Справа № 22-ц-456/2011 Головуючий у I інстанції – Цибенко І.В.
Категорія – цивільна Доповідач - Шевченко В. М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 лютого 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіШевченко В.М.,
суддів:Лакізи Г.П. Бобрової І.О.,
при секретарі:Марченко О.О.,
за участю:ОСОБА_5, ОСОБА_6, представника Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв Євсев’єва В.М., представника прокуратури Чернігівської області Козакової І.М.,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 23 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв, прокуратури Чернігівської області, УМВС України в Чернігівській області про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просять скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 23 грудня 2010 року у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду не відповідає обставинам справи. Так, судом не була дана правова оцінка довідці РВУ МВС, фотознімкам, публікаціям в газеті з фотознімком викинутого майна юридичної консультації і особистого майна адвокатів. Також апелянт вважає моральну шкоду обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи, а сума відшкодування визначена на засадах справедливості, добросовісності та розумності. Крім того, судом безпідставно застосовано ст.ст. 277, 299 ЦК України та ст.1 Закону України „Про інформацію”, оскільки застосуванню підлягали ч.1 ст.1167, ч.1 ст.1172 ЦК України.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, виходячи з наступного.
Судом по справі встановлено, що позивачі працюють адвокатами юридичної консультації Бобровицького району. У грудні 2007 року з відповідачем Державною академією керівних кадрів культури і мистецтв виник спір щодо правомірності оренди юридичною консультацією, до складу якої входили позивачі, приміщення Бобровицького відділення Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв, що знаходиться за адресою м. Бобровиця, вул.Незалежності. 43. Так згідно наказу від 7 липня 2008 року ректора академії, завідувачу Бобровицького відділення академії було наказано звільнити спірне приміщення. В ніч на 30 серпня 2010 року працівниками академії, з приміщення юридичної консультації (вул. Незалежності 43), були винесені речі адвокатів і складені на вулицю, і з того часу позивачі позбавлені доступу в адмінбудівлю в якій знаходилось приміщення юридичної консультації.
Згідно ст.297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі, гідність та честь фізичної особи є недоторканими, фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Відповідно з п.16 роз”яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи” під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов’язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов’язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб — підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Як вбачається з матеріалів справи, фактичною підставою позову якою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обгрунтовують свої позовні вимоги є спір з Державною академією керівних кадрів культури і мистецтв з приводу користування приміщенням по вул. Незалежності 43 в м. Бобровиці в якій юридична консультація Бобровицького району на правах оренди користувалася приміщенням, та відсутності у них( позивачів) доступу до зазначеної адміністративної будівлі у зв”язку із їх виселенням з такої, та невиконання працівниками УМВС України в Чернігівській області і прокуратури Чернігівської області покладених на них обов”язків по захисту їх законних прав в тому числі ділової репутації, честі і гідності.
Позивачами всупереч правилам ч.1ст.60 ЦК не надано суду фактів наявності моральної шкоди, протиправності діяння відповідача, та вини останнього в її заподіянні, як це передбачено загальними підставами цивільно- правової відповідальності, при вирішенні спору про відшкодування моральної немайнової шкоди.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв намагалася лише реалізувати свої права щодо володіння та користування спірним приміщенням. Жодних доказів, які свідчили б про порушення з боку Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв права на повагу до честі та гідності позивачів, а також недоторканості ділової репутації, позивачами не надано. Крім того ними не надано доказів, які б підтверджували спричинення їм моральної шкоди.
Дані висновки суду відповідають матеріалам справи та повністю грунтуються на вимогах закону.
На підтвердження своїх вимог про відшкодування моральної шкоди з Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв на користь позивачів моральної шкоди позивачами не надано ніяких фактичних даних протиправності поведінки відповідача, незаконності та винності його дій, внаслідок чого для них настали негативні наслідки немайнового характеру..
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо необхідності відмови в задоволенні вимог позивачів щодо зобов”язання прокуратури Чернігівської області та управління УМВС України в Чернігівській області надати об”єктивну інформацію в ЗМІ на захист ділової репутації, честі та гідності позивачів, оскільки підготовку та випуск у світ інформації про зазначені події, спір про право користування приміщенням в м. Бобровиці по вул. Незалежності,43 були поширені у засобах масової інформації, з посиланням на особи які є авторами зазначеної інформації, і авторами яких не є відповідачі.
Позивачами не надано жодного доказу, що відповідачами проти них як фізичних осіб поширена недостовірна, негативна інформація яка протиправно порушує їх ( позивачів), немайнові права і зокрема право на повагу до гідності та честі, та що останні мають право на захист таких особистих немайнових прав у відповідності із правилами передбаченими ст.275 ЦК.
Доводи апеляційної скарги щодо невідповідність висновків суду обставинам справи, і зокрема що в матеріалах справи є достатньо доказів заподіяння відповідачем моральної шкоди є безпідставними, оскільки суд на підставі встановлених фактів зробив правильний висновок про взаємовідносини сторін, та що пред”явлений до позивачів позов і притягнуті ним до участі в справі відповідачі не є порушниками їх прав.
Виходячи із обставин якими обґрунтовувалися позовні вимоги, суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин правову норму ст.277 ЦК, оскільки суд під час ухвалення рішення виходив із підстав позову, а не норми закону на яку посилаються позивачі.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність залишення рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи і дав їм правильну правову кваліфікацію, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 23 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:Судді: