Справа №  2-198/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 лютого 2011 року                                                                                                     м. Берегово

                                Берегівський районний суд Закарпатської області у особі:

                                               головуючого судді -  Ільтьо  І.  І. ,

при секретарі -   Куні О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берегово цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до виконавчого комітету Нижньореметівської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок садибгного типу,

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд до виконавчого комітету Нижньореметівської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно, вказавши, що вона є єдиним спадкоємцем за законом на будинок, АДРЕСА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року чоловіка ОСОБА_2.

Рішення суду необхідно позивачці для реєстрації права власності на вказаний житловий будинок, оскільки їй було відмовлено в цьому з тих підстав, що будинок не зареєстрований в Берегівському КП «Берегівське бюро технічної інвентаризації БРР»та побудований самочинно.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з’явились, про день, час та місце слухання справи була належним чином повідомлена, однак позивачка подала до суду клопотання в якому просить розглянути справу без її участі, позов підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача виконавчого комітету Нижньореметівської сільської ради в судове засідання не з’явився, зі змісту заяви Нижньореметівської сільської ради від 10.02.2011 року за № 35/02-10, яка подана до суду, за підписом сільського голови І.І. Свищо вбачається, що відповідач визнає позов ОСОБА_1 в повному обсязі.

Статтею 392  ЦК України встановлено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Частиною 1 ст.61 ЦПК України встановлено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.174 ЦПК України).  

Відповідно Закону, за відсутності будь-якого застереження, факт, визнаний сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, вважається встановленим. Тобто, визнання позову відповідачем, згідно ст.61 ЦПК України, є обов'язковим для суду, оскільки обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню.

В судовому засіданні встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить  закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, суд приймає визнання позову відповідачем у справі і з цих підстав задовольняє позов ОСОБА_1.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328, 376, 392, 1268 ЦК України, ст.ст. 3, 6, 8, 10, 11, 57-60, 61, 64, 174 , 197 ч.2, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд ,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, право власності в цілому на житловий будинок садибного типу з надвірними спорудами та будівлями під АДРЕСА_1

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

         Суддя:                       І. І. Ільтьо