ПОСТАНОВА

                              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                                   Справа № 2-а-203/11

  09 лютого 2011 року суддя Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області  Циктіч В.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Ясинувата Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов?язання до перерахунку пенсії за віком,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка у січні 2011 року звернулась до суду із вказаним вище позовом, посилаючись на те, що  вона перебуває на обліку в УПФУ, отримує пенсію за віком та продовжує працювати. У квітні 2010 року відповідачем  здійснено перерахунок призначеної їй пенсії за віком, при цьому відповідач не дотримався вимог ч. 4 ст. 42 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Разом з тим,  відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії, застосував показник середньої заробітної плати не за 2009 рік, який передує перерахунку, а за 2007 рік. Позивачка просила визнати неправомірною бездіяльність та зобов’язати УПФУ здійснити їй перерахунок і виплату пенсії за віком відповідно до ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2009 рік, починаючи з 01  квітня 2010 р.

До суду позивачка не з'явилась, звернулась з заявою про розгляд справи за  її відсутністю.

Відповідач надав суду письмові заперечення, в яких просив суд розглянути справу за відсутністю його представника та зазначив, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що пенсія позивачу нараховувалась відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Ч. 4 ст. 42 вказаного закону (зі змінами, встановленими Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України») було передбачено проведення перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення  із застосуванням показника заробітної плані в середньому на одну особу в цілому по Україні, і якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визначався згідно ст. 40 вказаного Закону. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зміни, що були внесені до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині визначення зазначеного вище показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсії визнані неконституційними, рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалось. Тому перерахунок пенсії проводився на підставі підпункту 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» з урахуванням показника заробітної плати по Україні за 2007 рік в розмірі 1197,91  грн.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Позивачка отримує пенсію за віком та знаходиться на обліку в УПФУ, у квітні 2010 року вона звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Відповідачем перерахунок було  проведено, однак при цьому застосовано середню заробітну плату на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка згідно Закону враховується для розрахунку пенсії за 2007 рік, а саме, в розмірі 1197, 91 грн.

Відповідно до п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, основним завданням органів пенсійного фонду є забезпечення своєчасного та у повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які відповідно до законодавства здійснюються за рахунок коштів фонду й інших джерел, визначених законодавством.   

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсійне забезпечення відповідно до цього закону здійснюється органами Пенсійного фонду України. Частиною 2 статті 8 цього Закону передбачено, що Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами й організаціями,   а також коштів державного бюджету України.   

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на пенсійне забезпечення  визначені   Законом  України «Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  (надалі - Закон  № 1058-IV).

Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком, яка згідно з частиною 1 статті 28 Закону № 1058-ІV встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Враховуючи, що внесені зміни до ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визнано рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 неконституційним, ч. 4 ст. 42 вказаного Закону діє у редакції, яка була чинна до змін, внесених Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а саме:   

«У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок провадиться не раніше як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.»  

Проте рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).   

У своїй первинній редакції Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не містив положення щодо застосування при перерахунку пенсії у зв’язку зі зміною страхового стажу показника середньої заробітної плати по Україні за рік, який передував даті перерахунку пенсії. Вказана норма закону закріплює право пенсіонера, який продовжує працювати, на перерахунок призначеної пенсії, з урахуванням зміни страхового стажу пенсіонера.

З 22 травня 2008 року і станом на квітень 2010 року, тобто на час звернення позивачки з заявою про перерахунок пенсії, діяла редакція частини 4 ст. 42 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону від 09.07.2003 року № 1058-IV, перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Тобто фактично в постанові Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» відтворена редакція частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI, яка визнана неконституційною, і таким чином умови перерахунку пенсії, визначені в п.п. 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530, не відповідають умовам, викладеним в ст. 40, частині 4 ст. 42 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону від 09.07.2003 року № 1058-IV, яка відновила свою дію з 22 травня 2008 року.   

Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якими є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530, у спірних правовідносинах застосуванню підлягають ст. 40 та частина 4 ст. 42 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону від 09.07.2003 року № 1058-IV, які регулюють умови перерахунку пенсії.   

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі  і органів державної влади.

Відповідно до ст.8 Конституції України в державі визнається і діє принцип верховенства права, Конституція має вищу юридичну силу, а її норми є нормами  прямої дії. Стаття 22 Конституції України встановлює, що конституційні права та свободи гарантуються та не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або внесенні змін в діючі закони, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність своїх дій.

          Таким чином, суд вважає за необхідне  для  відновлення порушеного права позивачки на отримання недоотриманої пенсії, визначеної  Законом України № 1058-IV визнати дії відповідача протиправними щодо відмови у перерахунку пенсії позивачці відповідно до ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону від 09.07.2003 року № 1058-IV з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2009 рік.

Враховуючи викладене, позивачці з урахуванням вищезазначених норм повинен  бути проведений перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2009 рік, починаючи з 01 квітень 2010 року відповідно до ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону від 09.07.2003 року № 1058-IV з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2009 рік.      

На підставі викладеного, керуючись ст. 8, 19, 22 Конституції України, ст.ст. 40, 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.159-163, 185, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління  Пенсійного фонду України в м.Ясинувата  Донецької області задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата Донецької області щодо відмови у здійсненні перерахунку  пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2010 року  із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки Україні, за 2009 календарний рік.

           Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в  м. Ясинувата Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату пенсії за віком з 01 квітня 2010 року відповідно до ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції від 09.07.2003 року № 1058-IV з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2009 рік з урахуванням фактично проведених виплат.   

Постанова може бути оскаржена до Донецького Апеляційного адміністративного суду через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня  її проголошення. У разі відсутності особи, яка її оскаржує, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: