Справа № 2-а-357/11

  П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К  Р А Ї Н И

11 лютого 2011 року                           сел. Софіївка

  Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Джерелейко О.Є., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за  позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області про визнання бездіяльності Управління Пенсійного Фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області щодо перерахунку щомісячної пенсії по інвалідності (основної  та додаткової) протиправною та стягнення заборгованості по виплаті пенсії,-

У С Т А Н О В И В :

 Позивач звернувся до Софіївського районного суду із позовною заявою  та просить суд визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного Фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області щодо не вчинення дій стосовно перерахунку та виплати йому пенсії по інвалідності  (основної та додаткової) відповідно до ст.50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний  захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру шести мінімальних пенсій за віком та 50 % мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб; зобов"язати управління Пенсійного Фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області зробити перерахунок та виплату пенсії, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС, особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, інваліду 3-ї групи по захворюванням пов'язаних з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інваліду 3-ї групи за період з 01.08.2010 р.  по  день прийняття рішення судом та  сплатити йому заборгованість по пенсії  за зазначений період, виходячи з розміру шести мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії за віком, що розраховуються залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.                                                         Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України  справа розглядається в порядку скороченого провадження суддею одноособово без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.                                                                                                                                             В обгрунтування  позову  ОСОБА_1 зазначає, що відповідачем не здійснено перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка не може бути меншою за 6 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії  відповідно до ст.50 зазначеного Закону в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.                                                                                                                        Відповідач відповідно до письмових заперечень зазначає, що відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ч.5. ст.54, порядок призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.                                                            Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи та доводи сторін,  суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.                               

           Судом встановлено,  що ОСОБА_1  має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1, про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні серії НОМЕР_1 виданому Дніпропетровською  обласною державною адміністрацією 06 вересня 1995 року (а.с.7). Позивач з 01.07.2009 року має третю групу інвалідності по захворюванню, пов"язаному з виконанням обов"язків по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, що підтверджує довідка МСЕК (а.с.11).             

          Позивачу виплачується пенсія для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв"язок з Чорнобильською катастрофою, та щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров"ю, що підтверджує лист відповідача та  (а. с.14-15.)  та дані особового рахунку (а.с.21).  Позивач є  учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987-1990 роках, що підтверджує довідка (а.с.5).                              Відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до постраждалих  першої категорії, що є інвалідами ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров"ю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.                                                             Частиною четвертою статті 54 вищезгаданого Закону  встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв"язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.                                                                  Зміни, внесені до ст.50 та ст.54  зазначеного Закону відповідно до п.28 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на  2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VІ від 28 грудня 2007 року  рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано неконституційними.                                                                                  Отже, з 22.05.2008 року норми Закону України "Про Державний бюджет України на  2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", щодо призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, інвалідам ІІІ групи  в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (ст.50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ) та щодо розміру пенсії для інвалідів щодо яких встановлено зв"язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІІ групі інвалідності - 180 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ), які визнані неконституційними, втратили чинність.                                                                                                                                                       Таким чином, з цього часу особам, віднесеним до І категорії та які мають ІІІ групу інвалідності, поновлено право на отримання пенсії  в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.                                                  Після прийняття рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року відповідач повинен був виплачувати пенсію позивачу у розмірах, передбачених Законом.                                      Оскільки позивачу  виплачувалась пенсія згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 №654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" та відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на  2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" , тому  приходжу до висновку про існування протиправної бездіяльності відповідача, яка виразилася у неприйнятті рішення про перерахунок пенсії та додаткової пенсії  відповідно до ст.50 та ст.54  ч.4  Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".                                                            Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.                                                                                 Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.                                                                                                                                                                   Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст.ст.50,54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не  Постанова Кабінету Міністрів України  від 16.07.2008 №654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" , пункт перший п.п 2, абзац 3 якої встановлює розмір пенсії для інвалідів ІІІ групи - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987-1990 роках -  760 гривень, оскільки вони  істотно звужують  обсяг встановлених законом прав.  Посилання в ч.5 ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на те, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв"язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, суд також не може взяти до уваги, оскільки надання законодавцем такого права Кабміну України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальних пенсій за віком.                                                                                           Зі змісту ст.ст.50,54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що за основу нарахування пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої  згідно чинного законодавства визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".                                                   Відповідно до  ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.                                                                                 Положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону , відповідно до яких мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, - не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов"язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.                               Постанова Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 №1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", відповідно до якої розрахунок пенсії проводився виходячи з розміру 19,91 грн., втратила чинність  згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року №654.                                                                                                                                     Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім"ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії встановлюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

  Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.                                                                                                                                               Законом України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20 жовтня 2009 року та ст.52 "Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік"  для осіб, які втратили працездатність з 1 квітня 2010 року встановлено прожитковий мінімум 706 грн., з   1 липня 2010 року- 709 грн., з 1 жовтня 2010 року - 723 грн., з 1 грудня 2010 року –734 грн.                                                                                                                                                      Відповідно ст. 21  Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність  з 01 січня 2011 року становить 750 грн.                                                                                                                                                                           Із матеріалів справи –довідки (а. с.14-15.) -  випливає, що  з 1 серпня  2010 року по 11 лютого 2010 року основна та додаткова пенсія виплачувалась позивачу в іншому розмірі, ніж передбачено ст.ст.50,54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому суд приходить до висновку про існування протиправної бездіяльності відповідача, яка виразилася у неприйнятті рішення про перерахунок пенсії відповідно до положень зазначеного Закону та рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року.                                                                                                                                         Відповідно до ч.1,2 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду; для  звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо інше не встановлено , обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.                                                                                                               Строк звернення до адміністративного суду  позивачем по даній справі не порушено.                                        Згідно із ч.2 ст.85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5.11.1991 року з наступними змінами та доповненнями виплата пенсій проводиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія .                                                   Таким чином, з 25 серпня 2010 року (граничний термін виплати пенсії за серпень 2010 року) до часу подання  позову –31 січня  2011  року, не пройшло шість місяців,  тому позовні  вимоги заявлено у межах строку звернення до адміністративного суду.                                                                        Відповідно до ст.256 КАС України   негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.                               

Згідно із п.18, п.34  ст.4  Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від сплати державного мита (судового збору) звільнені позивач, а також Пенсійний Фонд України, його підприємства , установи, організації.  Тому відповідно до ч.1 ст.94 КАС України витрати по сплаті судового збору в розмірі 3грн.40коп.мають бути віднесені за рахунок держави.                                                     Керуючись ст.ст. 183-2, 256 КАС України,-

П О С Т А Н О В И В:

   Позов  ОСОБА_1  задовольнити повністю.     

                    Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області щодо не вчинення дій стосовно перерахунку та виплати ОСОБА_1  в період з 1 серпня  2010 року по         11 лютого 2011 року пенсії та додаткової пенсії відповідно до ст.ст.50,54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".                                                                       Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі  Дніпропетровської області  здійснити перерахунок пенсії та додаткової пенсії ОСОБА_1  в період з 1 серпня  2010 року по    11 лютого 2011 року  згідно зі ст.ст.50, частини 4 статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та частини 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"  в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком для додаткової пенсії та  6 мінімальних пенсій за віком для основної пенсії  та забезпечити її виплату з  урахуванням  різниці, яка була виплачена у цей період .   

Постанова згідно із ст.256 КАС України підлягає обов'язковому  негайному виконанню.                           Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі до районного суду апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії даної постанови.      

Суддя                                                                                                                 О.Є.Джерелейко