Справа № 2-а-525/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

          07 лютого   2011  року                                                                            м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді  Діденко О.П.,

          розглянувши у порядку скороченого провадження  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління  Пенсійного фонду України в Ніжинському районі Чернігівської області про визнання незаконними дій та  зобов»язання нарахування та виплати державної соціальної допомоги,  як дитині війни,

в с т а н о в и в:

          Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, у  якому, посилаючись на порушення відповідачем норм Конституції України, положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни», просила визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Ніжинському районі Чернігівської області (далі-відповідача) щодо нарахування та виплати їй у 2010 році державної соціальної допомоги, як дитині війни, у меншому розмірі, ніж це передбачено законом, та  зобов»язати   відповідача  нарахувати та виплатити за  2010 рік державну   соціальну допомогу відповідно ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

             Відповідач  надав до  суду заперечення на позов,  у якому  просив відмовити у його задоволенні з тих підстав, що позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України, та посилаючись на те, що питання надбавки до пенсії позивачу врегульовано Постановою  Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28.05.2008 року за № 530, відповідно до якої  вона виплачується у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - 49,80 грн., у  зв»язку з чим посилання позивача на незаконність дій  відповідача вважає безпідставними та необґрунтованими.

                   Дослідивши письмові докази, суд приходить до слідуючого висновку.  

Позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року,  що підтверджується копією паспорта на а.с. 3, а тому відповідно до ст.1  Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року  являється дитиною війни, отримує пенсію за віком,  що  підтверджується  копією пенсійного посвідчення на а.с. 4, а відповідно до  тимчасової довідки  № 494 від 13.09.2006 року на а.с. 5 вона має право на пільги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», при цьому доплату до пенсії здійснює відповідач.

                 Позивач звернулася  до суду 31січня 2011 року і її  позов у частині  позовних вимог,  що стосуються періоду часу з 01 січня 2010 року до 31 липня  2010 року, ухвалою від  07 лютого 2011 року залишено без розгляду.

                 Стосовно позовних вимог  у межах шестимісячного строку звернення до суду,  суд приймає до уваги слідуюче.

                 Статтею 6 Закону  України “Про соціальний захист дітей війни”  ( в редакції до 28.12.2007 року) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується  на 30 % мінімальної пенсії за віком,  розмір якої встановлено ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року за № 107-1V (підпункт 2 пункту 41 розділу 11) внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якими передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів  війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Але  рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року N 10-рп/2008 зазначені зміни  визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними, тобто вказаним рішенням Конституційного Суду України було поновлено перелік пільг та соціальних гарантій дітям війни, а саме - виплату надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком і в подальшому  виплата такої надбавки не зупинялася.  

Відповідно до ст.19 ч.2  Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права  і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, при  прийнятті нових  законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

          За таких обставин  відповідач, починаючи  з  31 липня  2010 року діяв усупереч ст. 19 ч.2 Конституції України, оскільки із вказаного часу   повинен був здійснювати доплату надбавки до пенсії позивача  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,  а не в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,  тому позовні вимоги   у   частині  визнання незаконними дій відповідача  із зазначеного періоду  по грудень 2010 року включно  суд вважає такими, що підлягають задоволенню, а відповідно підлягають задоволенню і позовні вимоги  щодо зобов»язання відповідача  нарахувати та виплатити  соціальну допомогу у розмірі  30% мінімальної пенсії за віком  за період з 31 липня 2010 року  по 31 грудня 2010 року, з урахуванням отриманих нею за цей період сум.

    Відповідно до ст.94 КАС України   з місцевого бюджету м.Ніжина на користь ОСОБА_1  слід стягнути 3 (три) грн.40 коп. у повернення сплаченого судового збору.               

          Керуючись ст.ст. 183-2, 162,  99, 94, 100 Кодексу адміністративного судочинства України,  ст.ст.19,  22,  Конституції України,  ст.ст. 1, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008,  суд

п о с т а н о в и в:

          Визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Ніжинському районі Чернігівської області  щодо нарахування та виплати ОСОБА_1, як дитині війни, щомісячної  державної  соціальної допомоги у розмірі,  що не відповідає встановленому  ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”,  за період з 31 липня 2010 року  по грудень 2010 року включно.

          Зобов"язати Управління пенсійного Фонду України в Ніжинському районі Чернігівської області здійснити нарахування  та виплату ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 31 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з урахуванням  отриманих нею сум.

          Стягнути    з місцевого бюджету м.Ніжина на користь ОСОБА_1 3 грн.40 коп. у повернення сплаченого судового збору.               

              На постанову  може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного адміністративного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня отримання її копії.

                     Суддя Ніжинського

                     міськрайонного суду                                                                           О.П. Діденко