Справа № 2-203/11р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2011 року м. Берегово
Берегівський районний суд Закарпатської області у в особі:
Головуючого - Ільтьо І. І.,
при секретарі - Куні О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Берегово цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Гатянської сільської ради про визнання права власності на будинковолодіння з самочинними добудовами,
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась в Берегівський районний суд з позовом до виконавчого комітету Гатянської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно, вказавши, що вона є єдиним спадкоємцем за законом на будинок, АДРЕСА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року батька ОСОБА_2, оскільки інший спадкоємець за законом її мати, спадщину не прийняла та відмовилась від спадкування в користь позивача.
Рішення суду необхідно позивачці для реєстрації права власності на вказаний житловий будинок, оскільки їй було відмовлено в цьому з тих підстав, що будинок зареєстрований в Берегівському КП «Берегівське бюро технічної інвентаризації БРР»за померлим ОСОБА_2., однак самочинне будівництво надвірних споруд не легалізоване. Крім того, виявлені розбіжності в анкетних даних померлого, а саме в свідоцтві про смерть ім’я батька записано правильно як «Шандор –Андрій», а у витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно та свідоцтво про право власності на житловий будинок ім’я вказано як «Андрій-Шандор».
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, однак подала заяву в якій просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача виконавчого комітету Гатянської сільської ради в судове засідання не з’явився, зі змісту заяви Гатянської сільської ради від 07.02.2011 року, яка подана до суду, за підписом сільського голови Леврінц Б.Т. вбачається, що відповідач визнає позов ОСОБА_1 в повному обсязі.
Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Частиною 1 ст.61 ЦПК України встановлено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.174 ЦПК України).
Відповідно Закону, за відсутності будь-якого застереження, факт, визнаний сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, вважається встановленим. Тобто, визнання позову відповідачем, згідно ст.61 ЦПК України, є обов'язковим для суду, оскільки обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню.
В судовому засіданні встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
За таких обставин, суд приймає визнання позову відповідачем у справі і з цих підстав задовольняє позов ОСОБА_1.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328, 376, 392, 1261, 1268, 1275 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року „Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення”, ст.ст. 3, 6, 8, 10, 11, 57-60, 61, 64, 174, 197 ч.2, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд ,-
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, право власності в цілому на житловий будинок садибного типу з надвірними спорудами під АДРЕСА_1
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .
Суддя: І. І. Ільтьо