10.02.2011 Справа № 2-а-572/11

Справа 2-А-572/2011 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

10 лютого 2011 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Майбоженко А.М. розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м.Києва, Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м.Києві  державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити дії, перерахунок додаткової пенсії, щорічної допомоги на оздоровлення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про зобов’язання вчинити дії, перерахунок пенсії та соціальних виплат посилаючись на наступне.

          Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії і внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, йому встановлена ІІ група інвалідності.

          Частиною 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що в усіх випадках пенсія інвалідам 2-ї групи, у яких встановлений зв’язок захворювання з наслідками аварії на ЧАЕС, не повинна бути нижчою 8 мінімальних пенсій за віком.

          Відповідно до ст. 50 вищевказаного Закону, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема, інвалідам ІІ групи в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 р. № 796- ХІІ, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інвалідам ІІ групи виплачується одноразова щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

          Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлений в розмірі не нижче прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          Відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність підвищується розмір пенсії, визначеної відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

          Вказує на те, що з моменту виходу на пенсію основна та додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, а також щорічна допомога на оздоровлення сплачувалась у розмірах, значно менших, ніж визначено Законом.

          Посилаючись на наведене, позивач просив зобов’язати відповідача зробити перерахунок та виплату пенсії (основної та додаткової) як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії інваліду 2 групи, в розмірі, передбаченому ст.ст. 50, 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з моменту, коли він вийшов на пенсію по момент винесення рішення з урахуванням проведених виплат, а також щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з моменту, виникнення права на отримання вказаної допомоги.  Крім того, просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 500 грн.

Ухвалою суду від 18.01.2011 року було залишено без розгляду позовні вимоги позивача за період до 11.07.2010 року у зв’язку з пропуском строку звернення до суду.

Відповідач УПФ в Оболонському районі м.Києва, одержавши копію ухвали про відкриття скороченого провадження, копію позовної заяви та додані до неї документи,  заперечень проти позову  у строк, передбачений ч.3 ст. 183-2 КАС України не надав.

Від відповідача Управління праці та соціального захисту населення Оболонського району у м.Києві на адресу суду надійшли заперечення, згідно яких відповідач просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що щорічна допомога позивачу виплачувалась у відповідності з вимогами ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та в порядку на у розмірах, передбачених постановою КМ України №562 від 12.07.2005 року як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії.

Від відповідача Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, на адресу суду надійшли заперечення, в яких проти позовних заперечує, посилаючись на те, що вчинені ним дії по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є правомірними, Щорічна допомога на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 12.07.2005 р.№562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської Катастрофи»року як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії у розмірі 120 грн.

За результатами розгляду справи у скороченому провадженні, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачами обставини,  враховуючи достатність наявних матеріалів,  вважаю можливим ухвалити судове рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, та вважаю правильним прийняти рішення про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є учасником наслідків ліквідації аварії на ЧАЕС і внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням робіт із ліквідації аварії на ЧАЕС , йому встановлена ІІ група інвалідності безстроково та віднесено до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

          Позивач звернувся із заявою до відповідачів про перерахунок пенсії (основної та додаткової), а також про перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на що відповідачі надали письмову відмову .

          Розділ 8 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді : 1) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

          Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам 2 групи – 75% мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 вказаного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

          Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, що розповсюджуються на позивача.

          Частиною 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що в усіх випадках пенсія інвалідам ІІ групи, у яких встановлений зв’язок захворювання з наслідками аварії на ЧАЕС, не повинна бути нижчою 8-ми мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 р. № 796- ХІІ, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії виплачується одноразова щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

          Згідно частини 3 статті 61 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії, є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 Закону від 09.07.2003 року «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Позивачу призначена та виплачується пенсія у меншому розмірі ніж це передбачено вищевказаними нормами Закону, а саме в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

          Встановлено, що  позивачу було нараховано та виплачено  допомоги на оздоровлення  за  2007-2009 роки в розмірі 120 гривень. Дані виплати проводились у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від  12.07.2005 року №562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений нормами чинного законодавства, виходячи з якого визначаться мінімальний розмір пенсії за віком. Положення ч. 3 ст. 28 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов`язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсій за віком, крім передбачених ч. 1 цієї статті. А також при розрахунку розміру щорічної допомоги на оздоровлення позивачу застосуванню підлягає розмір мінімальної заробітної плати, визначений чинним законодавством.

За таких обставин,  з метою повного захисту прав  та інтересів позивача, суд приходить до висновку про необхідність визнання дії відповідачів щодо нарахування та виплати позивачу пенсії (основної та додаткової), а також щорічної допомоги на оздоровлення з порушенням вимог ст.ст. 48,50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»протиправними та зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в  Оболонському  районі м.Києва здійснити перерахунок пенсії (основної та додаткової) та провести виплати з урахуванням попередніх виплат позивачу у розмірах, передбачених ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме основної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімального розміру пенсії за віком з 12.07.2010 року, а також зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Оболонського району у м.Києві, Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат провести позивачу перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2010 рік у розмірі 5 (п’яти) мінімальних заробітних плат з 12.07.2010 року.

Згідно ч.2 ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно ст.1 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території. Принципами державної політики в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи визначено, зокрема, пріоритет життя та здоров'я людей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, соціальний захист людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Враховуючи вказані вимоги Закону, суд вважає можливим для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог, визначає початковий строк проведення даних виплат і не визначає кінцевий термін, враховуючи, що пенсія (основна та додаткова), а також щорічна допомога на оздоровлення позивачу відповідно до Розпорядження Управління Пенсійного фонду призначена довічно, а Закон, яким керується суд при прийнятті рішення також не обмежує права позивача на отримання пенсії у визначеному Законом розмірі певним періодом часу.

При цьому, оскільки дії відповідачів щодо нарахування та виплати основної та додаткової пенсії, а також щорічної допомоги на оздоровлення з порушенням вимог ст.ст. 48,50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»суд визнає неправомірними та такими, що суперечать вимогам Конституції України, то невизначення кінцевого строку для нарахування та виплати вказаного підвищення, само по собі не є вирішенням прав позивача на майбутнє, оскільки дане право виникло у позивача із введенням в дію Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»і не може бути обмежено певним проміжком часу, враховуючи те, що питання про нарахування та виплату даного підвищення залежить від чинності вказаного Закону, безпосередньо пов’язане з закінченням терміну виплати пенсії  та соціальних виплат позивачу.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд вважає правильним відмовити у стягненні витрат на правову допомогу, оскільки ст. 90 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. Договір про надання правової допомоги позивачу в матеріалах справи відсутній, можливість укладання усного договору, враховуючи оплатність даних послуг, чинним законодавством не передбачена.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 90, 183-2, 256 КАС України, ст.ст. 16, 50, 55, 67, 124 Конституції України, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 48, 50, 54, 61 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд –

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва щодо нарахування та виплати пенсії (основної та додаткової) ОСОБА_1 з порушенням вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м.Києва провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії (ІІ група інвалідності) основної пенсії згідно вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру пенсії, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю згідно вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з розрахунку 75 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 12.07.2010 року з урахуванням проведених виплат і здійснювати виплату основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірах, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Оболонського району у м.Києві, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з порушенням вимог ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Оболонського району у м.Києві, Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2010 рік у розмірі 5 (п’яти) мінімальних заробітних плат з урахуванням проведених виплат та здійснювати виплату вказаної щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах, передбачених даним Законом.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Оболонський районний суд м.Києва.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Суддя:                                                                            А.М.Майбоженко