Справа № 22-ц-199/2011 Головуючий у I інстанції – Стельмах А.П.
Категорія –цивільна Доповідач - Ішутко В. М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 січня 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіІваненко Л.В.,
суддів:Ішутко В.М., Зінченко С.П.,
при секретарі:Бивалькевич Т.В., Зіньковець О.О., Рачовій І.І.,
за участю:ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_13 та ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9 на рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 22 листопада 2010 року в справі за позовом ОСОБА_13 та ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, Змітнівської сільської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування, визнання права користування земельними ділянками та усунення перешкод в користуванні спадковим майном, визнання заповіту та свідоцтв про право на спадщину недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до ОСОБА_13, ОСОБА_7 про визнання права власності в порядку спадкування,
в с т а н о в и в:
В липні 2010 року ОСОБА_13 та ОСОБА_7 звернулись з позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_9, Змітнівської сільської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування по 1/3 частині житлового будинку, господарських споруд і будівель, що знаходяться в АДРЕСА_1, та по 1/3 частині на земельні ділянки(паї), власником якої була ОСОБА_15 та визнання права користування присадибними земельними ділянками по 1/3 частині та усунення перешкод в користуванні спадковим майном, визнання заповіту від імені ОСОБА_15, посвідченого секретарем Змітнівської сільської ради 8 грудня 2008 року на ім”я ОСОБА_9 та виданих нотаріусом Сосницької районної державної нотаріальної контори на ім”я ОСОБА_9 та ОСОБА_8, ОСОБА_13 та ОСОБА_7 свідоцтв про право на спадщину на частину земельної ділянки недійсним, не чинити перешкоди в користуванні та управлінні спадковим майном.
Свої вимоги мотивували тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати ОСОБА_15. Після смерті якої відкрилася спадщина на належний їй будинок з господарськими спорудами і будівлями та на земельні ділянки(паї) які вона успадкувала після смерті свого чоловіка, та на земельні ділянки, які були виділені особисто їй та на земельні ділянки, які знаходились у її користуванні.
Під час розгляду справи, позивачі уточнювали та доповнювали позовну заяву і зазначали, що посвідчений заповіт від 08.12.2008 року, на думку позивачів має бути визнаний недійсним, оскільки він є підробленим. ОСОБА_15 такого заповіту не складала, не підписувала і він не відповідає вимогам ст. 1247 ЦК України. Крім того, заповіт не був внесений до єдиного реєстру у порядку, передбаченому Положенням про Спадковий реєстр. У зв”язку з чим, підлягають визнанню недійсними і видані нотаріусом свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом та за законом.
З зустрічним позовом до ОСОБА_13 та ОСОБА_7 в липні 2010 року звернулись ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про визнання за ОСОБА_9 права власності в порядку спадкування на Ѕ частину житлового будинку, господарських споруд і будівель, що знаходяться за адресою Сосницький район, АДРЕСА_1 та Ѕ частину земельних ділянок (паїв), розташованих на території Змітнівської сільської ради, які померла ОСОБА_15 прийняла у спадщину від свого чоловіка, на які на неї були видані державні акти про право власності на землю, та визнати право користування земельними ділянками розміром 0,38 га та 0,27 га, які знаходяться біля будинку та в полі і які знаходились у користуванні ОСОБА_15 до її смерті.
ОСОБА_8 просив визнати за ним право власності на 1/6 частину житлового будинку, господарських споруд і будівель, що знаходяться за адресою Сосницький район, АДРЕСА_1 та 1/6 частину земельних ділянок (паїв), розташованих на території Змітнівської сільської ради, які померла ОСОБА_15 прийняла у спадщину від свого чоловіка, на які на неї були видані державні акти про право власності на землю, та визнати право користування на 1/6 частину земельними ділянками розміром 0,38 га, та 0,27 га які знаходяться біля будинку, та в полі і які знаходились у користуванні ОСОБА_15 до її смерті.
Свої вимоги мотивували тим, що за життя ОСОБА_15 склала заповіт на свого онука ОСОБА_9, 1974 р.н., який був посвідчений секретарем Змітнівської сільської ради 08.10.2008 року. Спадкоємці, які мають обов’язкову частку у спадковому майні отримали свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку розміром 0,50 га та 0,89 га, на житловий будинок з надвірними спорудами, земельні ділянки, які знаходились у користуванні ОСОБА_15 та які вона прийняла у спадщину від свого чоловіка, не оформивши документів, свідоцтва не видані, оскільки житловий будинок не прийнятий в експлуатацію, а державні акти на землю не встигла отримати по причині відсутності бланків. Виходячи з волі померлої, з урахуванням ЦК України, Ѕ частка житлового будинку, господарських споруд і будівель, земельні ділянки(паї), та присадибні земельні ділянки мають належати ОСОБА_9. Відносно ОСОБА_8 у 2009 році судом винесено рішення, що він прийняв спадщину після смерті свого батька у 2002 році, а тому його частка у спадковому майні повинна бути збільшена..
Рішенням Сосницького районного суду Чернігівської області від 22 листопада 2010 року позовні вимоги ОСОБА_13 та ОСОБА_7 задоволені частково.
Визнаний недійсним заповіт, складений від імені ОСОБА_15 та посвідчений 8.12.2008року секретарем Змітнівської сільської ради, зареєстрований за реєстром № 491.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 18.05.2010 року за реєстром № 405 та свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 18.05.2010 року за реєстром №407, які видані Сосницькою державною нотаріальною конторою ОСОБА_9.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 26 травня 2010 року за реєстром №441 та свідоцтво про право на спадщину за законом від 26.05.2010 року за реєстром №443, які видані Сосницькою районною державною нотаріальною конторою ОСОБА_13.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 26.05.2010 року за реєстром №445 та свідоцтво про право на спадщину за законом від 26.05.2010 року за реєстром №447, які видані Сосницькою районною державною нотаріальною конторою ОСОБА_7.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 18.05.2010 року за реєстром №401 та свідоцтво про право на спадщину за законом від 18.05.2010 року за реєстром №403, які видані Сосницькою районною державною нотаріальною конторою ОСОБА_8.
Визнано за ОСОБА_13 право власності на ј частину матеріалів та обладнання, що буди використані в процесі будівництва житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_7 право власності на ј частину матеріалів та обладнання, що буди використані в процесі будівництва житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1.
В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_13 та ОСОБА_7 відмовлено.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_8 задоволені частково.
Визнано за ОСОБА_8 право власності на 1/6 частину матеріалів та обладнання, що буди використані в процесі будівництва житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1.
В задоволенні інших зустрічних позовних вимог ОСОБА_8 відмовлено.
В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_9 відмовлено повністю.
Вирішено питання про розподіл судових витрат між сторонами.
В апеляційній скарзі ОСОБА_13 та ОСОБА_7 ставлять питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення в частині відмови в задоволенні їх вимог щодо визнання за ними в порядку спадкування за законом права власності на земельні ділянки (паї), розташовані на території Змітнівської сільської ради, які померла ОСОБА_15 прийняла у спадщину від свого чоловіка, на які на її ім’я були видані державні акти про право власності на землю серії ЯА №515481 та серії АЯ №515482 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання за ними в порядку спадкування за законом права на земельні ділянки, що знаходилась в користуванні ОСОБА_15 загальною площею 0,65 га та ухвалити нове рішення про задоволення їх позовних вимог про визнання в порядку спадкування за законом права власності на 1/3 частину земельних ділянок.
Апелянти просять змінити рішення суду в частині визнання за ними права власності по ј частині будівельних матеріалів та обладнання, що були використані в процесі будівництва житлового будинку з надвірними будівлями на рішення, яким визнати за ними в порядку спадкування за законом права власності по 1/3 частині за кожним житлового будинку, господарських споруд і будівель, що знаходяться в АДРЕСА_1, посилаючись на те, що житловий будинок був збудований ще в 1949 році і на той час існував інший порядок введення його в експлуатацію, господарство мало статус колгоспного двору, та було зареєстровано у Змітнівській сільській раді в погосподарській книзі, а тому апелянт вважає, що суд безпідставно послався на Постанову Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за №7. Крім того, МБТІ видало технічний паспорт на житловий будинок, що є підставою для визнання права власності в порядку спадкування.
Апелянти посилаються також на те, що в справі є довідка сільської ради про те, що їхньому батьку було передано в приватну власність земельну ділянку площею 0,50 га (0,25 для будівництва будинку та 0,25га для ведення особистого селянського господарства). З 24.12.2005 року в користуванні ОСОБА_15 знаходилась земельні ділянки загальною площею 0,65 га, а тому, передача їх в користування в порядку спадкування не буде суперечити ст. 1218 ЦК України та постанови Пленуму ВС України. На думку апелянтів, суд неогрунтовано відмовив і у визнанні права власності на земельні ділянки, право на які успадкувала ОСОБА_15 після смерті свого чоловіка, оскільки у справі є копія сертифікату про право ОСОБА_16 на земельну частку(пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП „Родина” розміром 2, 8 га без визначення частки на місцевості. Згідно діючого на той час ЗК України, свідоцтво про право на спадщину є документом, який посвідчує право на земельну ділянку.
Крім того, листом Чернігівської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру” підтверджується, що у власності ОСОБА_15 перебували дві земельні ділянки : площею 0,50 га та 1,35 га.
Апелянти не погоджуються і з рішенням суду, яким враховано рішення Сосницького суду про встановлення факту прийняття ОСОБА_8 спадщини після смерті батька ОСОБА_16 та визнання за ним права власності в порядку спадкування.
В апеляційній скарзі ОСОБА_9 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні первісного позову та про задоволення зустрічного позову в частині визнання за ним в порядку спадкування за заповітом права власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями, які знаходяться в АДРЕСА_1 та на Ѕ частину земельних ділянок (паїв), розташованих на території Змітнівської сільської ради, які прийняла померла у спадщину від свого чоловіка, на які були видані державні акти про право власності на землю та визнати право користування Ѕ частиною присадибної земельної ділянки площею 0,38 га, яка розташована в с. Змітнів та на Ѕ частину земельних ділянок площею 0,27 га, які розташовані в полі на території Змітнівської сільської ради. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом не дано оцінки тій обставині, що заповіт посвідчувався 08.12.2008 року і ОСОБА_17 дала неправдиві свідчення, на заповіті ОСОБА_15 зробила власноручний підпис, який свідчить про волевиявлення заповідача, без будь – якого тиску або примусу, заповіт зареєстрований в реєстрі за №491, на ньому стоїть печатка і підпис посадової особи. На думку апелянта, невнесення запису до Спадкового реєстру не тягне за собою наслідок визнання заповіту недійсним.
В суді не було доведено жодного факту, не було жодного свідчення що даний заповіт не відповідає волі ОСОБА_15 Дійсність заповіту тягне за собою дійсність виданих нотконторою свідоцтв про право на спадщину. Апелянт зазначає, що поділ спадкового майна має відбуватися з урахуванням заповіту і він має право на Ѕ частину. Апелянт також вважає, що спадкоємці мають право на спадкування земельних ділянок, які були у власності спадкодавця та у користуванні ОСОБА_15 до її смерті.
В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить скасувати рішення суду, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову у повному обсязі та задовольнити його позовні вимоги в частині визнання в порядку спадкування права власності на Ѕ частину житлового будинку, господарських споруд і будівель, на Ѕ частину земельних ділянок та усунення перешкод в користуванні спадковим майном, визнання права користування Ѕ частиною присадибної земельної ділянки та Ѕ частини земельної ділянки площею 0,27 га, які знаходились в користуванні ОСОБА_15. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що допущені не з вини заповідача при складанні заповіту помилки не можуть впливати на визнання заповіту недійсним. Суд, на думку апелянта, безпідставно не застосував постанову Пленуму ВС України про право суду вийти за межі заявлених вимог ( не збільшив його частку у спадковому майні до Ѕ частини). Крім того, у відповідності до ст. 81 ЗК України ОСОБА_15 за життя мала підстави на набуття права власності на земельні ділянки, але не встигла отримати відповідні документи та зареєструвати їх в належній установі з незалежних від її волі причин.
Вислухавши суддю – доповідача, доводи та заперечення сторін, їх представників, обговоривши доводи апеляційних скарг та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, про те, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_13 та ОСОБА_7 і відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_9, суд першої інстанції виходив з того, що заповіт від імені ОСОБА_15 від 08.12.2008 року був складений та посвідчений не у відповідності до вимог чинного законодавства і його зміст не відповідає волевиявленню померлої ОСОБА_15 Заповіт було внесено до Спадкового реєстру лише 19.08. 2010 року.
Визнаючи право власності за ОСОБА_13, ОСОБА_7 по ј частині, а за ОСОБА_8 на 1/6 частину матеріалів та обладнання, що були використані в процесі будівництва житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, суд виходив з того, що спадкоємцями, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_16 є ОСОБА_15 та ОСОБА_8
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання права власності на земельні ділянки (паї), які розташовані на території Змітнівської сільської ради, які померла прийняла у спадщину від свого чоловіка, суд виходив з того, що ОСОБА_15 не набула права власності на земельні ділянки на момент видачі державних актів ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Проте, з таким висновком суду також не може погодитися апеляційний суд з наступних підстав.
По справі встановлено, що спадкоємцями за законом, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_15 є дочка ОСОБА_13, син ОСОБА_7 та син ОСОБА_8 які є непрацездатними і мають обов”язкову частку у спадковому майні.
Позивач ОСОБА_9 прийняв спадщину за заповітом, посвідченим 08.12.2008 року секретарем Змітнівської сільської ради від імені ОСОБА_15
Апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_13 та ОСОБА_7 про визнання заповіту недійсним, оскільки відсутні підстави для застосування ст. 1257 ЦК України, відповідно до приписів якої заповіт, складений особою, яка не мала на це права, в також заповіт, складений з порушення вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. По справі встановлено, що спірний заповіт складений за допомогою загальноприйнятих технічних засобів, що відповідає вимогам ст.1247 ЦК України, на заповіті є підпис, зроблений ОСОБА_15. В судовому засіданні свідок ОСОБА_17, яка посвідчувала заповіт підтвердила, що ОСОБА_15 особисто підписала заповіт, що свідчить про волевиявлення заповідача на момент його підписання. Позивачами не доведено, що на ОСОБА_15 здійснювався будь який тиск або примус при підписанні цього заповіту. Не встановлено і те, що не ОСОБА_15 підписала заповіт. Заповіт посвідчений секретарем сільської ради ОСОБА_17, яка мала на це повноваження, а невнесення запису до Спадкового реєстру не тягне за собою визнання заповіту недійсним. До того ж, 19.08.2010 року, такий запис внесений за №49711175. Допущені не з вини заповідача помилки при посвідченні заповіту не можуть впливати на визнання заповіту недійсним.
Оскільки відсутні підстави для визнання недійсним заповіту, посвідченого 08.12.2008 року секретарем Змітнівської сільської ради від імені ОСОБА_15 на позивача ОСОБА_9, тому, необхідно відмовити і в задоволенні позову ОСОБА_13 та ОСОБА_7 у визнанні недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18.05.2010 року, виданого на ім’я ОСОБА_9 зареєстрованого за № 405 та №407 та свідоцтв про право на спадщину за законом на ім”я ОСОБА_13 від 26.05.2010 року, зареєстрованих в реєстрі за №№ 441 і 443, на ім”я ОСОБА_7 від 26.05.2010 року зареєстрованих за №№ 445 і 448 та на ім”я ОСОБА_8 від 18.05.2010 року, зареєстрованих за №№ 403 і 401, які були видані на спадщину, яка складається з земельних ділянок площею 0,50 га та 0,89 га, розташованих на території Змітнівської сільської ради, оскільки нотаріусом підставно видані зазначені свідоцтва про право на спадщину.
По справі встановлено, що після смерті ОСОБА_16 тільки його дружина ОСОБА_15 прийняла спадщину і 28.02.2009 року їй було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкування права на земельну частку(пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП „Родина” розміром 2,8 га(а.с.49).
Після смерті ОСОБА_15 всі спадкоємці прийняли спадщину. ОСОБА_13, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 мають право на обов”язкову частку, тому за позивачем ОСОБА_9, який успадкував за заповітом, необхідно визнати право власності на Ѕ частину успадкованого майна, за ОСОБА_13, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 по 1/6 частині на спадкове майно.
Спадщина відкрилась на будинок з надвірними спорудами, на який відсутні правовстановлюючі документи та документи щодо його будівництва та введення в експлуатацію. Також, відкрилась спадщина на земельні ділянки(паї), які перебували у власності ОСОБА_15 на підставі державного акту серія ЯБ № 935854 розміром 0,50 га та на підставі державного акту серія ЯБ № 622881 розміром 0,89 га, які були видані 26.02.2006 року та на земельні ділянки (паї) на підставі державного акту серія ЯА №515482 за розміром 0,50 га та на підставі державного акту серія ЯА № 515481 розміром 1,35 га., виданих ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім”я ОСОБА_15
Апеляційний суд не може погодитись з доводами сторін, про те, що за ними повинно бути визнано право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, оскільки при вирішенні цього спору повинні бути враховані рекомендації Верховного Суду України, викладені у п.7 Постанови Пленуму від 30.05.2008 року за №7, якщо спадкоємцем було здійснено самочинне будівництво(частина перша ст. 376 ЦК України), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва. Не набувалось право власності в порядку спадкування і за нормами Цивільного кодексу в редакції 1963 року (стаття 105).
