Справа № 2-а-112/11 р.                                                                                                                 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2011  року                Харцизькій міський суд Донецької області у складі:

    головуючого   - судді  Лутай А.М.

    при секретарі   -            Сауніної С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ м.Макіївка Донецької області Вірченко Сергія Сергійовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

            Позивач в січні 2011 року звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому вказує, що 30.12.2010 року він здійснював керування транспортним засобом марки Мітцубісі, державний номер НОМЕР_1, що належить йому на праві власності, і був зупинений відповідачем, який склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення і постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП.  З протоколу та постанови АН № 907143 від 30.12.2010 року вбачається, що він нібито 30.12.2010 року о 17.40 годині на автодорозі Донецьк-Мілерово в м.Макіївка напроти АЗС «Лукойл», керуючи вищевказаним транспортним засобом, в порушення п.12.4 ПДР, в населеному пункті рухався зі швидкістю 88 км/годину, тобто перевищив швидкість руху на 28 км/годину, чим скоїв правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 КУпАП. Він не згодний з постановою, вважає дії відповідача неправомірними. Відповідач, в порушення діючих норм законодавства, притягуючи його до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості руху, зазначив, що правопорушення зафіксоване технічним засобом Радіс № 2204, однак ним не зазначено, чи в справному стані він знаходився, чи має він пломбування держповірки, чи міг взагалі застосовуватись. При притягнення його до адміністративної відповідальності відповідачем порушені норми ст.280 КУпАП, оскільки ним достовірно не встановлено, чи дійсно мало місце дане правопорушення, чи саме він винний в перевищення швидкості руху, ніяких доказів цьому відповідачем не надано. Просить визнати дії відповідача про притягнення його до адміністративної відповідальності неправомірними, скасувати постанову АН № 907143 від 30.12.2010 року, провадження по справі відносно нього закрити.

          Позивач в судове засідання не з’явився, надавши заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутність, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі.

          Відповідач не з’явився в судове засідання за невідомими суду причинами, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

               Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін за наявності доказів, які є в матеріалах справи.

          Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

          З протоколу про адміністративне правопорушення серії АН1 № 496365 від 30 грудня 2010 року вбачається, що ОСОБА_1 30.12.2010 року о 17.40 годині, керуючи автомобілем марки MITSUBISHI OUTLANDER, державний номер НОМЕР_1, на автошляху Донецьк-Мілерово АЗС «Лукойл»рухався у міській смузі зі швидкістю 88 км/годину, тобто перевищив швидкість руху на 28 км/годину, чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху України, і скоїв правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 КУпАП. Швидкість вимірювалась приладом Радіс № 2204 (а.с.7).

          У вказаному протоколі ОСОБА_1 по суті порушення вказав, що він, рухаючись в лівій смузі, був зупинений робітником ДАІ, який стверджує, що на радарі зафіксована швидкість саме його автомобілю, але одночасно з ним в правій та лівій смузі рухались  автомобілі.

          Постановою серії АН № 907143 від 30.12.2010 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП, і на нього був накладений штраф в розмірі 255,00 грн. (а.с.6).

Згідно з п.12.4 ПДР України у  населених   пунктах   рух   транспортних    засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

Статтею 122 ч.1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність, зокрема,  за   перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину. Вказане правопорушення тягне за собою накладення штрафу від 15 до 20 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян.

У відповідності до ст.ст.33, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа в його вчиненні,  чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підставі ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, зокрема, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання, користуватися правової допомогою. Справа розглядається в присутності вказаної особи, за винятком випадків, коли вона повідомлена про розгляд справи, та не надала клопотання про перенесення слухання справи.   

З пояснень позивача вбачається, що він 30.12.2010 року, здійснюючи керування транспортним засобом марки Мітцубісі, державний номер НОМЕР_1, був зупинений інспектором ДАІ Вірченко С.С., який склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення і постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП за перевищення швидкості руху в населеному пункті на 28 км/годину, за що на нього було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. Він з інспектором ДАІ був не згодний, про що повідомив його, на дорозі також рухались інші автомобілі. Інспектор ДАІ зафіксував швидкість руху автомобіля засобом Радіс, але належність швидкості, зафіксованої засобом, саме його автомобілю, не доказав. Не доказавши належним чином його вину в скоєнні вказаного правопорушення, він склав протокол про адміністративне правопорушення та постанову в справі про адміністративне правопорушення.

Як встановлено судом, скоєння позивачем правопорушення ніякими доказами, крім протоколу, не підтверджуються.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім, відсутніх по справі, випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.  

В ході судового розгляду справи відповідачем, на якого в даному випадку покладений  обов’язок щодо доказування правомірності своїх дій, всупереч вимогам ст.251 КУпАП, не надано доказів на підтвердження вчинення позивачем 30 грудня 2010 року адміністративного правопорушення, передбаченого  частиною 1 ст.122  КУпАП.

Таким чином, доводи позивача про те, що він не порушував п.12.4 ПДР України, відповідачем не спростовані, тому  його вимоги підлягають задоволенню.

            Керуючись ст.ст.251, 254, 256, 268, 287  КУпАП України, ст.ст.2, 7, 17, 23, 70, 71, 94, 99, 159-163, 167 КАС України, суд, -  

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірними дії інспектора ДПС ВДАІ м.Макіївка Донецької області Вірченко Сергія Сергійовича щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Скасувати постанову серії АН № 907143 від 30 грудня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1  штрафу в розмірі 255,00 грн.

          Провадження по адміністративній справі про адміністративне правопорушення від 30 грудня 2010 року за ст.122 ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_1    закрити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.           

                       Суддя: