Справа № 2-а-57/11

ПОСТАНОВА

іменем України

 10 лютого 2011 року  суддя Баранівського районного суду Житомирської області Михалюк О.  П. ,  розглянувши   в м. Баранівка справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі про визнання   протиправною   бездіяльності,     зобов”язання    нарахувати та  виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу дитині війни   та про  зобов"язання   виплачувати   її в    подальшому,

                                                                     ВСТАНОВИВ:

          05.01.2011  рокуТкачук М.І  звернулася  в  суд  з  адміністративним   позовом  до   управління   Пенсійного фонду  України в  Баранівському  районі  про    визнання протиправною  бездіяльності  щодо ненарахування   її доплати    до пенсії   згідно ст. 6 Закону України    "Про соціальний захист   дітей  війни",  стягнення    заборгованості   по  невиплаченій  надбавці    з 09    липня   2007  року  та зобов”язання   виплачувати надбавку   у передбаченому  законом  розмірі  в подальшому.

             Свої  вимоги позивач ОСОБА_1 мотивує тим, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» їй повинна виплачуватись щомісячна допомога  дитині  війни  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. За вказаний період вона для неї не  виплачувалась, тому просила позов задовольнити.   

          Ухвалою суду   від  25 січня  2011  року    вимоги позивача  з 09 липня  2007  року  по 06 липня  2010  року    залишені  без  розгляду.

       Представник відповідача –управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області      письмові заперечення   у  встановлений   десятиденний  строк  з    часу  отримання     копії  ухвали суду  про  відкриття провадження     не  направив.

           Дослідивши матеріали справи ,  приходжу до висновку, що позов підлягає  задоволенню      частково  із слідуючих підстав.   

             Встановлено,  що позивач ОСОБА_1 є дитиною війни, що стверджується відміткою в   її пенсійному посвідченні    № НОМЕР_1  ( а.с. 7).   

               Згідно ст. 46 Конституції України  - громадяни України мають право на соціальний захист.   

              Відповідно до ст. 6 Закону України № 2195-ІУ від 18.11.04 р. «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни  пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсій, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.                                                         

              Проте дію ст. 6 Закону на 2007-2008 роки було обмежено Законами  України «Про державний бюджет України на 2007 рік»,  «Про державний бюджет України на 2008 рік».   

                 Рішеннями Конституційного суду України від 09.07.07 року № 6 рп /2007 та від 22.05.08 року № 10 рп/2008 положення даних статей бюджетів на 2007-2008 р.р. було визнано неконституційними.   З часу прийняття рішення Конституційним судом України було відновлено дію ст. 6 Закону в повному обсязі.   

                Відповідно до п. 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного суду України, воно має преюдиціальне значення для судів  загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій  положень статей Законів, що визнані неконституційними.                                                                    

                   Згідно ст. 22 Конституції України права та свободи громадян не можуть бути скасовані іншими законодавчими актами.   

                Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом не можуть бути обмежені

або  скасовані іншими нормативними актами.   

            Згідно статей 19, 22 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти на підставі, що передбачено Конституцією та Законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних Законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.   

                 В ст. 58 Конституції України вказано, що закони і інші нормативно-правові акти, які позбавляють громадян певних прав не мають зворотної сили.   А відповідно до ст. 8 Конституції України  вищу юридичну силу має Конституція України і вона є законом прямої дії.   

               Встановлено, що всупереч рішенню Конституційного суду України управлінням Пенсійного фонду України в Баранівському районі вказана надбавка позивачеві     виплачувалась  не у тому  розмірі, який  передбачено  законом, що підтверджується    відповіддю   відповідача на   звернення   до нього  ОСОБА_1 від   09.12.2010  року № 4961/02   (  а.с.  8).   

                Відповідно до п.п. 6 п.2.2 ч.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, і районах у містах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.02 № 8-2, управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах призначає і виплачує пенсії відповідно до чинного законодавства.   

                    Враховуючи викладене ,  необхідно   визнати  протиправною   бездіяльність       управління   Пенсійного фонду України в Баранівському  районі  щодо не нарахування   надбавки     по пенсії      ОСОБА_1, як дитині війни з   07 липня  2010  року  по 05  січня  2011  року      у  розмірі    30  %   мінімальної  пенсії  , як  передбачено   ст. 6  Закону України    “Про    соціальний    захист дітей   війни”  і зобов’язати   управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі провести перерахунок та виплату належних сум відповідно до закону   за даний  період.   

              Підстави для    задоволення    вимог   на майбутнє  відсутні,  так  як  відсутні    докази    про порушення   прав  позивача   ОСОБА_1  на  майбутнє.  Тому    в цій      частині   вимог    необхідно    відмовити    у їх задоволенні.

              Керуючись ст.ст. 8,  22 Конституції  України,  ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162,   160, 163, 167,  183-1 , 186  КАС України,  

                                                         П О С Т А Н О В И В:  

                  Позовні  вимоги  ОСОБА_1  задовольнити   частково.     

                 Визнати  протиправною   бездіяльність ї   управління  Пенсійного фонду  України в Баранівському районі Житомирської області щодо  не  виплати ОСОБА_1 надбавки до пенсії як дитині війни  у розмірі, що визначено     ст. 6     Закону  України    "Про  соціальний     захист   дітей  війни"  з  07  липня    2010  року   по 05  січня  2011  року.

               Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі   Житомирської області  провести ОСОБА_1  перерахунок  пенсії   з  підвищенням її на    30  %   мінімальної  пенсії   за   віком   на підставі   ст. 6  Закону України    “Про    соціальний    захист дітей   війни”  та  здійснити  її     вказані  виплати за  період з  07   липня  2010 року по 05  січня  2011  року     із  врахуванням  фактично  отриманих  нею  виплат.  

              В задоволенні     позовних  вимог   ОСОБА_1    до  управління  Пенсійного   фонду  України     в  Баранівському  районі  про зобов"яання     на майбутнє       виплачувати    доплату     до  пенсії    згідно      ст. 6  Закону   України   "Про  соціальний  захист    дітей  війни"   відмовити  за їх  безпідставності.

                Постанова підлягає  негайному  виконанню.

  Апеляційна скарга на  постанову суду першої інстанції може бути подана  до Житомирського   апеляційного адміністративного суду через Баранівський районний суд Житомирської області  протягом десяти днів з дня отримання копії    цієї  постанови.   Постанова  суду  набирає законної сили  після  закінчення      строку   для  подання   апеляційної  скарги , якщо  апеляційну   скаргу  не   було  подано. У  разі  подання   апеляційної  скарги   постанова, якщо  вона не  скасована, набирає   законної  сили     після  розгляду    справи   апеляційним судом.

          Суддя: