Справа № 2а-156/11

П О С Т А Н О В А

    І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 січня 2011 року                                                                                          м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого                                                                                 судді   Задорожка Д.А.

при секретарі                                                                                             Поданенко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Василівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Солонянського взводу ДПС УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Шевчука Анатолія Любомировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора Солонянського взводу ДПС УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Шевчука Анатолія Любомировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, стягнення моральної шкоди. Позов мотивував тим, що постановою серії АЕ1 № 109391 від 02.01.2011 року його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255 грн. Відповідно до вказаної постанови, 02 січня 2011 року о 11 год. 15 хв. в с. Братське, ОСОБА_1, керуючи автомобілем Мазда, д/н НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху на 23 км/год, тобто рухався в населеному пункті зі швидкістю 83 км/год. Швидкість вимірювалась приладом ІСКРА № 18706. Позивач вказує, що на підтвердження викладеного, інспектор продемонстрував прилад невідомого походження на якому було зафіксовано показники «20»та «82», проте жодних доказів, що саме автомобіль позивача перевищив швидкість вказаний пристрій не фіксував. На прохання позивача надати технічні документи на радар, співробітник ДАІ відповів відмовою. При складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, інспектором ДПС було допущено інші порушення закону. Позивач вважає постанову незаконною, тому просить суд скасувати вищевказану постанову як незаконну та закрити провадження в справі, а також просить суд зобов’язати відповідача принести йому офіційне вибачення.

В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, просив суд виключити з позову  вимогу про зобов’язання відповідача принести йому офіційне вибачення. Просив скасувати постанову від 02.01.2011 та пояснив суду, що вважає, що швидкість руху, зафіксована співробітником ДАІ технічним приладом невідомого походження, могла бути швидкістю інших автомобілів, які рухалися як в зустрічному так і в попутному з ним напрямку. Швидкісний режим руху автомобіля він не порушував.

Відповідач - інспектор Солонянського взводу ДПС УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Шевчук А.Л. в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку, про що свідчать повідомлення про отримання судової повістки.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу можу бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частина 2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, складена відповідачем, є правовим актом індивідуальної дії (п.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2).

Даний спір є публічно-правовим, оскільки, виник з публічно-правових відносин за участю суб'єкта владних повноважень, а саме: інспектора ДПС Полтавської роти ДПС Фисун О.П., що реалізовував у цих відносинах надані йому чинним законодавством владні функції щодо прийняття рішень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ч.1 ст.122 КУпАП.

Згідно з вимогами ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими  наслідками  для прав, свобод та інтересів особи і  цілями,  на  досягнення  яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;  своєчасно,  тобто  протягом  розумного строку.

Постановою інспектора Солонянського взводу ДПС УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Шевчука А.Л. серії АЕ1 № 109391 від 02.01.2011 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255 грн. Відповідно до вказаної постанови, 02 січня 2011 року о 11 год. 15 хв. в с. Братське, ОСОБА_1, керуючи автомобілем Мазда, д/н НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху на 23 км/год, тобто рухався в населеному пункті зі швидкістю 83 км/год. Швидкість вимірювалась приладом ІСКРА № 18706. ОСОБА_1 своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ст.. 122 ч.1 КУпАП.

Вказану постанову відповідачем було винесено в порядку ст.258 та ст.14-1 КУпАП, яка передбачає, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

Ст.11 Закону України «Про міліцію»передбачає право працівника міліції використовувати  передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього  руху, а у випадках, передбачених законом, тимчасово затримувати і доставляти на спеціальні майданчики чи стоянки для зберігання  транспортні  засоби, експлуатація яких не допускається або забороняється законом.  Порядок застосування спеціальних контрольно-вимірювальних приладів визначається Інструкцією з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС,  затвердженої наказом МВС від 27 березня 2009 року № 111, відповідно до якої технічні засоби для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, прилади для виявлення підробок у документах застосовуються згідно з інструкціями та методичними рекомендаціями про порядок їх використання (п.20.1); працівники підрозділів ДПС, яким видані технічні засоби та прилади, персонально відповідають за їх цілісність та працездатність. Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну (п.20.2); на кожний технічний засіб чи прилад, який використовується підрозділом ДПС, заводиться окремий журнал обліку використання технічних приладів та технічних засобів. Він заповнюється командиром підрозділу ДПС, що видав прилад досвідченому підлеглому працівнику в справному стані (п.20.4).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність  рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно, обов'язок  щодо доказування правомірності винесення рішення про накладення адміністративного стягнення покладається на відповідача.

Перед прийняттям рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суб’єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати твердження позивача, але таких доказів постанова не містить.

На думку суду відповідачем не доведено, що в даному випадку виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яке було зафіксоване із застосуванням фотозйомки, було здійснено у відповідності до вимог КУпАП, Закону України «Про міліцію», Закону України «Про дорожній рух», Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС від 27 березня 2009 року № 111, так як відповідачем документів та матеріалів, які можуть бути використані як докази у справі, не надано. Відповідачем не надано суду доказів, що підтверджували б порушення саме позивачем швидкісного режиму та фіксування порушення відповідним технічним пристроєм (відповідні фотографії чи відеозапис). Крім того, відповідачем не виконано вимоги суду, викладені в ухвалі від 14.01.2011, про надання до суду копії адміністративної справи у відношенні ОСОБА_1, технічної документації на технічний пристрій, яким було зафіксовано порушення ПДР позивачем, сертифікату відповідності, документів, що підтверджують проходження технічним пристроєм метрологічної перевірки.

У відповідності до ст.ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані в якості доказу у справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований  документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки  для використання. Таких документів також відповідачем надано не було.

З матеріалів справи суд не може визначити чи був в діях позивача склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, за таких обставин постанову серії АЕ1 № 109391 від 02.01.2011 року, винесену інспектором Солонянського взводу ДПС УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Шевчуком А.Л. належить скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити.

Керуючись ч.1 ст.122, 251,256,258,283,293, п.1 ч.1 ст.247 КУпАП;  ст.ст. 6-14, 71, 128,  158-163,  185-186 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до інспектора Солонянського взводу ДПС УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Шевчука Анатолія Любомировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі - задовольнити.

Постанову про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 109391 від 02.01.2011 року, винесену інспектором Солонянського взводу ДПС УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Шевчуком А.Л., визнати незаконною та скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП –закрити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області                                                                                                   Д.А. Задорожко