (ударів) в область голови, крім мобільного телефону викрав у потерпілого ще  і сумку з документами, телефон не продавав свідку ОСОБА_3, а віддав для продажу. Під час відтворення обстановки і обставин події підсудний ОСОБА_2, вказав, що потерпілий не йшов йому на зустріч, а обганяв його, при цьому зачепив плечем, після того як ОСОБА_2 зробив потерпілому зауваження, між ними  виникла суперечка, яка переросла в бійку (а.с. 41-46);

- показаннями свідка ОСОБА_3, які він дав під час досудового та судового слідства, згідно з якими він вказав, що ОСОБА_2 зателефонував йому близько 24 години 4 серпня 2010 року та запропонував придбати мобільний телефон;

- актом судово-медичного дослідження (обстеження) потерпілого ОСОБА_1 від 09.08.10 та висновком експерта ОСОБА_6 №443-Е/331 від 25.10.10 за результатами проведення судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_1, згідно з якими виявлені у потерпілого ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді забійної рани голови та слизової верхньої губи, крововиливів, травматичного надлому коронок 1-2 –го зубів верхньої щелепи зліва виникли від дії тупого предмету, можливо від кількох ударів кулаком, взутою ногою або іншим предметом  по терміну можуть відповідати вказаному в обставинах справи і відносяться до розряду легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров»я. Також  у висновку вказано, що виникнення даних тілесних ушкоджень внаслідок падіння з висоти власного зросту з послідуючим контактуванням об тверду поверхню малоймовірно (а.с.59-60);

- постановою про відмову в порушенні кримінальної справи відносно окремих осіб від 28.10.10, згідно з якою досудовим слідством не встановлено інших осіб, крім обвинуваченого ОСОБА_2, які приймали участь у розбійному нападі на потерпілого ОСОБА_1 (а.с.70);

- оглянутим речовим доказом - мобільним телефоном, які впізнані потерпілим, підсудним і свідком ОСОБА_5.

    На думку суду, фізичне насильство застосоване підсудним ОСОБА_2 до потерпілого ОСОБА_1 та подальше зоволодіння підсудним ОСОБА_2 майном потерпілого ОСОБА_1 знаходяться між собою у прямому причинному зв’язку. Так, наносячи удар потерпілому, підсудний ОСОБА_2 мав намір заволодіти майном потерпілого ОСОБА_1. При цьому суд врахував, що спрямованість умислу підсудного ОСОБА_2 на викрадення чужого майна із застосуванням до потерпілого фізичного насильства підтверджується як подальшими діями підсудного ОСОБА_2 –викраденням належного потерпілому ОСОБА_1 майна безпосередньо після того, як потерпілий впав на землю і перестав чинити опір, шляхом перевірки вмісту кишень потерпілого, так і характером тілесних ушкоджень, що отримав потерпілий ОСОБА_1 в результаті дій підсудного ОСОБА_2 –забійна рана голови та крововиливи на обличчі, травматичний надлом коронок верхніх зубів.

   Показання підсудного ОСОБА_2 в частині виниклої між ним та потерпілим суперечки, відсутності у нього умислу на заволодіння чужим майном, а також в частині того, що він заволодів майном потерпілого з метою покарати потерпілого ОСОБА_1 за нанесену образу, не підтверджуються жодним доказом дослідженим під час судового слідства. Крім того показання підсудного щодо обставин події, які він давав на досудовому слідстві та в суді, є суперечливими і непослідовними.

     Разом з тим, потерпілий  ОСОБА_1 під час досудового та судового слідства однозначно вказав, що ніякої бійки між ним та підсудним не було. Після першого ж удару в голову він впав на землю і не зміг чинити підсудному опір, проте відчував, що хтось перевіряє вміст кишень його одежі. Свідок ОСОБА_3 однозначно вказав, що підсудний ОСОБА_2 зателефонував йому приблизно о 24 годині 04.08.10 - тобто безпосередньо після вчиненого підсудним нападу на потерпілого ОСОБА_1, запропонувавши мобільний телефон для продажу, що також свідчить про мотив та спрямованість умислу підсудного ОСОБА_2. Тому суд віднісся критично до показань підсудного ОСОБА_2 в частині відсутності у нього умислу на вчинення розбійного нападу та корисливого мотиву на заволодіння чужим майном.

 Заслухавши та проаналізувавши показання підсудного, потерпілого і свідків, оцінивши досліджені у справі і викладені у вироку докази, у результаті всебічного, повного та об”єктивного їх дослідження, на підставі закону, суд прийшов до наступного висновку.

  Вина підсудного ОСОБА_2 в тому, що він між 23 та 24 годинами  04.08.2010 року на пішоходній дорожці поблизу будинку АДРЕСА_3 в м.Кузнецовську діючи з корисливого мотиву, з метою протиправного заволодіння чужим майном, вчинив напад на потерпілого ОСОБА_1, завдавши останньому легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров»я потерпілого, після цього підсудний ОСОБА_2 відкрито викрав належне потерпілому майно: дорожню сумку з документами, мобільний телефон «Nокіа-6080», 100 гривень, пачку цигарок та запальничку, доведена повністю. Вказані дії підсудного ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 1 ст.187 КК України, як напад  з метою протиправного заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій).

   При призначенні підсудному ОСОБА_2 виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом’якшують та обтяжують  покарання. Вчинений підсудним злочин відноситься до категорії тяжких та належить до найбільш небезпечних корисливо-насильницьких злочинів, судом враховано часткове визнання підсудним вини а також те, що підсудний має непогашену судимість, що призначена  вироком Кузнецовського міського суду від 22.01.2003 року за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, звільненого з місць відбування покарання 23.11.2005 року, а вчинення ним нового умисного тяжкого злочину свідчить про те, що підсудний на шлях виправлення не став та відповідних висновків із своїх протиправних вчинків не зробив.

