Справа № 2-96/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"09" лютого 2011 р.        Липовецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого                    Пороховий Г.  І.

за участю секретаря        Попроцька О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті    Липовецьза позовом

ОСОБА_1  до    Новоприлуцької  сільської  ради    Липовецького  району  про   визнання  права  власності  на  самовільно  збудовану будівлю.

 В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:   

    Позивачка  звернулась  до суду із  позовом  до відповідача  про визнання права власності  на самовільно  збудовану    будівлю, а  саме:  торгівельний  комплекс –«А»,  підвал п/А,  що   розташований  за  адресою:  АДРЕСА_1. Позов  обґрунтувала тим, що   вона  самочинно  побудувала  даний  торгівельний  комплекс  з  прибудовами  на  орендованій  нею,   за  договором  оренди  від 14  лютого 2008  року земельній  ділянці,  яка  надана  в  строкове  платне  користування  для  будівництва  об’єкта  торгівлі  та житлового  будинку.   Відповідного  дозволу  на  будівництво  вона  не  мала  та  в даний  час  не   може,  в  установленому   законом  порядку,   оформити  право  власності  на  дані  об’єкти  будівництва.   

В судовому засіданні представник  позивачки, -  адвокат  ОСОБА_2   підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві,  суду   пояснив,  що  будівництво   будівлі  торгового  комплексу з  прибудовами   проведено  позивачкою     на  орендованій  нею  земельній  ділянці,  яка  надана  їй в  строкове  платне  користування  для  будівництва  об’єкта  торгівлі  та житлового  будинку.  Будівництво завершено  та проведено з  додержанням  архітектурних,  будівельних,  санітарних, екологічних  та  інших норм  та  правил. Однак  відповідного  дозволу  на  будівництво  позивачка  не  мала  та  в  даний  час,  в  установленому  законом  порядку,  право  власності на  збудовані    нерухомі  об’єкти  вона  оформити  не  може.  Просить  позов  задовольнити.

Представник відповідача   - Новоприлуцької  сільської  ради,  в  судове  засідання  не  з’явився.  До  суду  сільський  голова  направив  заяву,  в якій      вказує,  що проти  задоволення  позову  не   заперечує,  просить справу  розглядати  за  їх  відсутності. У  відповідності до ч.2 ст.158 ЦПК України, особа, яка бере участь у  справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.    

Суд задовольняє клопотання відповідача  і розглядає справу у  його відсутності.   

    Заслухавши пояснення  сторін,  дослідивши   наявні  по  справі  докази  та  давши їм  оцінку  в  сукупності,  суд прийшов до висновку, що    позов   підлягає   задоволенню  з наступних підстав.   

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.   

Частина 3 статті 10 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.   

Так,  судом встановлено,   що   рішенням  16  сесії  5  скликання  від 02   листопада  2007  року  Новоприлуцької  сільської  ради  вирішено  затвердити  матеріали  проекту землеустрою  щодо  відведення  земельної  ділянки  приватному  підприємцю  ОСОБА_1   для  будівництва  торгового  комплексу  та   жилої  квартири  в  селі   Нова  Прилука  по  вулиці  Першотравневій,  розроблену  ПМК «Квамтрон».  Надати  ОСОБА_1  земельну  ділянку,  площею 0,0765  га   на  правах  оренди  в  строк  на  20  років  з  наступним  правом  викупу.  Згідно  договору  оренди    від 14  лютого 2008  року,  який  зареєстровано 10  грудня  2008  року  у  Липовецькому  відділі  Вінницької  філії  ДЗС,  укладеним  між  позивачкою  та  Новоприлуцькою  сільською  радою Липовецького  району,   позивачка  являється  орендарем земельної  ділянки,  площею 0,0760 га, у  тому  числі  760 кв. м.  під  проїздами,  площадками,  проходами,  згідно  з  планом  (схемою)   земельної  ділянки,  що  додається.  Земельна  ділянка  розташована  по  вулиці  Першотравневій  в  селі  Нова  Прилука  Липовецького  району  та  надана  позивачці  у  строкове  платне  користування  для  розміщення   об’єкта  торгівлі  та житлового  будинку.

