ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.09.06 р. Справа № 31/146а
Господарський суд Донецької області, у складі судді Ушенко Л.В., при секретарі судового засідання Москалик В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовною заявою Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Маріуполь
до відповідача: ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя
про визнання недійсними рішень про застосування штрафних санкцій № НОМЕР_1р., № НОМЕР_2р., № НОМЕР_3р.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2- довіреність НОМЕР_4р., за паспортом серії ВА НОМЕР_5, виданий Жовтневим РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області.
відповідача: Сущенко С.А. - доручення № 75 від 27.06.06р.
ВСТАНОВИВ:
Приватний підприємець ОСОБА_1 м. Маріуполь звернувся із позовом до ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя про визнання недійсними рішень про застосування штрафних санкцій № НОМЕР_1р., № НОМЕР_2р., № НОМЕР_3р.
Ухвалою суду від 14.07.2006 р. у даній справі було порушено адміністративне провадження і розгляд справи здійснено за нормами КАС України на підставі п.п. 6, 7 Розділу “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя неправомірно застосувала штрафні санкції за спірними рішеннями, оскільки з листопада 2004р. він фактично не здійснює підприємницьку діяльність, торгівельних об'єктів не відкривав. Перевірка, за результатами якої прийняті спірні рішення, проводилась за адресою: вул.. АДРЕСА_1, м.Маріуполь, Донецька область, де він не має об'єкту торгівлі.
Відповідач надав заперечення проти адміністративного позову (вх. № 02-41/24212 від 29.0606р.), в якому зазначає, що торговельний павільйон (кіоск) по вул.. АДРЕСА_1 (на розі вул. Першого травня) належить ПП ОСОБА_1без правовстановлюючих документів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами докази, судом встановлено наступне.
29.03.06р. ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя за адресою: вул.. АДРЕСА_1, м.Маріуполь, Донецька область, була проведена перевірка торговельного об'єкту - павільйону з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, про що склала акт № НОМЕР_6. В акті перевірки зазначено, що даний торгівельний павільйон належить Приватному підприємцю ОСОБА_1, який здійснював торгівлю без наявності патенту, без проведення розрахункових операцій через РРО і здійснював реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії.
В процесі перевірки було придбано 1 пляшка напою “Лонгер” вартістю 3,80грн. та цигарки (без зазначення найменування) вартістю 4,20грн., а всього на суму 8,00грн. Операція не проведена через РРО (від сутній), квитанція не видавалась. В акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 1 ст. 7 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, ст.. 15 . „Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” та п. 1,2 ст. 3 „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
За результатами перевірки ОДПІ прийняла рішення про застосування штрафних санкцій за № НОМЕР_1р. на суму 10,67грн. відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, № НОМЕР_2р. у сумі 1930грн. з посиланням на п. 1 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, № НОМЕР_3р. у сумі 3400грн. відповідно до ч. 2 п. 5 ст. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію, виданого Маріупольською міською радою, ОСОБА_1 зареєстрований 24.09.99р. як суб'єкт підприємницької діяльності за адресою: вул.. АДРЕСА_2.
Згідно довідки ЖКП „Азовжилкомплекс” громадянин ОСОБА_1 з 01.06.88р. зареєстрований та мешкає за цією ж адресою.
Представник позивача стверджував у судовому засіданні, що підприємницьку діяльність за адресою вул.. АДРЕСА_1 позивач ніколи не здійснював, об'єктів торгівлі там не має, а фактично торгівлю здійснює ОСОБА_3, який згідно договору найму від 01.02.06р., укладеного з ОСОБА_4(батьком позивача) - оримав у тимчасове користування дворові господарські прибудови, розташовані на території будівлі за адресою м.Маріуполь, вул.. АДРЕСА_1. У договорі найму зазначено, що дані господарські прибудови надані для зберігання товарів, майна, продукції та здійснення торгівлі товарами і продукцією строком на п'ять місяців.
Представник позивача з метою підтвердження вищевикладених обставин заявив клопотання про виклик в якості свідків реалізатора - ОСОБА_5та громадянина ОСОБА_3.
Суд задовольнив клопотання представника позивача і викликав у судове засідання зазначених свідків.
У судове засідання 04.09.06р. з'явився громадянин ОСОБА_3.
Свідок ОСОБА_5у судове засідання не з'явилась, оскільки судова повістка не була їй вручена у зв'язку з її тимчасовою відсутністю за місцем проживання.
Свідок ОСОБА_3 пояснив, що він здійснював роздрібну торгівлю товарами, в тому числі тютюновими виробами та алкогольними напоями, за адресою вул.. АДРЕСА_1 без реєстрації його в якості суб'єкта підприємницької діяльності, без придбання торгового патенту та ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Дозволу на розміщення об'єкту торгівлі не мав. Реалізатор ОСОБА_5. на момент перевірки працювала у нього без укладення трудового договору, його прізвище не знала, і тому при перевірці вказала працівникам ДПІ прізвище позивача як власника торговельного павільйону, у якого вона раніше працювала.
Господарський суд вважає, що позовна заява позивача підлягає задоволенню враховуючи наступне.
В акті перевірки № НОМЕР_1р. зазначено, що перевірка проводилась за місцем розташування торговельного об'єкту за адресою вул.. АДРЕСА_1, що належить ПП ОСОБА_1.
В підтвердження факту того, що даний об'єкт торгівлі належить позивачу і що саме він здійснює за даною адресою торгівельну діяльність ДПІ посилається на лист Орджонікідзевської районної адміністрації від 19.04.06р. вих.. № НОМЕР_7, яким надані списки об'єктів торгівлі, які функціонують без дозвільних документів. В даному переліку в рядку 38 зазначено торговельний павільйон (кіоск) по вул.. АДРЕСА_1/ і прізвище ОСОБА_1.
Відповідач також стверджував, що саме даний лист був підставою для проведення перевірки у позивача.
Суд не приймає доводи відповідача, оскільки перевірка була здійснена 29.03.06р., а даний лист до ДПІ надійшов лише 20 квітня 2006р. (згідно відмітки ДПІ на даному листі).
Згідно посвідчень на проведення перевірки № НОМЕР_8 та № НОМЕР_9, виданих 29.03.06р. на ім'я працівників ДПІ ОСОБА_6. та ОСОБА_7. їм доручалось провести перевірку торгівельного павільйону по вул.. АДРЕСА_1 без зазначення особи, яка здійснює там торгівельну діяльність.
Дослідженням акту перевірки від 29.03.06р. № НОМЕР_10 встановлено, що ніяких документів, пов'язаних із здійсненням торговельної діяльності (ліцензії, патента, свідоцтва про держреєстрацію СПД, дані про реєстрацію РРО, бухгалтерських документів, касових документів) перевіряючим не було надано, і оскільки документи були відсутні на об'єкті, що перевірявся, яким чином працівники ДПІ встановили, що даний торговий об'єкт належить ОСОБА_1відповідачем не доведено. Пояснення реалізатора ОСОБА_5. у письмовій формі до акту перевірки не долучались і не відбирались.
В акті опису готівкових коштів, наявних на місці здійснення розрахункових операцій (додаток до акту перевірки від 29.03.06р.) у сумі 386грн., в якому зазначене прізвище ОСОБА_4. і складений від імені реалізатора ОСОБА_5. - відсутній підпис зазначеної особи.
В матеріалах справи наявні договори купівлі-продажу жилого будинку від 20.05.2000р. та 03.08.1993р., згідно яких був придбаний жилий будинок (13/20 та 7/20 частини) № АДРЕСА_3 громадянином ОСОБА_4за поясненнями представника позивача дана особа є батьком ОСОБА_1 - позивача у справі.
Згідно договору найму від 01.02.06р. громадянин ОСОБА_4. передав у тимчасове платне користування господарські прибудови домоволодіння по вул.. АДРЕСА_3 громадянину ОСОБА_3. для збереження майна, продукції та здійснення торгівлі строком на 5 місяців і за поясненнями представника позивача саме ОСОБА_3. здійснював роздрібну торгівлю в одному із цих орендованих приміщень, побудованих без відповідного дозволу на території домоволодіння № АДРЕСА_3. Дана обставина підтверджується свідченнями ОСОБА_3.
Крім того, за даними ДПІ в І півріччі 2006р. позивач надав декларацію, в якій задекларував відсутність доходу від підприємницької діяльності і в цей період діяльності не вів.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Маріуполя не довела факту порушення саме позивачем вимог ч. 1 ст. 7 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, п. 1, 2 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та ст. 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, та правомірності прийняття рішень про застосування штрафних санкцій № НОМЕР_1р. у сумі 10,67грн., № НОМЕР_2р. у сумі 1930грн., № НОМЕР_3р. у сумі 3400грн.
Одночасно суд також зазначає, що відповідач припустився помилки при визначені штрафних санкцій у сумі 1930грн. з посиланням на п. 1 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за порушення п. 1, 2 ст. 3 цього Закону, оскільки обчислив штрафні санкції виходячи із 5-кратного розміру суми готівки, що знаходилась на місці здійснення розрахункових операцій, а не з суми покупки (8,00грн.), яка не була проведена через РРО або не виданий розрахунковий документ (чек, квитанція).
З урахуванням всіх зазначених обставин позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі вищевикладеного та керуючись, ст.. 2, 14,17, 70-72, 86, 94, 105, 157 п. 1, 158-163, 185, 186, 254- 255 КАС України, господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов Приватного підприємеця ОСОБА_1 м. Маріуполь до ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя про визнання недійсними рішень про застосування штрафних санкцій за № НОМЕР_1р. у сумі 10,67грн., № НОМЕР_2р. у сумі 1930грн., № НОМЕР_3р. у сумі 3400грн. задовольнити в повному обсязі.
Визнати недійсними рішення ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя про застосування штрафних санкцій за № НОМЕР_1р. у сумі 10,67грн., № НОМЕР_2р. у сумі 1930грн., № НОМЕР_3р. у сумі 3400грн. в повному обсязі.
Стягнути з коштів Держбюджету України на користь Приватного підприємеця ОСОБА_1 м. Маріуполь судовий збір у сумі 3,40грн.
Вступну та резолютивну частини постанови долучити до справи.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного господарського суду шляхом подання через господарський суд Донецької області заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови та подачі протягом 20 днів апеляційної скарги з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 11.09.06 р.
Суддя Ушенко Л.В.