Справа  №  2- 56/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10     лютого 2011 року                                                            м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Діденко О.П.,

при секретарі  Шадурі І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині   справу за позовом  публічного акціонерного товариства Комерційний банк  "ПриватБанк"  до ОСОБА_1,  ОСОБА_2, ОСОБА_3    про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення  з будинку,

В С Т А Н О В И В:

У позові та, уточнивши в подальшому позовні вимоги, позивач публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі по тексту - ПАТ КБ "ПриватБанк"), який є правонаступником ЗАТ  КБ "ПриватБанк"), зазначив, що житловий  будинок  АДРЕСА_1  був переданий в іпотеку відповідачем  ОСОБА_1  згідно  іпотечного договору  від 05 червня 2008 року  в забезпечення виконання зобов”язань за кредитним договором  від 05 червня 2008 року № CNNNGK0000000006, відповідно до якого ним  отримано кредит у розмірі 43642,50 доларів США зі сплатою відсотків за користування  кредитом у розмірі 15% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.06.2022 року і так як умови  кредитного договору  по щомісячному погашенню заборгованості відповідачем  порушувалися, внаслідок чого виникла заборгованість  по кредиту, процентах за користування кредитом,  по комісії за користування кредитом,  у зв»язку з чим нарахована пеня та штрафи, що в цілому складає 41 533,92 доларів  США  та   за курсом 7,90 відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/268 від 16.07.2010 року еквівалентно 328 117, 92 грн., то позивач  просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом  його продажу публічним акціонерним товариством  Комерційний банк  "ПриватБанк"  з укладанням  від імені  ОСОБА_1 договору-купівлі продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу  з встановленням початкової ціни продажу в розмірі 249878 грн. та виселити з будинку  відповідачів ОСОБА_1,  ОСОБА_2, ОСОБА_3   зі зняттям з   реєстраційного обліку.

             В судовому засіданні представник  позивача   ОСОБА_4  уточнені позовні вимоги підтримав, просив  їх задовольнити із зазначених у позові підстав та пояснив, що   станом на 19.07.2010 року з загальної суми заборгованості за кредитним договором  36817,80 доларів США прострочена заборгованість за кредитом у відповідача  ОСОБА_1 становила  619,12 доларів США,  2135,04 доларів США –прострочена заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом,  374,79 доларів США –прострочена заборгованість по оплаті комісії за користування кредитом,  198,34 доларів США –пеня за несвоєчасне виконання за кредитним договором та нараховані штрафи  відповідно до договору: 31,65 доларів США –штраф(фіксована частина), 1976,30 доларів США (процентна складова), а всього 5335,24 доларів США. На час розгляду справи в суді  зазначена сума заборгованості  відповідачем ОСОБА_1 не сплачена, що протягом року відповідачу ОСОБА_1 неодноразово направлялись повідомлення про необхідність виконання взятих за кредитним договором зобов»язань та  надавався строк для усунення допущених порушень, та  він  повідомлявся  про те, що банком буде розпочато звернення  стягнення на предмет іпотеки у разі   невиконання вимоги  про сплату  суми заборгованості.  Оскільки  в будинку, який є предметом іпотеки,  крім відповідача ОСОБА_1  проживають і    відповідачі  ОСОБА_2 та  ОСОБА_3, то  вважає, що вони також підлягають виселенню зі зняттям з реєстрації.

         Відповідач  ОСОБА_1 позовні вимоги визнав, розмір зазначеної суми  заборгованості за кредитним договором,  початкової ціни продажу  предмету іпотеки не оспорював та пояснив,  що причиною заборгованості є  скрутне матеріальне становище та  зміна  офіційного курсу   гривні до долара США, що він не має змоги погашати заборгованість за кредитом та що  підпис про одержання ним 18.05.2010 року  повідомлення від банку йому не належить, але  не заперечує проти того, що  аналогічні повідомлення протягом 2010 року надходили    неодноразово.

         Відповідач ОСОБА_2  позовні вимоги не визнала,  при цьому розмір заборгованості  відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором  не оспорювала,  пояснивши, що дійсно кредит  був використаний на придбання будинку АДРЕСА_1 та що через скрутне матеріальне становище  кредит у зазначеній позивачем сумі не погашений,   що дійсно протягом 2010 року від банку неодноразово надходили повідомлення про необхідність погашення боргу за кредитним договором та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, але також оспорювала належність їй підпису, яким підтверджується  одержання  18.05.2010 року повідомлення банку,  що  позовні вимоги не визнає тому, що будинок був  придбаний під час перебування в шлюбі з відповідачем ОСОБА_1 за взяті  останнім у кредит кошти, але  вони з дочкою в ньому зареєстровані і    іншого житла вони не мають.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала із зазначених  відповідачем ОСОБА_2 підстав та підтримала пояснення останньої.          

          Заслухавши пояснення сторін,    дослідивши письмові докази, приймаючи до уваги визнання позову відповідачем ОСОБА_1, що відповідно до ст.174 ЦПК України є однією з підстав для його задоволення, суд приходить до   слідуючого  висновку.

   Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов»язанні  встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей   строк (термін).

