1Справа № 335/6560/20 1-кп/335/109/2024

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, за адресою: АДРЕСА_1 , кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020080040001322 від 22.05.2020 року, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Покров, Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освіту, не одруженого, малолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2020 року, приблизно о 23 годині 18 хвилин, ОСОБА_4 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, підійшов ззаду до потерпілої ОСОБА_6 , та лівою рукою схопив останню за ліве плече, тим самим завдав їй фізичного болю, чим застосував насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої. Водночас з цим, ОСОБА_7 правою рукою, шляхом ривку, вихопив з правої руки потерпілої ОСОБА_6 її мобільний телефон фірми «SAMSUNG GALAXY J 7», в корпусі сірого кольору, вартість якого, згідно висновку експерта № 10-325 від 03.06.2020 складає 3 000,00 гривень, з сім картою мобільного оператора «Київстар» та сім-картою мобільного оператора «Лайфселл», які не представляють для ОСОБА_6 матеріальної цінності, тим самим відкрито викрав вказане майно потерпілої.

З викраденим майном, ОСОБА_7 зник з місця вчиненого ним злочину, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальні збитки на загальну суму 3 000,00 гривень.

Такі дії ОСОБА_4 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, спочатку не визнав, в ході судового розгляду визнав себе винним повністю, фактичні обставини справи, що викладені у обвинувальному акті не оспорював та надав такі пояснення. 21.05.2020 року він знаходився на б-рі Шевченка в м.Запоріжжя, побачив потерпілу, яка розмовляла по мобільному телефону, та у нього спонтанно виник умисел на викрадення телефону, він схопив за плече потерпілу і вихопив у неї телефон, і побіг з місця події, потерпіла наздоганяла його, однак не догнала. Телефон потім продав через додаток ОLX.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що 21.05.2020 року у проміжок часу з 23:00 до 24:00, більш точного часу не пам`ятає, вона разом зі своєю подругою ОСОБА_8 , йшли по проспекту в бік бульвара ОСОБА_9 , до під`їзду ОСОБА_8 Дійшовши до кафе «Пінта», вона по мобільному телефону почала викликати таксі, в цей час позаду неї підбіг обвинувачений, схопив лівою рукою її в області шиї, а правою вирвав телефон та побіг у двір будинку, де розташоване кафе «Пінта». Вона одразу побігла за ним, коли обвинувачений зупинився та повернувся в її бік, потерпіла побачила, що він був у масці, однак оскільки маска була спущена, вона змогла розглянути обличчя нападника, після чого він знову побіг, а вона за ним. Наступного разу коли обвинувачений зупинився та повернувся, він почав чимось на неї замахуватися, оскільки її подруга почала кричати, ОСОБА_6 зупинилась та забігла з ОСОБА_8 у під`їзд, де її подруга викликала поліції, а обвинувачений втік.

У судовому засіданні, під час допиту, ОСОБА_6 зазначила, що впізнає обвинуваченого, як особу, яка у 21.05.2020 року викрала її телефон. Також зазначила, що через декілька днів після даної події, до її подруги ОСОБА_8 подзвонив Д? ОСОБА_10 та зазначивши, що шкодує про вчинене, просив потерпілу забрати заяву з відділу поліції та вирішити все мирно, на що остання спочатку погодилась, однак після розмови зі слідчим передумала. Телефон їй так і не повернуто.

Захисник, не заперечуючи винуватість ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення просив призначити йому покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України, яке буде не пов`язане із фактичним позбавленням волі.

На підтвердження вини ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, прокурором надані та судом досліджені безпосередньо у судовому засіданні такі докази:

-витяг з ЄРДР, згідно з яким 22.05.2020 року було внесено відомості відносно ОСОБА_11 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України (т. 1 а.с. 77-78);

-протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 22.05.2020, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_6 просила притягнути до кримінальної відповідальності невідомого чоловіка, який 21.05.2020 року приблизно о 23-20 год., відкрито заволодів її мобільним телефоном, чим спричинив їй матеріальний збиток у сумі 4 500 грн. (т. 1 а.с. 81);

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.05.2020 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_6 впізнала ОСОБА_11 за загальними антропометричними даними обличчя (т. 1 а.с. 83-84);

-протокол проведення слідчого експерименту від 17.06.2020 року, в ході якого, потерпіла ОСОБА_6 розповіла та показала у який спосіб 21.05.2020 року за адресою: АДРЕСА_3 , обвинувачений Д? ОСОБА_10 відкрито заволодів її телефоном «Samsung Galaxy J 7», в корпусі сірого кольору. Хід слідчого експерименту зафіксовано за допомогою відеозапису та стенограми, які 27.04.2022 року, в судовому засіданні, відтворено та досліджено судом (т. 1 а.с. 86-88, т. 1 а.с. 95-96);

-протокол проведення слідчого експерименту від 18.06.2020, в ході якого, свідок ОСОБА_8 розповіла та показала яким чином 21.05.2020 року за адресою: АДРЕСА_3 , обвинувачений Д? ОСОБА_10 відкрито заволодів телефоном її подруги ОСОБА_6 . Хід слідчого експерименту зафіксовано за допомогою відеозапису та стенограми, які 27.04.2022 року, в судовому засіданні, відтворено та досліджено судом (т. 1 а.с. 90-94);

