УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/8096/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Номер провадження №11-сс/4805/526/24

Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року Житомирський апеляційний суд

в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю: секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 04.09.2024 року, якою задоволено клопотання прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 та продовжено підозрюваному

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю с. Кожухів Літинського району Вінницької області, одруженому, маючому на утриманні двох дітей, працюючому начальником поліклініки в/ч НОМЕР_1 Національного військово-медичного клінічного центру « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та головою гарнізонної ВЛК №1 Житомирського базового військового шпиталю, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,

строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у період з 22.00 год. по 06.00 год. наступної доби, до 04.10.2024 року включно,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою. Посилається на те, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, прокурором не доведені. 30 серпня 2024 року слідчим вже повідомлено про закінчення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування для ознайомлення. Зазначає, що слідчім суддею не надано належної оцінки особи підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, позитивно характеризується, є учасником бойових дій, має міцні соціальні зв`язки, батька-інваліда 3 групи та двох неповнолітніх дітей, а також не враховано, що останній не має можливості забезпечувати свою родину. Вважає, що підозра за ч.3 ст.28 ч.3 ст.368, ч.3 ст.28 ч.3 ст.369-2 КК України, яка повідомлена ОСОБА_8 є необгрунтованою.

В ухвалі слідчого судді зазначено, що 03.09.2024 прокурор Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону звернувся до суду з клопотанням про продовження підозрюваному ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати житло у період з 22:00 по 06:00 год. наступної доби на 30 днів з покладенням певних обов`язків.

В обгрунтування клопотання прокурор послався на те, що СУ ГУНП в Житомирській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024060000000057 від 01.02.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.3 ст.368, ч.3 ст.28 ч.3 ст.369-2 КК України.

Ухвалою слідчого судді цього ж суду від 28.06.2024 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024060000000057 продовжено до 04.09.2024.

03.07.2024 ухвалою слідчого судді Королівського районного суду м. Житомира було продовжено строк дії запобіжного заходу застосованого до підозрюваного ОСОБА_8 у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у період з 22:00 год до 06:00 год наступної доби до 04.09.2024.

30.08.2024 ОСОБА_8 , який призначений на посаду начальника поліклініки вч НОМЕР_1 наказом від 26.09.2022 та наказом від 26.12.2023 включений до складу гарнізонної (амбулаторної) ВЛК №1 в якості голови, повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.3 ст.368, ч.3 ст.28 ч.3 ст.369-2 КК України.

30.08.2024 за дорученням процесуального керівника матеріали досудового розслідування були відкритті сторонам кримінального провадження в порядку ст.290 КПК України.

Посилаючись на обгрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому злочинів; наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились; тривалість виконання приписів ст. 290 КПК у зв`язку із значним об`ємом матеріалів кримінального провадження; необхідність запобігання наявних ризиків, прокурор просив продовжити строк дії застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 04.10.2024 з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Враховуючи, обгрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.3 ст.368, ч.3 ст.28 ч.3 ст.369-2 КК України, доведеність прокурором ризиків, передбачених п.1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України, які не зменшились, що свідчить про неможливість запобігання вказаним ризикам застосуванням більш м`якого запобіжного заходу, слідчій суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та продовжив щодо підозрюваного ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби на строк до 04.10.2024

Заслухавши доповідача, доводи захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 в підтримання апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_6 в заперечення апеляційної скарги захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали клопотання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.6 ст.181 КПК України у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ст.199 КПК України при продовженні строку дії запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний перевірити обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують застосований запобіжний захід, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1 (с) Європейської Конвенції передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Слідчий суддя зазначених вимог закону та положень практики ЄСПЛ в ході вирішення даного клопотання дотримався. Предметом дослідження слідчим суддею при розгляді клопотання слідчого були саме ті обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу.

Як убачається з матеріалів судового провадження, в провадженні СУ ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №12024060000000057 від 01.02.2024, в межах якого 04.04.2024 провадженні ОСОБА_8 повідомлено про підозру в одержанні службовою особою, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, тобто за ч.3 ст.368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 03.06.2024.

03.07.2024 ухвалою слідчого судді Королівського районного суду м. Житомира продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_8 із забороною залишати житло у період з 22:00 год до 06:00 год наступної доби до 04.09.2024.

Обгрунтовуючи клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, прокурор послався на те, що строк дії запобіжного заходу спливає, а ризики, які були підставою для застосування та продовження вказаного запобіжного заходу не зменшилися. Крім того, 30.08.2024 сторони кримінального провадження повідомлені про завершення досудового розслідування, однак, для здійснення вказаної процедури, складання обвинувального акту необхідно певний час

Слідчім суддею встановлено, що докази, надані прокурором, свідчать про існування обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих останнього кримінальних правопорушеннях. Обгрунтованість підозри підтверджується : протоколами допиту свідків ОСОБА_9 ОСОБА_10 , витягами з наказів, довідкою ВЛК від 04.04.2024, висновком експерта від 24.05.2024, протоколами НСРД та іншими доказами, які містяться в матеріалах клопотання прокурора.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства», № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року).

На переконання колегії суддів, обґрунтованість підозри ОСОБА_8 підтверджується сукупністю вищенаведених доказів, які на даному етапі кримінального провадження, свідчать про її обґрунтованість і є достатніми для продовження щодо останнього запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа може бути причетною до вчинення конкретного злочину.

За таких обставин, доводи апелянта про необгрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих останньому кримінальних правопорушень, спростовується наведеними доказами.

Колегія суддів також вважає необгрунтованими доводи апелянта щодо відсутності ризиків, передбачених п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України виходячи з наступного.

Так, ризик можливого переховування від органу досудового розслідування або суду обгрунтовується тим, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжких корупційних злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років та під тяжкістю можливого покарання може вчиняти вказані спроби.

Ризик можливого впливу на інших підозрюваних, свідків в даному кримінальному провадженні обгрунтований тим, що свідки ще не допитані судом, а тому з метою уникнення відповідальності він може вчиняти вказані спроби.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином обгрунтований тим, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення в групі осіб, а тому ознайомившись з матеріалами досудового розслідування може орієнтувати інших співучасників про необхідність переховування.

Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника щодо недоведеності та відсутності ризиків, передбачених п.1,3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, на переконання колегії суддів, є необгрунтованими.

Доводи апелянта про те, що слідчім суддею не враховано особу підозрюваного та те, що останній, перебуваючи під домашнім арештом (нічним) не отримує грошове забезпечення, а тому не має можливості утримувати свою родину, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчім суддею повністю враховано дані про особу підозрюваного. Разом з цим, неможливість отримання доходу підозрюваним не є безумовною підставою для зміни останньому запобіжного заходу на більш м`який з урахуванням фактичних обставин кримінальних правопорушень, в яких обгрунтовано підозрюється ОСОБА_8 .

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про недостатність інших, більш м`яких запобіжних заходів, у тому числі, й особистого зобов`язання, та вважає, що саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є дієвим для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, апеляційним судом не встановлено, а тому ухвала слідчого судді є законною та обгрунтованою і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 04.09.2024 року, якою продовжено підозрюваному ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у період з 22.00 год. по 06.00 год. наступної доби до 04.10.2024 року включно - без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: