Справа 2 -196/11

РІШЕННЯ

       ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

04 лютого    2011 року                                           м.Ніжин

              Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої -  судді  Діденко  О.П.

при секретарі Загуменній В.М.,

з участю прокурора Коворотної С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ніжині  справу за позовною заявою  Ніжинського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_2 до Ніжинської районної державної адміністрації, третя особа –управління держкомзему у Ніжинському районі, про визнання права на земельну частку (пай) та зобов»язання видати сертифікат на право на земельну частку (пай),

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до суду з зазначеним позовом, у якому просив визнати за ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) колишнього сільськогосподарського дослідно-колективного підприємства  агрофірми «Лосинівська», створеного  на базі агрофірми-колгоспу «Ленінський шлях» в смт.Лосинівка Ніжинського району та зобов»язати Ніжинську районну  державну адміністрацію видати йому сертифікат на право на земельну частку (пай), мотивуючи тим, що на час видачі державного акта на право колективної власності на землю в 1995 році ОСОБА_2 із членів  колгоспу не вибував,  але в списки на одержання сертифіката з невідомої причини занесений не був,  не дивлячись на те, що  пенсіонери, які раніше працювали в колгоспі,  мають таке право.

В судовому засіданні прокурор Коворотна С.В. позовні вимоги підтримала та дала пояснення, аналогічні обставинам, викладеним  у позові.

Позивач ОСОБА_2 позовні вимоги, заявлені прокурором у його інтересах, підтримав та пояснив, що  він почав працювати в колгоспі ім.Фрунзе в смт.Лосинівка у 1952 році,  де працював по 1990 рік. За цей час колгосп був неодноразово переіменований на: «Перше Травня», «Ленінський шлях», агрофірма «Лосинівська. Але при розпаюванні  землі  агрофірми «Лосинівська»його  не було  внесено до списку-додатку до державного акта на право колективної власності  на землю, не дивлячись на те, що він із членів колгоспу не вибував, тому просив  відновити його порушене право і позов прокурора задовольнити.

Представник відповідача Ніжинської районної державної адміністрації Гомоляко О.В. позовні вимоги не визнала, у їх задоволенні просила  відмовити  з тих підстав, що  позивачем  не доведено, що  ОСОБА_2  був членом  КСП або його пенсіонером на час видачі державного акта на право колективної власності на землю,  оскільки в 1990 році   з власної ініціативи припинив працювати в колгоспі «Ленінський шлях»  і пенсіонером господарства  на час розпаювання земель також не був, заяву до вступу у члени КСП не подавав.

Представник третьої особи управління держкомзему у  Ніжинському районі  Майдан Л.І. проти задоволення позову заперечувала з тих же підстав, що і представник відповідача.

Заслухавши пояснення прокурора, позивача, в інтересах якого заявлено позов, представників відповідача та третьої особи, дослідивши письмові докази, суд приходить до слідуючого висновку.

            Відповідно  до п.2 Указу президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»від 08.08.1995 року   № 720/95, право на земельну частку (пай) мають члени  колективного сільськогосподарського  підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.  Отже, для визнання права на земельну частку (пай) необхідна сукупність двох фактів, а саме наявність у окремої особи членства в зазначеному підприємстві та наявність у підприємства Державного акта на право колективної власності на землю, в списку-додатку до якого повинна бути вказана особа, яка є членом підприємства та  має право на земельну частку.  

               Як убачається з  копії Статуту  сільськогосподарського дослідного  колективного  підприємства агрофірми «Лосинівська»,  останнє створено на  базі  агрофірми-колгоспу «Ленінський шлях»і Статут зареєстровано   у Ніжинській райдержадміністрації 19.02.1993 року, в пункті 10.1 якого зазначено, що правління  приймає та звільняє працівників господарства.     Відповідно до  ст.5 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»від   14.02.1992 року №  2114-ХII членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до колективу підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів.

               Як пояснив позивач ОСОБА_2,  він заяву про вступ до членів  зазначеного створеного підприємства  не подавав.

                Копією трудової книжки позивача ОСОБА_2 на а.с.8-9 підтверджуються його пояснення,  що він вступив у члени  сільськогосподарської артілі ім.Фрунзе у   1953 році,  в подальшому у трудовій книжці мається запис про перейменування  на колгосп «Перше травня», про з»єднання з колгоспом «Ленінський шлях»і останній запис  за час його роботи у квітні 1990 року, тобто, до досягнення пенсійного віку, а після зазначеного часу записи відсутні взагалі, тобто,  він   трудову діяльність у колгоспі припинив взагалі у віці 54-х років.      

                 Як зазначено у листі Ніжинської районної державної адміністрації від 25.02.2010 року № 03-18/45, наданому позивачем ОСОБА_2,  державний акт на право колективної власності на землю  колективному  підприємству агрофірми «Лосинівська»було видано 16.11.1995 року. Інші докази про час видачі державного акта на право колективної власності та  його копія  в матеріалах справи відсутні.

                  Оскільки позивач ОСОБА_2 заяву на вступ до новоствореного  підприємства  не подавав, пенсіонером  на час припинення  трудових  внесків у колгоспі «Ленінський шлях»не був, у Статуті  колективного  сільськогосподарського підприємства не зазначено, що воно є правонаступником колгоспу, то суд    за таких  обставин  приходить до висновку, що     членство ОСОБА_2  в зазначеному підприємстві на час видачі державного акта на право колективної власності на землю не доведено.   

             Довідка  на а.с.5, в якій зазначено, що ОСОБА_2 не внесений до списку осіб, які мають право на земельний пай і сертифікат на право на земельну частку (пай) не отримав не може бути  визнана доказом у підтвердження наявності у нього такого права, оскільки не доведено його членство у зазначеному підприємстві.

    Оскільки  факт членства позивача  в зазначеному підприємстві не доведено, то немає й підстав для визнання  за ним права на земельну частку (пай),  а відповідно і для  зобов»язання відповідача  видати сертифікат    на право на земельну частку (пай).

  До того ж, відповідачем по справі зазначена Ніжинська районна державна адміністрація,  це в той час як відповідачами в даній справі  також повинні бути  ДП ДГ «Агрофірма «Лосинівська»та  Лосинівська селищна рада, як орган місцевого самоврядування, яким  приймається рішення  про передачу землі, розташованої на території селищної ради,  у колективну власність, про виділення  земельної частки (паю) в натурі, і залучення у якості співвідповідачів  відповідно  до ст.33 ЦПК України можливе  за клопотанням позивача, яке останніми не заявлялось.

      З  огляду на встановлене суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, не доведеними  належними доказами, тому  в їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст.  209, 212-215, 218   ЦПК України,  Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995  року № 720/95, ст.5 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»,  ст.158 ЗК України,  суд

   В И Р І Ш И В:

У задоволенні  позову  Ніжинського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_2 до Ніжинської районної державної адміністрації, третя особа –управління держкомзему у Ніжинському районі, про визнання  за ОСОБА_2 права на земельну частку (пай) колишнього сільськогосподарського дослідно-колективного підприємства Агрофірми «Лосинівська»смт.Лосинівка Ніжинського району Чернігівської області та зобов»язання  Ніжинської районної державної адміністрації видати  ОСОБА_2  сертифікат на право на земельну частку (пай) ) колишнього сільськогосподарського дослідно-колективного підприємства Агрофірми «Лосинівська»смт.Лосинівка Ніжинського району Чернігівської області відмовити.

На рішення   може бути подана апеляційна скарга  до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд  протягом десяти днів з дня його  проголошення.

Суддя                                                                      Діденко О.П.