-висновок експерта № 10-325 від 03.06.2020, відповідно до якого ринкова вартість мобільного телефону марки «Samsung Galaxy J 7» в корпусі сірого кольору, який перебував в експлуатації з 2017 року без пошкоджень, карти пам`яті не має, станом на 21.05.20220 складає 3 000,00 грн. без ПДВ (т. 1 а.с. 97-100);

-протокол огляду від 15.07.2020 року, в ході якого слідчий СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенант поліції ОСОБА_12 провів огляд оптичного носія інформації «SmartPlayer», на якому міститься відеозапис з камер зовнішнього спостереження, розташованих на фасаді приміщення бар-ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою АДРЕСА_3 , з відображенням подій від 21.05.2020 року;

-протокол огляду від 15.07.2020 року, в ході якого слідчий СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенант поліції ОСОБА_12 провів огляд оптичного носія інформації, на якому міститься відеозапис з камер зовнішнього спостереження за адресою АДРЕСА_4 , з відображенням подій 29.05.2020 року;

-постанова про приєднання предметів до матеріалів кримінального провадження, як речовий доказ від 15.07.2020 року, відповідно до якої оптичний диск з відеозаписом з камер зовнішнього спостереження за адресою: АДРЕСА_3 , визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження № №1020080060001322 (т. 1 а.с. 130-131);

-постанова про приєднання предметів до матеріалів кримінального провадження, як речовий доказ від 15.07.2020 року, відповідно до якої оптичний диск з відеозаписом з камер зовнішнього спостереження за адресою: АДРЕСА_4 , визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження № №1020080060001322 (т. 1 а.с. 132-133).

На підставі положень ч. 3 ст.349 КПК України, з урахуванням повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_13 , думки обвинуваченого, який повідомив, що бажає закінчити судове слідство по справі без дослідження доказів, що містяться в матеріалах кримінального провадження, думки прокурора, захисника, докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, не досліджувалися. Судом змінений порядок дослідження доказів після допиту обвинуваченого та повного визнання своєї винуватості у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні. Судом роз`яснено обвинуваченому обмеження у праві на апеляційне оскарження вироку суду посилаючись на невизнання обставин, які не оспорювалися під час розгляду справи.

Обвинувачений підтвердив, що повністю розуміє наслідки своїх дій, повного визнання вини та відмови від дослідження усіх доказів по справі.

Враховуючи викладене, суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого, потерпілу, дослідивши письмові докази, а також матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведені повністю.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

Вказаний злочин згідно положень ст. 12 КК України є тяжким злочином.

При призначенні покарання, суд бере до уваги особу обвинуваченого, який вину в скоєному визнав, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має місце реєстрації та проживання, на час вчинення злочину не працював, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_11 судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_11 судом не встановлено.

Отже, враховуючи ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_7 негативних характеристик не має, працює неофіційно, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у межах санкції статті за якою його звинувачено, у виді позбавлення волі, однак не на максимальний строк, оскільки суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

З урахуванням всіх цих обставин у сукупності з відомостями про особу обвинуваченого, його критичне ставлення до скоєного, що вказує на усвідомлення протиправності своїх дій та бажання стати на шлях виправлення дозволяє зробити висновок, що обвинувачений наразі загрози для суспільства не становить, є суспільно корисним, можливо прогнозувати, що в майбутньому його поведінка не буде спрямована на порушення існуючих у суспільстві норм та правил.

Всі ці відомості суттєво знижують ступінь суспільної небезпеки скоєного та дають підстави при призначенні покарання обвинуваченому для застосування ст. ст. 75,76 КК України, оскільки забезпечити виправлення обвинуваченого можливо без реального відбування ним покарання, але в умовах контролю за його поведінкою та виконанням покладених на нього обов`язків протягом іспитового строку, який сам втілює в собі погрозу реального відбування призначеного покарання у разі невиконання обвинуваченими умов випробування, що є необхідним і достатнім обмеженням прав і свобод обвинуваченого з метою захисту суспільства.

При цьому, суд звертає увагу, що при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад, закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Що ж до позиції суду про застосування у відношенні обвинуваченого при призначенні покарання положення ст. 75 КК України, то суд зазначає наступне.

Згідно положень ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

У цьому разі суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Суд вважає, що ОСОБА_4 усвідомив в повному обсязі всю протиправність своєї поведінки, що, дає змогу суду застосувати при призначенні покарання у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 положення ст. ст. 75, 76 КК України.

Що стосується положень ст. 76 КК України, то суд в даному випадку, застосовуючи положення даної статті матеріального права, вважає за необхідне покласти на засудженого обов`язки, які передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76, та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Відповідно, на підставі ст. 65 КК України суд вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, з застосуванням положень ст. 75, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України (заходи процесуально - обмежувального характеру), - з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого та його характеризуючих даних, які були досліджені судом, буде необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертапо кримінальному провадженню для проведення судової експертизи в розмірі 490,35 грн., відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Потерпілою ОСОБА_6   цивільний позов не заявлений.

Речові докази по справі відповідно до ст.100 КПК України: оптичний диск з відеозаписом з камер зовнішнього спостереження за адресою: АДРЕСА_5 оптичний диск з відеозаписом з камер зовнішнього спостереження за адресою: АДРЕСА_3 , слід залишити в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 314, 369-380 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням терміном на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 обов`язки, а саме: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення експертизи в розмірі 490 (чотириста дев`яносто) гривень 35 коп.

Речові докази: диск з відеозаписом з камери відеоспостереження з будинків 169, АДРЕСА_4 , - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя  протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

       Суддя                                                                         ОСОБА_1