Справа № 22-ц-193/2011 Головуючий у I інстанції – Морозов О.Б.
Категорія – цивільна Доповідач - Ішутко В. М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 січня 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіІваненко Л.В.,,
суддів:Ішутко В.М., Зінченко С.П.,,
при секретарі:Бивалькевич Т.В., Зіньковець О.О.,,
за участю:ОСОБА_6,ОСОБА_7, її представника ОСОБА_8,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 17 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Ковчинської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, Ковчинської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
в с т а н о в и в:
Рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області від 17 листопада 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Ковчинської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та зустрічного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_6, Ковчинської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 17 листопада 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не обгрунтовано відмовив в задоволенні його позову, оскільки ним надано належні докази на підтвердження того, що на час смерті батька він перебував у скрутному матеріальному становищі –сплачував кошти по кредиту, мав на утриманні дитину, позбавлену материнського піклування. Крім того, вказує, що він фактично прийняв спадщину, проте, не був обізнаний про необхідність звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, що не було взято до уваги судом.
Вислухавши суддю-доповідача, доводи та заперечення сторін, представника відповідачки, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без зміни, виходячи з наступного.
По справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_9, який являється батьком ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Після його смерті залишилося спадкове майно, а саме житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, на яке ОСОБА_9 склав заповіт на користь ОСОБА_6.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 та ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив з того, що наведені позивачами причини пропуску строку для прийняття спадщини не є поважними.
З даним висновком суду погоджується і апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Крім того, як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови № 7 від 30.05.2008 року „Про судову практику у справах про спадкування” вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач зазначає як поважні причини пропуску строку прийняття спадщини перебування у скрутному матеріальному становищі та незнання ним норм діючого законодавства. Проте, зазначені обставини не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом як поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки ОСОБА_6 не надано доказів на підтвердження його складного матеріального становища, а незнання вимог закону про спадкування не є поважною причиною пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6.
Сукупність обставин справи приводить апеляційний суд до переконання, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини між сторонами і їм дана вірна юридична оцінка. Оскаржуване рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, оцінка яких проведена у відповідності до положень ст. ст. 57-66 ЦПК України і доводи апеляційної скарги їх не спростовують та не містять передбачених законом підстав для скасування вірного по суті рішення.
Відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
Розглядаючи справу відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, тобто в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі обґрунтованості судових висновків не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 17 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: