Справа № 22-ц-420/2011 Головуючий у I інстанції – Соловей В.В.
Категорія – цивільна Доповідач - Шевченко В. М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 лютого 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіШевченка В.М.,
суддів:Бобрової І.О.,Лакізи Г.П.,
при секретарі:Марченко О.О.,
за участю:представника ОСОБА_5 – ОСОБА_6, представника Управління держкомзему у Козелецькому районі – Грицик Д.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційними скаргами Управління держкомзему у Козелецькому районі Чернігівської області та ОСОБА_5 на рішення Козелецького районного суду від 17 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління держкомзему у Козелецькому районі Чернігівської області про стягнення майнової шкоди і відшкодування моральної (немайнової) шкоди,
в с т а н о в и в:
В апеляційній скарзі Управління держкомзему у Козелецькому районі просить рішення суду скасувати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задоволеньнити її позовні вимоги в повному обсязі.
Рішенням Козелецького районного суду від 17 грудня 2010 року позов ОСОБА_5 задоволено частково. Стягнуто із Управління держкомзему у Козелецькому районі на користь ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 1500 грн. моральної шкоди; кошти в розмірі 60 грн. витрат, пов”язаних із явкою до суду; 600 грн. за надання правової допомоги; 8,50 грн. судового збору і 120 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи. У решті позовних вимог відмовлено..
Доводи апеляційної скарги Управління держкомзему у Козелецькому районі зводяться до того, що судом неповно з”ясовані обставини, що мають значення для справи, судом не досліджені та неоцінені обставини справи. Так, апелянт вважає, що його вини в заподіянні моральної шкоди позивачці не має, оскільки остання сама зволікала з наданням копій документів для подальшого виготовлення технічної документації. Також суд не прийняв до уваги здійснений факт поновлення технічної документації та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_5 до моменту розгляду адміністративним судом позову, тобто до 10.12.2009 року, що також має позитивне значення для правильного вирішення справи в частини задоволення моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 зводяться до того, що рішення суду прийняте з грубим порушенням норм процесуального і матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Рішення суду в частині відмови у стягнені матеріальної шкоди суперечить ч.1 ст.1166 ЦК України, оскільки зв”язок між неправомірними діями управління держкомзему і її (позивачки) матеріальним збитком на суму 20000 грн., є прямим і безпосереднім. Суд також не вмотивував свою відмову, у питанні відшкодування 1000 грн. додаткових витрат, пов”язаних з відновленням порушених управлінням держкомземом прав, хоча дане питання і було предметом позову.
Судом помилково застосовано до спірних правовідносин положення ст.ст. 635, 640, 657 ЦК України, за якими суд не визнав договір названий сторонами договір „Попереднім” дійсним, оскільки він не був засвідчений нотаріально. Апелянт вважає, що суд своїми висновками в порушення ч.1 ст.11 ЦПК України вийшов за межі позовних вимог. Також апелянт не погоджується із розміром стягнутого морального відшкодування, тому що проігноровані моральні страждання апелянта внаслідок яких сталася різка зміна сталого способу життя.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають відхиленню, а рішення суду – залишенню без змін, виходячи з наступного.
По справі судом встановлено, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2009 року визнані неправомірними дії Управління Держкомзему у Козелецькому районі при проведенні процедури узгодження технічної документації на земельні ділянки. Судом встановлений факт втрати управлінням Держкомзему у Козелецькому районі первинних установчих документів з технічної документації на земельні ділянки по АДРЕСА_1 які мешканка села– ОСОБА_8 подарувала своїй дочці ОСОБА_5
У відповідності із правилами ч.3 ст.61 ЦПК дана обставина, неправомірність дій відповідача при проведенні узгодження технічної документації для складання позивачці державного акту на право власності на земельну ділянку, встановлена постановою у адміністративній справі, є преюдиційною обставиною і не підлягає доказуванню знову при розгляді справи про цивільно – правові наслідки дій відповідача.