Технічний  паспорт  на  виробничий  будинок,  виготовлений 12  листопада  2010  року  КП «ВООБТІ»свідчить  про  те,  що  на  орендованій  земельній  ділянці  АДРЕСА_1  позивачкою  торгівельний  комплекс  літ. «А»та  підвал   літ.  п/А. Належного дозволу чи належно затвердженого проекту для  будівництва об’єкту нерухомого майна  позивачка  не отримувала.

 Встановлені судом правовідносини регулюються  наступними нормами ЦК України .   

Відповідно до ст. 375 ЦК України, якщо власник земельної ділянки збудував на ній будівлі та споруди, то він набуває право власності на зведені ним будівлі та споруди і інше нерухоме майно.  Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлені ст. 376 ЦК України.   

Як вбачається зі  змісту  ч.1 ст. 376 ЦК України   житловий будинок, будівля, споруда, інше  нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом , якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без  належного дозволу чи належно затвердженого  проекту, або з істотним  порушенням будівельних норм і правил .

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже забудоване нерухоме майно (ч.3 ст. 376 ЦК України).     

Згідно з ч.5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника ( користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке  самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.   

      Статтею  331 (п.1 ч.1) ЦК України закріплено, що  право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено законом або договором. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва. (створення майна).   

На  підтвердження  позовних  вимог  позивачкою  надано  рішення від 02  листопада 2007  року 16 сесії 5  скликання   Новоприлуцької  сільської  ради  Липовецького  району   Вінницької  області,   договір  оренди  від 14    лютого 2008 року, з яких  вбачається,  що  їй  надано  на  правах  оренди  земельну  ділянку,  площею  0,0760  га  для   розміщення  об’єкту  торгівлі  та   житлового  будинку;  технічний  паспорт  на  виробничий    будинок,   в якому  вказано,  що     торговий  комплекс  та  підвал  по  вулиці  Першотравневій  в  селі  Нова  прилука  Липовецького  району є  самочинним  будівництвом  та  вбачається,  що  будівництво  завершено.

В підтвердження відповідності збудованого  та  переобладнаного об’єкта державним будівельним нормам, пожежним, санітарним та іншим правилам  надано    висновок   державної  санітарно-епідеміологічної   станції  експертний  висновок     органу протипожежного  нагляду,    робочий  проект.   Також  дані  висновки  свідчать  про    відсутність  порушення прав інших  осіб.   

Приймаючи до уваги  те,  що саме позивачкою було здійснене самочинне будівництво без відповідної дозволу на  її земельній ділянці, яка  була відведена для цієї мети; що будівництво  прибудови завершено;  та те, що самочинно збудоване нерухоме  майно не порушує права інших осіб, - за позивачкою може слід визнати право власності на самочинно  збудовані нею  споруди.  

    Крім  того     відповідач  позовні  вимоги  визнав.

Відповідно   ст. 174 ч. 4 ЦПК  України   у  разі  визнання  відповідачем  позову  суд,  за  наявності  на  те законних  підстав,  ухвалює  рішення  про  задоволення  позову.

Враховуючи,  що  визнання  відповідачами  позову  не  суперечить  закону  та  не  порушує  права,  свободи  та  інтереси  третіх  осіб,  приймаючи  до  уваги,  що самочинне  будівництво завершено,  здійснено  позивачкою,  на  земельній  ділянці, яка  їй  належить, не порушує права інших осіб,  суд  приймає  визнання  відповідачами  позову  та  виносить  рішення  про  його  задоволення.

     На підставі ст. ст. 331, 375, 376  ЦК України, керуючись ст.   10, 11, 60  174 ч. 4, 209-215 ЦПК України,   суд   

    В  И  Р  І  Ш  И  В:   

              Позов задовольнити.   