В судовому засіданні встановлено, що станом  на    19.07.2010 року  прострочені  платежі за кредитним договором, укладеним  між позивачем та відповідачем ОСОБА_1,  становили 5335,24 доларів США і на час розгляду справи  в суді  зазначена заборгованість відповідачем ОСОБА_1 не погашена і це  також  підтверджується розрахунком  позивача, наданим у судовому засіданні. Як пояснили відповідачі, коштів для погашення суми  заборгованості вони не мають.

 Відповідно до ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі   порушення   основного зобов'язання та/або умов іпотечного  договору  іпотекодержатель  надсилає   іпотекодавцю та
боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця,  письмову вимогу
про  усунення  порушення.  В  цьому документі зазначається стислий
зміст  порушених  зобов'язань,  вимога  про  виконання  порушеного
зобов'язання  у  не  менш ніж тридцятиденний строк та попередження
про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї
вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя
залишається без  задоволення,  іпотекодержатель  вправі  розпочати
звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
           В судовому засіданні відповідачі пояснили, що такі повідомлення вони отримували від банку у 2010 році протягом декількох разів, тому даний факт суд вважає   встановленим та таким, що відповідачами не оспорюється.

 Оскільки відповідач  ОСОБА_1 свої зобов»язання за кредитним договором не виконував,  письмова вимога банківської установи про усунення порушень відповідачем  ОСОБА_1 залишена без задоволення,  то  суд вважає, що ПАТ КБ «ПриватБанк»вправі задовольнити свої вимоги про стягнення  заборгованості за кредитним договором шляхом  звернення стягнення  на предмет іпотеки,  що визнав у судовому  засіданні і  відповідач ОСОБА_1     

Відповідно до  ч.3 ст.109 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення  всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Статтею 40  Закону України „Про іпотеку” встановлено, що  не підлягають виселенню особи, які проживають у зазначених приміщеннях на умовах договору найму, якщо  такий договір був укладений до моменту укладення іпотечного договору і про  наявність такого договору було доведено до відома іпотекодержателя  або,  якщо  договір найму був укладений  після укладання іпотечного договору за згодою іпотекодержателя.

        Згідно довідок   СГІРФО Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області  на а.с..2, 61  відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3  зареєстровані  у будинку АДРЕСА_1  з 17 червня 2008  року, тобто, вони не є особами, відносно  яких    встановлені обмеження щодо виселення  з підстав, передбачених ст.40 Закону України „Про іпотеку”.

З огляду на встановлене суд вважає позовні вимоги  позивача щодо  звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором  та виселення обґрунтованими і їх слід задовольнити.

       У задоволенні позовних вимог у частині зняття  відповідачів з реєстрації  у СГІРФО суд вважає необхідним відмовити,  оскільки рішення суду про виселення відповідачів  і є підставою для зняття їх з реєстрації .   

        Відповідно до ст. 88 ЦПК України  суд вважає необхідним стягнути в солідарному порядку з відповідачів на користь позивача 1708, 50 грн.  судового збору та 120 грн. у повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

        Керуючись ст.ст.  209, 212-215, 218   ЦПК України ,  ст.ст.33, 38,39, 40  Закону України «Про іпотеку»,  ст..530 ЦК України,  ст. 109 ЖК  України, суд

В И Р І Ш И В:

         Позовні вимоги   публічного  акціонерного товариства Комерційний банк  "ПриватБанк"    задовольнити частково.

          В рахунок погашення заборгованості за кредитним  договором  від 05 червня 2008 року № CNNNGK0000000006   у розмірі 41533,92 доларів США, що еквівалентно  328117,92 грн.,  звернути стягнення на  предмет іпотеки  згідно іпотечного договору від 05 червня 2008 року на нерухоме майно:  житловий будинок  загальною площею  67,5 кв.м.,  житлова площа якого 42,4 кв.м., позначений  відповідно технічного паспорту літерою «А»,  з господарськими будівлями: «а-2»прибудова, «Б», «б»- сараї, «П»- погріб», «У»- вбиральня,  та з огорожею №1,2,4, що  знаходиться в АДРЕСА_1,  шляхом його продажу публічним  акціонерним товариством Комерційний банк  "ПриватБанк"   з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності та з наданням  всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу з встановленням початкової ціни продажу в розмірі 249878 (двісті сорок  дев»ять тисяч  вісімсот сімдесят вісім) грн..

          Виселити  ОСОБА_1,  ОСОБА_5 та ОСОБА_3 з житлового будинку  АДРЕСА_1.

У задоволенні позовних вимог    публічного  акціонерного товариства Комерційний банк  "ПриватБанк"   в іншій частині відмовити.

         Стягнути  в солідарному порядку з  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь   публічного  акціонерного товариства Комерційний банк  "ПриватБанк"    1708 (одну тисячу сімсот вісім) грн.50 коп. у повернення витрат по сплаті судового збору та  120 (сто двадцять) грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.          

         На рішення може бути подана апеляційна скарга до  апеляційного суду Чернігівської області через  Ніжинський міськрайонний суд  протягом десяти днів з дня його проголошення.   

Суддя Ніжинського  

           міськрайонного суду                                            О.П.Діденко