Справа №  2-а-1032/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

08.02.2011 року суддя Ставищенського районного суду Київської області  Гуртовенко Р. В., розглянувши в приміщенні Ставищенського районного суду Київської області в порядку скороченого провадження відповідно до ст. 183-2 КАС України, адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1  до  Управління Пенсійного фонду України в Ставищенському районі Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу „Дітям війни”, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 24.01.2011 року звернувся до суду із адміністративним позовом, посилаючись на те, що він відповідно ст. 1 Закону України  “Про соціальний захист  дітей війни” є дитиною війни і йому у відповідності ст. 6 вказаного закону повинна  виплачуватися щомісячна соціальна надбавка до пенсії у розмірі 30 %  мінімальної пенсії за віком. Оскільки, відповідачем йому виплачується підвищення до пенсії в меншому розмірі, ніж встановлено законом, просить суд визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Ставищенському районі щодо нарахування та виплати йому як „Дитині війни” недовиплаченого щомісячного підвищення до пенсії у відповідності зі ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та зобов’язати відповідача здійснити з 1 січня 2006 року до сьогодні і довічно йому як дитині війни нарахування та виплату недовиплаченого щомісячного підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6  Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням фактично виплаченого щомісячного підвищення до пенсії.

Ухвалою Ставищенського районного суду від 26 січня 2010 року адміністративний позов позивача до відповідача про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни" в частині вимог за період з 1 січня 2006 року по 23 липня 2010 року включно залишено без розгляду.

Суд вважає позовні вимоги в межах строку звернення до суду такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” встановлено, що дитиною війни є особа,  яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої  світової  війни  було менше 18 років.

Відповідно до ст. 6 вказаного Закону України дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.   

Згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 1 Закону України від 20 жовтня 2009 року  N 1646-VI "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність з 1 квітня 2010 року становить 706 гривень, з 1 липня 2010 року - 709 грн., з 1 жовтня 2010 року –723 грн., з 1 грудня 2010 року - 734 грн.

Відповідно до статтею 21 Закону України від 23 грудня 2010 року № 2857- VI „Про державний бюджет України на 2011 рік прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність з 1 січня 2011 року становить 750 грн.

Оскільки судом встановлено, що відповідач незаконно відмовив позивачу у виплаті щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суд вважає, що слід визнати неправомірною відмову відповідача щодо нарахування та виплати в період з 24 липня 2010 року по дату винесення рішення позивачу недовиплаченого вищевказаного щомісячного підвищення до пенсії та зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату даної доплати за зазначений період в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням фактично виплаченого щомісячного підвищення до пенсії за цей період.

Суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в частині зобов’язання відповідача в подальшому проводити нарахування та виплату позивачу щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни”, оскільки відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а тому, неможливо зобов'язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивача в майбутньому.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 1, 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”,  ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», ст. 1 Закону України від 20 жовтня 2009 року N 1646-VI „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати”, ст. 21 Закону України від 23 грудня 2010 року № 2857-VI "Про державний бюджет України на 2011 рік", ст. ст. 2, 8, 9, 10, 11, 17, 86, 159, 160, 162, 183-2 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 заявлені в межах строку звернення до суду, задовольнити частково.   

Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Ставищенському районі Київської області щодо нарахування та виплати з 24 липня 2010 року ОСОБА_1 як „Дитині війни” недовиплаченого щомісячного підвищення до пенсії у відповідності зі ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ставищенському районі здійснити з 24 липня 2010 року по дату винесення рішення суду ОСОБА_1 як „Дитині війни” нарахування та виплату на його користь недовиплаченого щомісячного підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (з урахуванням фактично виплаченого щомісячного підвищення до пенсії за цей період) в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановленого в період з 24 липня 2010 року –статтею 1 Закону України „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати”, з 1 січня 2011 року статтею 21 Закону України від 23 грудня 2010 року № 2857- VI „Про державний бюджет України на 2011 рік”.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного адміністративного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                          Р. В. Гуртовенко