   Обставинами, які пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_2, згідно пункту 1 ст. 66 КК, є з’явлення його із зізнанням.   

 Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_2, згідно п.1 ст.67 КК, є рецидив злочинів.

    Таким чином суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_2 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. А тому слід призначити підсудному покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частини статті за якою кваліфіковані його дії та з поміщенням підсудного ОСОБА_2 до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

         Вирішуючи цивільний позов суд виходив з наступного. Згідно із висновком експерта ОСОБА_7 № 900 від 20.10.2010 за результатами проведеної судово-товарознавчої експертизи викраденого у потерпілого ОСОБА_1 мобільного телефону, залишкова вартість мобільного телефону окіа 6080»на 04.08.2010 становить 267,47 грн., телефон перебуває у технічно справному стані (а.с.54-57). Мобільний телефон зберігаєься як речовий доказ. У відповідності із п.5 ч.1 ст.81 КПК, вказаний речовий доказ підлягає поверненню цивільному позивачу ОСОБА_1 після набрання вироком законної сили. Виходячи із положень ст.ст. 22, 1177 ЦК України майнова шкода, завдана злочином, відшкодовується особою, яка її завдала, шляхом відшкодування збитків, які відповідно до обставин справи можуть відшкодовуватись в натурі, зокрема, шляхом повернення речі. Таким чином, цивільний позов в частині зобов»язання  підсудного ОСОБА_2 повернути потерпілому ОСОБА_1 мобільний телефон тієї ж марки та якості не підлягає задоволенню через небгрунтованість вказаної вимоги.

         Факт завдання підсудним ОСОБА_2 шкоди майну та здоров»ю потерпілого: пошкодження верхнього одягу вартістю 650 гривень, знищення сім-карти до телефону - 25 гривень,  понесення потерпілим витрат на лікування пошкоджених коронок зубів  на суму 1555 гривень, підтверджується наданими потерпілим ОСОБА_1 письмовими доказами (накладною про вартість одягу №34 від 15.05.10, довідкою про надання стоматологічних послуг та касовими чеками про сплату вартості стоматологічних послуг і матеріалів від 22.11.10). Крім того розмір майнової шкоди та шкоди завданої здоров»ю потерпілого, визнано підсудним ОСОБА_2. Таким чином  та на підставі ст.1177, ч.1 та ч.2 ст.1195 ЦК, позовні вимоги в частині стягнення  майнової шкоди та шкоди, завданої здоров»ю потерпілого, підлягають задоволенню повністю.

       Вимоги позову в частині стягнення з підсудного моральної шкоди, завданої злочином, на суму 10000 гривень підлягають частковому задоволенню. Так в судовому засіданні встановлено, що в результаті нанесених підсудним потерпілому ударів, останній отримав легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров»я потерпілого ОСОБА_1. В результаті чого потерпілий відчув сильний фізичний біль та душевні страждання. Також потерпілий вимушений був з»являтись в громадських місцях з гематомами на обличчі, як наслідок отримав сильний стрес та душевні переживання. З метою відшкодування моральної шкоди та відновлення попереднього стану фізичного та психологічного здоров»я потерпілого, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з підсудного ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_1 2500 гривень моральної шкоди.

       Разом з тим, вимоги позову, що ґрунтуються на відшкодуванні шкоди, завданої втратою доходів потерпілого, у зв»язку з отриманими травмами, а також майбутніми витратами потерпілого, пов»язаними з імплантацією пошкоджених зубів, суд вважає недоведеними а також такими, що за своєю правовою природою (ст.23, ст.1168 ЦК) не є моральною шкодою. Отже у задоволенні вимоги про стягнення з підсудного на користь потерпілого решти завданої злочином моральної шкоди на суму 7500 гривень, слід відмовити.

         Всього підлягає стягненню з підсудного ОСОБА_2 на користь потерпілого, цивільного позивача ОСОБА_1 2230 гривень матеріальної шкоди та  2500 гривень моральної шкоди.   

         У відповідності із статтями 91-93 КПК та роз»ясненнями, що наведені у Постанові Пленуму ВСУ «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат»від 7 липня 1995 року №11 судом не встановлено, що по справі понесені судові та інші витрати, які підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_2.

         На підставі наведеного та керуючись статтями 22, 23,1177, 1168,1195 ЦК України, ст.ст. 321-339 КПК України, суд,-

                                                                        ЗАСУДИВ:

        ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.                

  Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили змінити з підписки про невиїзд - на взяття під варту. Допустити негайне виконання вироку в цій частині, організацію виконання вироку в цій частині покласти на Кузнецовський МВ УМВС України в Рівненській області. Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 обраховувати з дня взяття його під варту - з 26 січня 2011 року.

        Цивільний позов задоволити частково. Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь цивільного позивача ОСОБА_1 (Рівненська обл.., АДРЕСА_1)  4730 (чотири тисячі сімсот тридцять) гривень.

        У задоволенні решти вимог цивільного позову відмовити.            

        Зайво сплачені цивільним позивачем ОСОБА_1, згідно касового чеку від 06.12.2010 року, витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справ в судах в розмірі 15 гривень повернути цивільному позивачу.

            Речові докази по справі: мобільний телефон „Nokia-6080”, коробка від мобільного телефону, належні потерпілому ОСОБА_1, зберігати в камері речових доказів Кузнецовського МВВС до набрання вироком законної сили. Після набрання вироком законної сили речові докази повернути потерпілому ОСОБА_1

          Сторони можуть подати апеляцію на вирок протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засуджений ОСОБА_2,- в той самий строк з моменту вручення йому копії вироку. Апеляція подається до Апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд.

Головуючий