Справа № 2-164

2011 рік

  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого  2011 року

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі головуючого-судді Баранова В.І., при секретарі Сюсель І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Публічного акціонерного товариства    комерційний банк „Приватбанк” , Закритого акціонерного товариства  „Акцент Банк”  про неправомірне підвищення банком відсоткової ставки  за кредитом,

ВСТАНОВИВ:

             В лютому 2010 року позивачка звернулася до суду до Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” про неправомірне підвищення банком відсоткової ставки за кредитом.

Зазначивши, що 21 червня 2005 року  між „Приватбанком” та нею було укладено кредитний договір  № ZPMOGK00001236, згідно якого банк надав їй кредит на споживчі потреби  в сумі 95 344 грн. строком до 20.06.2025 р  зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі  14,04 %  річних.

За час  користування кредитом з червня 2005 року  нею  жодного разу  не були допущені затримки погашення основної суми кредиту та відсотків.

Договір  був укладеній на основі стандартної форми, яку запропонував банк, він не мав можливості запропонувати інші умови.

В березні 2009 року при сплаті щомісячного платежу їй стало  відомо про намір банку в односторонньому  порядку змінити умови кредитного договору та збільшити відсоткову ставку за користування кредитом до  27,61% річних.

При цьому письмові повідомлення банку відповідно до п.2.3.1 договору № ZPMOGK00001236 нею не отримано.

26.03.2009 , 22.04.09 та 12.06.09 р вона направила на адресу банку листи про незгоду з внесенням змін до п. 4.1 кредитного договору, пропозицію про залишення розміру відсоткової ставки на рівні, вказаному в договорах, надання їй  витягу з поточного рахунку по операціях, пов’язаних з рухом грошових коштів, та надання обґрунтованих причин та обставин підвищення відсоткової ставки за кредитним договором, її розрахунок та відповідність діючому законодавству України про банки та банківську діяльність.

У порушення вимог п. 2.4.5 кредитного договору банк не надав їй навіть довідки про заборгованість перед банком. Додаткової  угоди до  договору № ZPMOGK00001236 вона не підписувала тому вважає, що зміна відсоткової ставки в односторонньому порядку не  може бути дійсною, вона не відповідає вимогам договору, діючому законодавству України  про банки та банківську діяльність, яке регулює діяльність банків і , зокрема, умови підняття відсоткової ставки за кредитом.

Посилаючись на порушення банком умов кредитного договору, законодавства України про банки та банківську діяльність, норми цивільного Кодексу України та Закону України „Про захист прав споживачів” просить суд про задоволення позову.

27.10.2010 року позивачка уточнила позовні вимоги просить суд визнати недійсним підвищення „Приватбанком” відсоткової ставки з 14,04% річних до 27,61 % річних за кредитним договором № ZPMOGK00001236 та визнати відсутність за нею простроченої заборгованості за вказаним кредитним договором, а саме : заборгованості за простроченим кредитом, за простроченими відсотками, пені ,  простроченої комісії.

18.01.2011 року позивачка знов уточнила позовні вимоги, вказуючи, що відповідач  05.11.2007 року згідно договору факторингу № 4 Приватбанк здійснив відступлення свого права вимоги до неї за кредитним договором закритому акціонерному товариству „Акцент-Банк”. В порушення вимог п. 2.3.10  жодна зі сторін   не повідомила її про  відступлення права вимоги за кредитним договором. При виплаті в березні 2009 р. щомісячного платежу касир Приватбанку  повідомив її про  виникнення  заборгованості у зв’язку зі зміною банком відсоткової ставки в сторону збільшення.

Просить  визнати  протиправними дії   ЗАТ  „Акцент-Банк” щодо  підвищення   відсоткової ставки   до 27,61%  річних за кредитним договором № ZPMOGK00001236 , укладеним між нею  та  ПАТ Приватбанком 21 червня 2005 року з моменту збільшення в  односторонньому порядку відсоткової ставки за вказаним кредитом та зобов’язати Приватбанк провести перерахування сплачених нею коштів за кредитним договором.

Зобов’язати ПАТ Приватбанк  провести перерахування сплачених нею  за кредитним договором  № ZPMOGK00001236 від 21 червня 2005 року, укладеним між нею та ПАТ  КБ „Приватбанк” , а також судові витрати.

В судовому засіданні позивачка  позов з уточненням підтримала в повному обсязі, наполягає на позовних вимогах та пояснила, що  підняття відсоткової ставки за кредитом  не відповідає умовам договору, укладеному між сторонами та вимогам діючого законодавства України про банки та банківську діяльність, яке регулює діяльність банків і, зокрема, умови підняття відсоткової ставки. Банк підняв відсоткову ставку за кредитом  в односторонньому порядку, без урахування платоспроможності клієнта, без укладення додаткових угод, без надання  йому, як клієнту банку всієї необхідної інформації.

В якості аргументації рішення по підвищенню відсотків банк посилається на зміну курсу долара США, зміни облікової ставки Нацбанку України, але який саме чинник вплинув на підняття відсотків по кредитах  їй не відомо, банк такої інформації не надав та не склав двосторонньої угоди.

Позивачка пояснила, що вона продовжує добросовісно сплачувати кредит по відсотковій ставці, яка є в договорі та додатковій угоді, виходячи із старого розрахунку , погашення заборгованості, наданого банком, іншого розрахунку та графіку банк їй не надавав. Досягнення домовленості щодо змін умов договору між сторонами не відбулося.

Відповідачі та їх представники  з позовом не згодні, просять відмовити   ОСОБА_1  у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі за наступними підставами.

Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім  випадків , встановлених статтею 61 ЦПК України.  Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець)  зобов’язується надати грошові кошти ( кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит і виплатити  проценти.

