Справа №3–107/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

24 січня 2011 року                                                  Суддя Знам”янського міськрайонного суду

                                                                                  Кіровоградської області Попова Н.І.,

розглянувши матеріали, які надійшли від Територіальної державної інспекції праці в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м.Знам”янка Кіровоградської області, громадянку України, фізична особа - підприємець, проживаюча в АДРЕСА_1, -

за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

          В результаті перевірки фізичної особи —підприємця ОСОБА_2, яка здійснює підприємницьку діяльність у сфері надання автотранспортних послуг населенню по перевезенню пасажирів таксі, місцезнаходження підприємства: АДРЕСА_1, Територіальною державною інспекцією праці в Кіровоградській області було встановлено порушення вимог законодавства про працю, а саме:

          Трудовими договорами, що укладені 19.12.2007 року з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 передбачено, що работодавець надає, а працівник виконує роботу водія таксі. Пунктом 4 договорів визначено, що час виконання роботи встановлюється згідно графіка. Пунктом 3 цих договорів встановлено, що фізична особа зобов”язується оплачувати працю працівника у розмірі 50,00 грн. на місяць. Також у цьому пункті зазначається, що розмір заробітної плати визначається за згодою сторін, але не нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати. Частині 1 вищевказаного пункту не відповідає частині 2 цього ж пункту.

          Відповідно до ст.95 КЗпП України мінімальна заробітна плата —це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитись оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт).

          Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов”язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб.

          При вибірковій перевірці встановлено, що заробітна плата працівникам нараховується з порушенням вимог законодавства про працю. Так, наприклад: у вересні 2010 року водіям ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за відпрацьовані по 10 годин кожним при нормі робочого часу 176 годин нараховано кожному по 50,00 грн. (888:176х10=50,45 грн.), чим порушуються вимоги ст.94 КЗпП України щодо обчислення грошової винагороди працівникові за виконану ним роботу, ст.95 КЗпП України щодо мінімального розміру заробітної плати.

          Викладе вище свідчить про те, що кваліфікованим працівникам, які виконують роботу, що потребує відповідної підготовки, освіти та кваліфікації —водіям, встановлено заробітну плату на рівні мінімальної заробітної плати, що встановлена державою за просту некваліфіковану працю, чим порушуються вимоги ст.96 КЗпП України щодо додержання міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

          Графіки роботи водіїв не представлені для перевірки, вони відсутні, їх не існує. Не визначено часу початку та закінчення щоденної роботи працівників, чим порушуються вимоги ст.57 КЗпП України щодо необхідності передбачати час початку та закінчення роботи правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності.

          Вибірковою перевіркою табелів обліку використання робочого часу та розрахунково-платіжних відомостей за 2009-2010 роки не встановлено фактів надання щорічних відпусток працівникам. Так, наприклад: трудові договори з водіями ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, укладені 19.12.2008 року та тривають на день перевірки. Протягом усього періоду роботи щорічна відпустка їм не надавалась. Розрахунково-платіжні відомості не містять сум нарахування заробітної плати за час щорічної відпустки, чим порушуються вимоги ст.74 КЗпП України щодо надання щорічних відпусток, ч.4 ст.80 КЗпП України щодо заборони ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.

          в результаті чого фізична особа —підприємець ОСОБА_2 порушила вимоги ч.1 ст.41 КУпАП, про що складений протокол №11-03-025/1292 від 17 листопада 2010 року, з яким ОСОБА_2 ознайомлена, її права роз»яснені.

          Факт вчинення даного правопорушення ОСОБА_2 визнала повністю, пояснивши суду, що вищевказані порушення вчинені не навмисно, і будуть ліквідовані в найближчий час.

          Враховуючи те, що ОСОБА_2 визнала провину і розкаюється у вчиненому, а також те, що вчинене діяння є малозначимим, суд вважає, що в даному разі необхідно згідно до ст.22 КУпАП звільнити її від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

          Керуючись ст. 22, 284, 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

          ОСОБА_2 визнати винною в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП.

          Адміністративну справу відносно ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП - закрити, звільнивши її від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

          Постанова може бути оскаржена або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови через Знам”янський міськрайонний суд Кіровоградської області до апеляційного суду Кіровоградської області.

Суддя Знам”янського міськрайонного суду                                                              Попова Н.І.