Справа № 2-213/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2011 року     Полтавський районний суд Полтавської області у складі                                         головуючої судді:          Герасименко В.М.

                    з участю секретаря:          Розсохи Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Полтаві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Микільської сільської ради, треті особи –Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району», Полтавська районна державна нотаріальна контора, орган опіки та піклування Полтавської райдержадміністрації про визнання права власності на нерухоме майно, –

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Микільської сільської ради, треті особи –Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району», Полтавська районна державна нотаріальна контора, орган опіки та піклування Полтавської райдержадміністрації про визнання права власності на нерухоме майно, посилаючись при цьому на те, що вона та відповідачка ОСОБА_2 є  спадкоємцями померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року  її чоловіка та батька відповідачки ОСОБА_3. Перебуваючи в шлюбі, вони з чоловіком спільною працею та на спільні кошти подружжя збудували житловий будинок та господарські будівлі в АДРЕСА_1. Отже вказаний житловий будинок є їх спільним майном подружжя, яке належить їм на праві спільної сумісної власності та частки в ньому є рівними по Ѕ частині за кожним. Таким чином, їй повинно належати Ѕ частина домоволодіння, а на 12 частину повинна відкриватися спадщина після смерті чоловіка ОСОБА_3 Відповідач ОСОБА_2 не має наміру претендувати на спадкове майно після смерті батька і не бажає оформляти його на своє ім’я право на спадкове майно, тому і прохає суд визнати за нею право власності на житловий будинок та господарські будівлі, розташовані за адресою АДРЕСА_1

В судовому засіданні позивачка заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та надала суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. Позов прохала задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, надала суду заяву в якій прохає справу розглянути в її відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 визнала в повному обсязі.

Представник відповідача –Микілсьької сільської ради в судове засідання не з’явився, надав суду заявау про розгляд справи в його відсутності, при вирішенні справи по суті поклався на розсуд суду.

Представники третіх осіб в судове засідання, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, не з’явилися, тому суд вважає за можливе справу розглянути в їх відсутності.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.  

Так, згідно наявних в матеріалах справи копій, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали шлюб 03.01.1990 року у виконкомі Микільської сільської Ради Полтавського району (а.с.6), від шлюбу мають доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7). Відповідно до копії свідоцтво про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с.5), після смерті якого з заявою про прийняття спадщини до Полтавської районної державної нотаріальної контори звернулася ОСОБА_1 (а.с.53).

Відповідно до копії витягу з рішення виконкому Полтавської районної Ради народних депутатів за №54 від 21.02.1990 року ОСОБА_3 дозволено будівництво індивідуального житлового будинку та господарських будівель в АДРЕСА_1, виготовлено проект забудови земельної ділянки індивідуального забудовника та будівельний паспорт (а.с.15-17).

Згідно технічного паспорту на садибний будинок, виготовленого станом на 20.09.2010 року, по АДРЕСА_1, ОСОБА_3 зведено житловий будинок з господарськими будівлями та відповідно до Архітектурно-будівельного висновку про стан житлового будинку загальний стан житлового будинку на АДРЕСА_1 відповідає діючим Державним будівельним нормам та в існуючому стані придатний для подальшої  експлуатації (а.с.10-14, 28-32).

Відповідно до положень ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Згідно змісту ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено законом. Та, відповідно до положень ч.2 ст.370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Приймаючи до уваги, що домоволодіння за адресою АДРЕСА_1, збудоване в період шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, тому слід визнати право власності на 1/2 його частину за кожним з них.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина. Відповідно до інформації Полтавської районної державної нотаріальної контори, заповіт на спадкове майно ОСОБА_3 не складався. Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_1 та донька ОСОБА_2 У визначений ч.1 ст.1270 ЦК України строк заяву про прийняття спадщина до нотаріальної контори подала ОСОБА_1, інших заяв про прийняття або відмову від спадщини не надходило (а.с.53).

На час відкриття спадщини та строку для її прийняття донька померлого ОСОБА_2 не досягла повноліття.

Відповідно до положень ч.4 ст1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами 2-4 ст.1273 цього Кодексу.

Згідно положень ст.1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори  за місцем відкриття спадщини. Відповідно до ч.3 ст.1273 ЦК України неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування.

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_2, за наявності на те згоди матері та органу опіки та піклування, з заявою про відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталася, тому відповідно до ч.4 ст.1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину після смерті батька.

          З огляду на те, що після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належну йому 1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 та відповідно до положень ст1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними, тому за кожним зі спадкоємців, тобто за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід визнати право власності по 1/4 частині спадкового майна. Відповідно, з урахуванням наявності у ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_1, за ОСОБА_1 слід визнати право власності на 3/4 частини вказаного домоволодіння, та за ОСОБА_2 –право власності на ? частину.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст.60,70 Сімейного кодексу України, ст.ст. 328,331,368,370, 1222-1223,1261,1267-1270,1273 Цивільного Кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 –задовольнити частково.

          Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частини житлового будинку літ.А-1, що розташований в АДРЕСА_1, який складається з наступних приміщень: сіні 1 площею 9,3 кв.м., кухня 2 площею 7,2 кв.м., кімнати 3 площею 11,4 кв.м., коридору 4 площею 6,9 кв.м., вітальні 5 площею 20,5 кв.м., кімнати 6 площею 8,7 кв.м., кімнати 7 площею 10,5 кв.м., санвузла 8 площею 5,4 кв.м.; та 3/4 частини господарських будівель сараю Б1, літньої кухні Б, погріб б, гараж Б2, сарай В, навіс в, вбиральню Г, ворота-хвіртку №1-5, огорожу №6-9, свердловину №10, вигріб №11-12, колодязь №13.

          Визнати за ОСОБА_2  право власності на 1/4 частину житлового будинку літ.А-1, що розташований в АДРЕСА_1, який складається з наступних приміщень: сіні 1 площею 9,3 кв.м., кухня 2 площею 7,2 кв.м., кімнати 3 площею 11,4 кв.м., коридору 4 площею 6,9 кв.м., вітальні 5 площею 20,5 кв.м., кімнати 6 площею 8,7 кв.м., кімнати 7 площею 10,5 кв.м., санвузла 8 площею 5,4 кв.м.; та 1/4 частину господарських будівель сараю Б1, літньої кухні Б, погріб б, гараж Б2, сарай В, навіс в, вбиральню Г, ворота-хвіртку №1-5, огорожу №6-9, свердловину №10, вигріб №11-12, колодязь №13.

          Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя:  В. М. Герасименко