Згідно з умовами кредитної угоди  № ZPMOGK00001236 від 21.06. 2005 року  ОСОБА_1  отримала кредит в ПАТ КБ „Приватбанк” у розмірі  95 344  грн. ( а.с. 8-9).

Пунктом 1.1 кредитної угоди встановлено, що термін повернення кредиту відсотків винагороди відповідно до графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди строком  до 20.06.2025 року  .

Пунктом  4.1  кредитної угоди встановлена відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі  14,04% річних.

Судом встановлено, що позивачка належним чином проводив погашення кредиту, сплачувала відсотки та винагороду відповідно до графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди, що підтверджується витягом по рахунку  ОСОБА_1

Пунктом 2.3.1 кредитної угоди  було передбачено право банку збільшувати розмір відсоткової ставки за користування кредитом при зміні кон’юктури ринку грошових коштів в Україні. При цьому банк, за 20 днів до вступу в силу зміненої відсоткової ставки направляє Позичальнику письмове повідомлення про зміну відсоткової ставки. Але, як встановлено судом, позивач письмові повідомлення банка не отримувала.  Це підтверджується також довідкою центру почтового зв’язку № 04/5-1-685 (а.с.10). Також позичальнику  не було надано банком новий графік погашення кредиту  з урахуванням нової відсоткової ставки.

Суд вважає, що  дії  „Приватбанку” та ЗАТ  „Акцент-Банк”  по підвищенню відсоткової ставки  ОСОБА_1 з 01.02.2009 року  за кредитною угодою № ZPMOGK00001236 від 21.06. 2005 року   є незаконною також з наступних підстав.

Згідно ст. 1056-1 ЦК України  встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Мотивація  відповідача про те, що  підставою для підвищення відсоткової ставки за кредитною угодою № ZPMOGK00001236 від 21.06. 2005 року   є зміна кон’юктури ринку  грошових ресурсів в Україні, зміна курсу долара США більш ніж 10%  у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення  договору , але суд вважає, що зміна кон’юктури ринку грошових ресурсів в Україні, на яку посилається відповідач, обґрунтовуючи правомірність своїх дій, не являється достатньою підставою для порушення вимог ст. 1056-1 ЦК України.

В ст. 55 Закону України „Про банки і банківську діяльність також вказано, що банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу ( крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.

Також ч 1 ст. 651 ЦК України передбачено, що у випадку зміни договору допускається тільки за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже  сторони не врегулювали спірне питання в двосторонньому порядку та не підписали про це угоду, тому суд вважає, що в порушення ст. 525 ЦК України банк допустив односторонню зміну умов кредитної угоди  № ZPMOGK00001236 від 21.06. 2005 року, вніс зміни в кредитну угоду в односторонньому порядку, підвищивши відсоткову ставку по кредитній  угоді до  27,61 % річних .

Відповідач  ЗАТ „Акцент-Банк„ посилається на те, що із письмового повідомлення від 31.12.2008 року  вбачається, що банк змушений вимагати зміни до умов кредитних договорів починаючи з 01.02.2009 року . Але  зважаючи на те, що ст. 1056-1 ЦК України, введеною в  дію  з 10 січня 2009 року, заборонено банку збільшувати розмір процентів за договором, крім того сам позичальник згоди на це не давав тому ці дії не узгоджуються також з вимогами ст. 55 Закону України „Про банки і банківську діяльність”.

Позивачка  ОСОБА_1  продовжує сплачувати відсотки за  кредитною угодою відповідно до графіку погашення кредиту   № ZPMOGK00001236 від 21.06. 2005 року, які є невід’ємною частиною кредитної угоди та складені при підписанні цієї угоди належним чином.

Судом встановлено, що позичальник належним чином проводить погашення кредиту, належним чином сплачує відсотки та винагороду, згідно графіку, який встановлений при підписанні  кредитної угоди, інших графіків позичальнику надано банком не було.

Також суд встановив, що на час розгляду справи в суді  ОСОБА_1 не  має  заборгованості перед банком.

Отже, аналізуючи у справі докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 оскільки в судовому засіданні було доведено неправомірність дій відповідача   ЗАТ „Акцент-Банк”  щодо підвищення відсоткової ставки до 27,61% річних по кредитної угоді  № ZPMOGK00001236 від 21.06. 2005 року .

Керуючись  ст. 55 Конституції України, ст.ст. 526, 651, 652,1056-1 ЦК України, ст. 55 Закону України „Про банки та банківську діяльність”, Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку” від 12.12.2008 р., ст.ст. 15.57,59,60,107,208,212-215 ЦПК України, суд

                                                                          ВИРІШИВ:

           Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.    

Визнати протиправними дії  Закритого акціонерного товариства „Акцент-Банк” щодо підвищення відсоткової ставки до 27,61% річних за кредитним договором  № ZPMOGK00001236, укладеним між ОСОБА_1 та  Публічним акціонерним товариством  комерційний банк „Приватбанк”  21.06. 2005 року, з часу  збільшення в односторонньому порядку відсоткової ставки за кредитним договором.

Зобов’язати  Публічне акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк”  провести перерахування  сплачених ОСОБА_1  за кредитним договором № ZPMOGK00001236 від 21.06. 2005 року, укладеним між  ОСОБА_1 та  Публічним акціонерним товариством  комерційний банк  „Приватбанк” .

Стягнути на користь  ОСОБА_1  судові витрати в сумі 120 грн. з Закритого акціонерного товариства  „Акцент-Банк „  та  Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк”   по 60 грн. з кожного.

Стягнути на користь держави  судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. з Закритого акціонерного товариства  „Акцент-Банк „  та  Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк”    по 4 грн. 25 коп. з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення   судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії   цього рішення.

СУДДЯ                                                            В.І.БАРАНОВ