Визнати  за   ОСОБА_1 право власності на самочинно збудоване нею нерухоме майно а саме:   торгівельний  комплекс літера,  "А" ;  підвал   літ.  "п/А", з усіма господарськими спорудами що розташовані за адресою АДРЕСА_1

на підвал -"пА" загальною площею 246,4 кв.м., зокрема: 1-1 сходова клітина - площею 12,9 кв.м., 1-2 склад - площею 16,8 кв.м., 1-3 гардероб - площею 17,4 кв.м., 1-4 душова - площею 3,8 кв.м., 1-5 санвузол - площею 2,1 кв.м., 1-6 санвузол - площею 1,2 кв.м., 1-7 санвузол - площею 1,7 кв.м., 1-8 коридор - площею 2,2 кв.м., 1-9 кладова - площею 0,9 кв.м., 1-10 коридор - площею 3,4 кв.м., 1-11 гардероб - площею 6,9 кв.м., 1-12 тамбур - площею 3,6 кв.м., 1-13 зала для відвідувачів - площею 55,4 кв.м., 1-14 зала для відвідувачів площею 67,2 кв.м.,

зокрема на -  вхід в підвал - площею 8,0 кв.м, ґанок - площею 19,9 кв.м., балкон - площею 14,3 кв.м.,

визнати право власності на 1-й поверх торговільного комплексу - А площею 246,4 кв.м. зокрема:  1-15  тамбур - площею 2,4 кв. м., 1-16 сходова клітина - площею 13,7 кв.м., 1-17 аптечний кіоск - площею 16,6 кв.м., 1-18 кімната для персоналу - площею 17,0 кв.м., 1-19 санвузол - площею 2,5 кв.м., 1-20 коридор - площею 3,7 кв.м., 1-21 кладова - площею 1,6 кв.м., 1-22 торгова зала - площею 53,3 кв.м., 1-23 коридор - площею 15,9 кв.м., 1-24 тепловий пункт - площею 5,4 кв.м., 1-25 кладова - площею 15,4 кв.м., 1-26 електрощитова - площею 2,2 кв.м., 1-27 коридор - площею 3,2 кв.м., 1-28 торгова зала - площею 33,5 кв.м., 1-29 коридор - площею 8,0 кв.м.,

визнати право власності на  2-й поверх торгівельного комплексу - А площею 246,4 кв.м. зокрема:  1-30 сходова клітина - площею 13.7 кв.м., 1-31 коридор - площею 10,1 кв.м., 1-32 рибний цех - площею 1,8 кв.м., 1-33 м’ясний цех - площею 1,7 кв.м., 1-34 овочевий цех - площею 1,8 кв.м., 1-35 доготовчий цех - площею 29,9 кв.м., 1-36 санвузол - площею 0,8 кв.м., 1-37 санвузол - площею 0,9 кв.м., 1-38 коридор - площею 2,8 кв.м., 1-39 кладова - площею 1,2 кв.м., 1-40 кладова - площею 1,0 кв.м., 1-41 мийка - площею 5,6 кв.м., 1-42 зала - площею 56,0 кв.м., 1-43 зала - площею 62,6 кв., 1-44 роздаточна - площею 1,1 кв.м., 1-45 коридор - площею 1,1 кв.м., 1-46 гардероб - площею 3,0 кв.м.,

визнати право власності на господарські споруди зокрема - № 1 криниця, №2 вигрібна яма, №3 хвіртка, №4 хвіртка, №5 хвіртка, №6 хвіртка, № 7 ворота, №8  ворота, №9 огорожа.

 На підставі ст. 182 ЦК  України, право власності на зазначене  нерухоме  майно підлягає державній реєстрації.

            Рішення може бути оскарженим в апеляційному порядку протягом десяти днів  з  дня   проголошення.  Особи, які  брали  участь  у  справі  але  не  були  присутні  в  судовому  засіданні  під  час  проголошення  судового  рішення  можуть  подати  апеляційну  скаргу  протягом  десяти  днів   з  дня  отримання  копії  рішення. Після  закінчення цього строку, рішення набирає законної сили, якщо не  буде подано апеляційної скарги.  

Суддя:Г. І. Пороховий