Справа № 2-464

2011 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          26 січня 2011 р. Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді:                     Трофименко Л. Р.

при секретарі:                      Тюшкевич Г. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності в порядку спадкування за законом. В обґрунтування своїх вимог вказала, що 11 листопада 1949 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 у Сталінозаводському бюро ЗАГС м. Сталіно.

У відповідності із договором на право будівництва будинку та безстрокового користування земельною ділянкою від 27.05.1954 p., яке було видано на підставі рішення виконкому Сталіно-заводської районної Ради депутатів трудящих № 12 від 15.04.1954 р., її чоловіку, була виділена земельна ділянка площею 510 кв.м. для будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до рішення виконавчого комітету Ленінської районної в м. Донецьку Ради № 484/8 від 07.07.2004 р. житловий будинок літ. А-1, веранда -а, тамбур-а2, літня кухня -Б, гараж - Г, які були збудовані на виділеній ділянці по вул. Плеханова, 34, прийняті до експлуатації.

ІНФОРМАЦІЯ_2 р. ОСОБА_4 помер. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді будинку АДРЕСА_1. Згідно технічного паспорту, домоволодіння АДРЕСА_1 складається з житлового будинку літ. А-1, веранди -а, погребу - аі, тамбуру - а2, літній кухні -Б, гаражу - Г, вбиральні - В, навісу - Д, сараю - Е, паркан та ворота - № 1-3, замощення -І.

Спадкоємцями першої черги за законом є позивачка, як дружина спадкодавця та діти: ОСОБА_2 та ОСОБА_3., яка прийняла прізвище чоловіка після реєстрації шлюбу ОСОБА_3. Оскільки позивачка вважала, що будинок належить їй, бо вона проживала у спірному домоволодінні та зареєстрована в ньому, тому після смерті чоловіка звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини лише у вигляді автомобіля, грошових внесків та іменних акцій. Діти також звертались до нотаріальної контори з відповідними заявами, на підставі чого їм видано свідоцтво на право на спадщину у рівних частках, по 1/3 частині кожному.

В теперішній час позивачці стало відомо, що вона не є власником будинку, хоча фактично прийняла спадщину на підставі ст. 1268 ЦК України. Відповідачі не мають бажання оформлювати спадщину на нерухоме майно, до нотаріальної контори за свідоцтвом про право на спадщину за законом на житловий будинок не звертались. Вони добровільно відмовляються від своєї частки у спадщині на її користь, про що готові підтвердити у суді. В теперішній час вона не має можливості оформити спадщину на спірне домоволодіння, оскільки строк для її прийняття вже сплинув, у зв`язку з чим позивачка вимушена звернутися до суду. Просила визнати за нею, ОСОБА_1, право власності в порядку спадкування за законом на домоволодіння АДРЕСА_1, загальною площею 51,80 м.кв., жилою площею 33,00 м.кв., після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 р.

Позивачка, ОСОБА_1, у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, згідно якої підтримала свої позовні вимоги та їх обґрунтування у повному обсязі, просила слухати справу у її відсутність.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3  у судове засідання не з'явилися, надали до суду заяви, згідно яких позовні вимоги визнали у повному обсязі і не заперечували проти задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги  підлягають  задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 у Сталінозаводському бюро ЗАГС м. Сталіно 11 листопада 1949 року, що підтверджується копією свідоцтва про одруження, актовий запис №1177 (а.с. 34). У відповідності із договором на право будівництва будинку та безстрокового користування земельною ділянкою від 26.05.1954 p. (а.с. 9-10), який було видано на підставі рішення виконкому Сталіно-заводської районної Ради депутатів трудящих № 12 від 15.04.1954 р. (а.с. 11), ОСОБА_4 була виділена земельна ділянка площею 510 кв.м. для будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до рішення виконавчого комітету Ленінської районної в м. Донецьку Ради № 484/8 від 07.07.2004 р. житловий будинок літ. А-1, веранда -а, тамбур-а2, літня кухня -Б, гараж - Г, які були збудовані на виділеній ділянці по АДРЕСА_1, прийняті до експлуатації (а.с. 31).

ІНФОРМАЦІЯ_2 р. ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, яке видано Ленінським відділом РАЦС м. Донецька ІНФОРМАЦІЯ_2 р., актовий запис 1232 (а.с. 20). Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді будинку АДРЕСА_1, яке згідно технічного паспорту (а.с. 15-19), складається з житлового будинку літ. А-1, веранди -а, погребу - аі, тамбуру - а2, літній кухні -Б, гаражу - Г, вбиральні - В, навісу - Д, сараю - Е, паркан та ворота - № 1-3, замощення -І.

Спадкоємцями першої черги за законом стали ОСОБА_1, як дружина спадкодавця, ОСОБА_2, як син спадкодавця, та ОСОБА_3, як донька спадкодавця, про що свідчить копія свідоцтва про народження, актовий запис №1247 (а.с. 32) та копія свідоцтва про укладення шлюбу з громадянином ОСОБА_6, актовий запис 814 (а.с. 33). Оскільки позивачка вважала, що будинок належить їй, бо вона проживала у спірному домоволодінні та зареєстрована в ньому, про що свідчить копія її паспорту (а.с. 38) та копія домової книги (а.с. 22-30), тому після смерті чоловіка звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини лише у вигляді автомобіля, грошових внесків та іменних акцій. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також звертались до нотаріальної контори з відповідними заявами, на підставі чого їм видано свідоцтво про право на спадщину у рівних частках, по 1/3 частині кожному (а.с. 21).

          Згідно зі  ст. 1261 ЦК України у першу чергу право  на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, хто його пережив, та батьки.

         На підставі ст. 1268 ч.3 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї.

          Оскільки відповідачі як спадкоємці першої черги проти задоволення позову не заперечують, не мають бажання оформлювати спадщину на нерухоме майно, до нотаріальної контори за свідоцтвом про право на спадщину за законом на житловий будинок не звертались, добровільно відмовляються від своєї частки у спадщині на користь позивачки. Таким чином, суд вважає можливим визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 р., що складається з домоволодіння АДРЕСА_1, загальною площею 51,80 м.кв., жилою площею 33,00 м.кв.   

На підставі ст.ст. 1261, 1268  ЦК України, та керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

           Позовні вимоги  ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності у порядку спадкування за законом на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 р., що складається з домоволодіння АДРЕСА_1, загальною площею 51,80 м.кв., жилою площею 33,00 м.кв   

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення ухвалено суддею у нарадчій кімнаті.

Суддя: ____________