У зв”язку з наведеним, доводи апеляційної скарги про те що управління Держкомзему у Козелецькому районі не вчиняло дій або ж проявів бездіяльності, які б позбавляли ОСОБА_5 повністю або частково здійснювати право на виготовлення документів із землеустрою, не відповідають дійсності і ґрунтуються на неправильному розумінні апелянтом преюдиційності обставин встановлених рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили.
Тому суд першої інстанції у відповідності із встановленими обставинами та змісту правової норми ст.1167 ЦК, враховуючи протиправну поведінку управління Держкомзему і винність його дій обґрунтовано визнав факт заподіяння моральної шкоди ОСОБА_5 та поклав відшкодування такої на управління Держкомзему.
Апеляційний суд погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром грошового відшкодування моральної шкоди в 1500 грн., оскільки судом враховані конкретні обставини заподіяння позивачці моральної шкоди які мають суттєве значення для розгляду справи, та вимоги розумності і справедливості. Тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 що визначений судом розмір моральної шкоди протирічить змісту і духу ст.1167 ЦК, є безпідставними, оскільки висновок суду в цій частині відповідає встановленим обставинам і дослідженим доказам.
Розглядаючи дану справу, суд дійшов правильного висновку, що попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна від 14 квітня 2009 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 підлягав нотаріальному посвідченню. Попередній договір від 14 квітня 2009 року купівлі-продажу садиби і попередній договір від 14 квітня 2009 року купівлі-продажу нерухомості, що підписані вказаними особами, щодо купівлі продажу житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 і двох земельних ділянок, є різними за змістом( ас.41,42), а вимоги про нотаріальне посвідчення договору (договорів) які передбачені п.1 ст. 635 ЦК, та ст.657 ЦК, сторонами такого договору не дотримані. Вина Управління Держкомзему у Козелецькому районі у недотриманні вимог про спеціальне оформлення договірних відносин купівлі- продажу відсутня.
Крім того як вбачається з матеріалів справи укладаючи договір 14 квітня 2009 року ОСОБА_5 не була на той час власником земельних ділянок у розумінні ст.125 ЗК В с. Кошани, хоча право продажу майна належить тільки власнику такого.
За наведених обставин, коли управління.... не було учасником договору, і не мало ніяких як прав так і обов”язків відносно другої сторони, і за відсутності порушення відповідачем вимог правової норми що забезпечує виконання зобов”язань, суд першої інстанції правильно відмовив ОСОБА_5 в задоволенні вимог про стягнення із відповідача 20000 грн. матеріальної шкоди, що складається із частини повернутого в подвійному розмірі завдатку про що зазначає позивач. Управління.... не брало участі в домовленостях позивачки про купілю- продаж садиби, і тому зазначений договір не породжує для відповідача жодних правових наслідків. І тому доводи апеляційної скарги про покладення майнової відповідальності на управління Держкомзему у Козелецькому районі, позбавлені правових підстав.
Суд першої інстанції виходячи зі змісту ст.79 ЦПК обґрунтовано стягнув на користь позивачки понесені нею грошові витрати у зв”язку зі зверненням до суду та розглядом справи в суді, і зокрема витрати що пов”язані з явкою до суду, витрати на правову допомогу, витрати за сплачений судовий збір та інформаційно- технічне забезпечення судового розгляду справи. Стягнення витрат: на поштові відправлення скарг, проїзди громадським транспортом які не стосуються судового розгляду справ чинним законодавством не передбачено.
Виходячи з наведеного, що рішення суду ґрунтується на підтверджених обставинах, що мають значення для справи, а доводи апеляційних скарг є необґрунтованими, а рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, необхідно відхилити апеляційні скарги і залишити рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційні скарги Управління держкомзему у Козелецькому районі Чернігівської області та ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Козелецького районного суду від 17 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили
Головуючий:Судді: