Справа №2-а-514/2011

ПОСТАНОВА

                                                           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 лютого 2011 року                                                                                           с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої: судді Цимбалюк Л.П.,

при секретарі Діденко А.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі Чернівецького районного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ВДАІ з ОАТ Могилів –Подільського району та АТІ у Вінницькій області про скасування постанов інспектора державної патрульної служби в справі про адміністративні правопорушення, -

                                                  ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до районного суду з позовом до ВДАІ з ОАТ Могилів - Подільського району та АТІ у Вінницькій області про скасування постанов в справі про адміністративні правопорушення.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, просив їх задоволити повністю, викладене в позовній заяві підтвердив.  Свою вину він не визнає, заперечує проти адміністративного стягнення застосованого працівником ДАІ відносно нього.

Представник відповідача, повідомлений у встановленому законом порядку про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з*явився, не повідомивши при цьому про причини своєї неявки та не надавши суду письмові визнання або заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обгрунтовуються.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

16.10.2010 року інспектором ДПС ДАІ Слічним В.В. було складено протоколи про адміністративні правопорушення серій АВ 1 за №115686 та №115687, згідно яких ОСОБА_1 16.10.2010 року о 16 годині 10  хвилин в с. Борівка Чернівецького району керував автомобілем Москвич 27-15, державний номерний знак НОМЕР_1 без посвідчення водія та  не користуючись ременем безпеки /а.с. 2, 3/.

16.10.2010 року  інспектором ДПС ДАІ Слічним В.В.  винесено постанови про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушень, передбачених: статтею 126 ч.1 КпАП України та застосування відносно нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі розмірі 425 /чотирьохсот двадцяти п*яти/ гривень; статтею121 ч.4  КпАП України та застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 51 /п*ятдесяти однієї/ гривні /а.с 4, 5/.

В судовому засіданні встановлено, що 16.10.2010 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем Москвич 27-15 в с. Борівка Чернівецького району, був зупинений працівником ВДАІ.  ОСОБА_1, дотримуючись Правил дорожнього руху України, був пристебнутий ременем безпеки. Однак, з огляду на те, що він змушений був вийти із салону транспортного засобу до працівника ВДАІ, відповідно і відстебнув ремінь безпеки. Працівник ВДАІ без з*ясування всіх обставин прийшов таким чином до хибного висновку про порушення водієм ОСОБА_1  вимог п.2.3 «в»Правил дорожнього руху України. Крім того, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 мав при собі посвідчення водія, яке знаходилось в кишені куртки. В той час коли ОСОБА_1 шукав посвідчення водія, інспектором ДПС уже було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність вини ОСОБА_1 у вчиненні даних правопорушень, що в свою чергу виключає провадження в справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.126 ч.1, ст.121 ч.4 КпАП України.

Статтею 280 КпАП України встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов*язаний з*ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також з*ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КпАП України доказами є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту наведеної правової норми слідує, що вказані дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показанням технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Однак, під час винесення постанов про адміністративні правопорушення, які є предметом судового оскарження, працівником ДАІ не дотримано вимог вказаних вище статей КпАП України, не з*ясовано в повному обсязі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, крім того відповідачем не надано доказів які б спростовували обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги (згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб*єкта владних повноважень обов*язок  щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача).

Працівником ВДАІ Слічним В.В. складено протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 у відсутності свідків, які б могли підтвердити вчинення останнім адміністративних правопорушень.

Крім цього, в порушення вимог ст.ст. 33, 280 КпАП України, Слічним В.В. при винесенні постанов про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу не з*ясовано характер вчиненого діяння, дані, характеризуючі ОСОБА_1, його майновий стан, ступінь його вини, а також обставини, що пом*якшують та обтяжують відповідальність, що є самостійною підставою для скасування постанов.

Дослідивши та оцінивши в сукупності всі обставини справи, керуючись законом та правосвідомістю, суд приходить до висновку, що дії інспектора ВДАІ з ОАТ Могилів - Подільського району Слічного В.В. слід вважати неправомірними, а права ОСОБА_1 порушеними, що дає підстави відповідно до положень чинного законодавства для задоволення позову та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення.

Крім цього, на підставі вище викладеного, суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.121 ч.4 та ст.126 ч.1 КпАП України, про відсутність таким чином складу адміністративних правопорушень та закриття провадження в справі у зв*язку із цим в силу пункту 1 статті 247 КпАП України.

На підставі ст., ст. 293 п. 4, 278, 287-289, 247 п.1 КпАП України,  керуючись ст., ст.6, 11, 18, 19, 99, 104, 105, 106, 159-163, 171-2 КАС України,  -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити.

Постанови від 16 жовтня 2010 року, винесені інспектором ВДАІ з ОАТ Могилів –Подільського району та АТІ у Вінницькій області Слічним В.В. відносно ОСОБА_1 про визнання його винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених:

- ст.126 ч.1 КпАП України та застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 / чотирьохсот двадцяти п*яти/ гривень;

- ст.121 ч.4 КпАП України та застосування відносно нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 51 / п*ятдесяти однієї/ гривні, –скасувати.

Закрити провадження в справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.126 ч.1 та ст.121 ч.4 КпАП України відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1.

Судові витрати по справі віднести на рахунок держави.

Відповідно до ч.2 ст.171-2 КАС України постанова у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                                                           Цимбалюк Л.П.