Земельні ділянки(паї), на які були видані державні акти на ОСОБА_15 після її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 підлягають спадкуванню за правилами глави 85 та 86 ЦК України. Підставами для визнання права власності на ці земельні ділянки в порядку спадкування, є відомості про те, що в електронній базі даних державного реєстру земель по Чернігівській області ці державні акти серія ЯА № 515482 та серія ЯА № 515481 на земельні ділянки розміром 0,50 га та розміром 1,35 га зареєстровані на праві власності на ОСОБА_15 Рішення щодо видачі цих державних актів було прийнято Сосницькою районною державною адміністрацією ще при життя ОСОБА_15 14 серпня 2009 року та 01 червня 2009 року відповідно. Тобто, відсутня вина спадкоємця у отриманні державних актів за життя.
Апеляційний суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про визнання за ними права користування земельними ділянками розміром 0,38га та 0,27га, які знаходились у користуванні ОСОБА_15 біля будинку та на полі необхідно відмовити, оскільки суд не наділений повноваженнями щодо виділення в користування земельних ділянок, так як це відноситься до компетенції сільської ради і позивачі не позбавлені такої можливості на виділення їм у користування земельних ділянок, звернувшись з заявами до відповідної ради.
Відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги та відповідно позовних вимог ОСОБА_8, апеляційний суд критично підходить до його вимог про збільшення частки у спадковому майні з урахуванням рішення Сосницького районного суду від 13.01.2009 року про встановлення факту прийняття ОСОБА_8 спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 його батька ОСОБА_16. Зазначене рішення суду було ухвалено у 2009 році, після того, як ОСОБА_15 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_16. На час прийняття спадщини ОСОБА_8 був зареєстрований у м.Чернігові, постійно працював в м.Чернігові на ВАТ „Хімволокно” та проживав АДРЕСА_2, тобто, фактично не міг вступити в управління майном після смерті ОСОБА_16 Крім того, такий спір повинен був розглядатися в порядку позовного провадження, а не окремого, з залученням всіх заінтересованих сторін по справі.
Керуючись ст.105 ЦК України в редакції 1963 року, ст. ст. 376, 1257 ЦК України, ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
В И Р І Ш И В:
Апеляційні скарги ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 - задовольнити частково.
Рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 22 листопада 2010 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_13, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 право власності на 1/6 частину за кожним матеріалів та обладнання, що були використані в процесі будівництва житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_13, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 право власності на 1/6 частину за кожним земельних ділянок(паїв), які перебували у власності ОСОБА_15 на підставі державного акту серія ЯБ № 935854 розміром 0,50 га та на підставі державного акту серія ЯБ № 622881 розміром 0,89 га, які були видані 26.02.2006 року.
Визнати за ОСОБА_13, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 право власності на 1/6 частину за кожним земельних ділянок(паїв), які перебували у власності ОСОБА_15 на підставі державного акту серія ЯА № 515482 розміром 0,50 га та на підставі державного акту серія ЯА № 515481 розміром 1,35 га, які були видані ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_13 та ОСОБА_7 про визнання недійсним заповіту складеного ОСОБА_15, посвідченого 8 грудні 2008 року та у визнанні недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 18.05.2010 року, виданих на ім’я ОСОБА_9 зареєстрованих за № 405 та №407, на ім”я ОСОБА_13 від 26.05.2010 року, зареєстрованих в реєстрі за №№ 441 та 443, на ім”я ОСОБА_7 від 26.05.2010 року зареєстрованих за №№ 445 та 448 та на ім”я ОСОБА_8 від 18.05.2010 року, зареєстрованих за №№ 403 та 401.
Визнати за ОСОБА_9 право власності на Ѕ частини матеріалів та обладнання, що були використані в процесі будівництва житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_9 право власності на Ѕ частину земельних ділянок на підставі державного акту серія ЯБ 935854 розміром 0,50 га та на підставі державного акту серія ЯБ №622881 розміром 0,89 га, видані 26.02.2006 року ОСОБА_15
Визнати за ОСОБА_9 право власності на Ѕ частину земельних ділянок на підставі державного акту серія ЯА №515482 за розміром 0,50 га та на підставі державного акту серія ЯА № 515481 розміром 1,35 га., виданих ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім”я ОСОБА_15 .
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_13 та ОСОБА_7 про визнання права користування земельними ділянками розміром 0,38га та 0,27 га, які знаходились у користуванні ОСОБА_15, відмовити.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: