Справа № 2018/2-414/11

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

"14" лютого 2011 р.     Київський районний суд м. Харкова

головуючий –суддя                               Золотарьова Л.І.

за участю секретаря -                                                   Рева Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного товариства „Альфа-Банк”, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа –ОСОБА_3 про визнання кредитного договору та договору застави від 4.04.2008 року недійсним,  

ВСТАНОВИВ:

29 березня 2010 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати кредитний договір,  договір застави недійсним.

В своїх доводах зазначає, що 04.04.2008 року між ЗАТ „Альфа-Банк” (далі Банком) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, позивач отримав  кредит в розмірі 38000 доларів США, строком на 60 місяців - до 03.04.2013 року, зі сплатою 15% річних. 04.04.2008 року між „Банком” та ОСОБА_1 було укладено договір застави рухомого майна. 04.04.2008 року між Банком та третьою особою ОСОБА_3 було укладено договір поруки. Вказує, що в процесі виконання боргових зобов’язань позивачем суттєво погіршились обставини у зв’язку зі зміною курсу долару США.

Представник позивача в судовому засіданні частково відмовився від викладених в позовній заяві вимог та просив залишити без розгляду вимоги щодо визнання недійсним договору поруки від 04.04.2008 року. В інший частині позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ПАТ „Альфа-Банк” проти задоволення позовних вимог позивача заперечувала, вказавши, що банком дотримано порядок та умови укладання кредитного договору та договору застави.

3-тя особа - ОСОБА_2 не з*явилась, надала заяву про розгляд справи в її відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечувала. Зазначила, що Договір застави був вчинений з цілковитим дотриманням чинного законодавства України, зокрема, ЗУ “Про нотаріат”, ЦК України, ЗУ “Про заставу”, Інструкції “Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”.

Представник третьої особи ОСОБА_4 - підтримав позовні вимоги позивача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача ПАТ „Альфа-Банк”, представника третьої особи, вивчивши заяву відповідача ПН ХМНО ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, всебічно й повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до Кредитного договору №SME0011356 укладеного від 04 квітня 2008 року, між ОСОБА_1 та ЗАТ “Альфа Банк” ОСОБА_1 отримав грошові кошти (кредит) у розмірі 38000,00 доларів США, на строк користування 60 місяців зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 15% річних згідно п. 1.1 даного Договору. Договором визначено предмет, порядок надання та погашення кредиту в сумі 38000,00 доларів США. Більш того визначені права і обов*язки сторін, гарантії та запевнення, а прикінцевих положеннях визначено порядок вирішення спору між сторонами, в тому числі вирішення спору в третейському суді (а.с. 5-8).

          Згідно додатку №1 від 04.04.2008 року до кредитного договору №SME0011356 від 04.04.2008 року –з графіком повернення кредиту та сплати відсотків обидві сторони, саме ОСОБА_1 підписали графік та ознайомлені з ним. (а.с. 9-10).

В забезпечення виконання зобов*язань за кредитним договором ОСОБА_1 надав в заставу рухоме майно, а саме: - автомобіль легковий седан –В марки “ТОYОТА” модель САМRY, 2007 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, шасі НОМЕР_2, що належить на праві власності заставодавцеві.

   Із Свідоцтва про укладення шлюбу, 25 вересня 1985 року встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрували шлюб в Палаці для одруження “Дзержинський” в м. Харкові, актовий запис № 2937.

   В судовому засіданні достовірно встановлено, що договір застави від 04.04.2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ЗАТ „Альфа Банком” і посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_2, містить згоду дружини, відповідно до якої ОСОБА_3 дає згоду на укладення заставодавцем, тобто ОСОБА_1, договору застави №SME0011356/1 від 04.04.2008р., а також, надання ним в заставу рухоме майно, що належить ОСОБА_1 на праві спільної власності з ОСОБА_3, а саме, автотранспортний засіб - легковий седан –В марки “ТОYОТА” модель САМRY, 2007 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, шасі НОМЕР_2, з метою забезпечення виконання його зобов'язань - ОСОБА_1 за кредитним договором №SME0011356 від 04.04.2008 р. та реалізацію майна в разі невиконання позичальником умов кредитного договору.

Згода ОСОБА_3, як співвласника виконана у вигляді окремої заяви до кредитного договору від 04.04.2008 року, скріплена підписом ОСОБА_3 та посвідчена нотаріусом. Особа та дієздатність громадянки, яка підписала заяву згоди співвласника, як невід'ємну частину договору, нотаріусом встановлено.

Відповідно до ст. 8,11,203,204,526,533,626,627, 1054 ЦК України –якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Відповідно до ст. 6 ЦК України –сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов*язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, втсановлених договором, а позичальник зобов*язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитного договору застосовується положення параграфу 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»- на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції: 1) примаймання вкладів (депозитів) від юридичних та фізичних осіб; 2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів банків і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них; 3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Банк, крім перелічених у частині першій цієї статті операцій, має право здійснювати такі операції та угоди, як операції з валютними цінностями.

Відповідач Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк»діє на підставі Статуту, затвердженого Національним банком України (а.с. 94-96).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_8 не відмовляється від дійсності підпису або наявність самого факту надання ОСОБА_3 згоди, він його не оспорює. Він посилається лише на порушення Банком правил та порядку укладення кредитного договору та договору застави. Відсутність у банку ліцензії та дозволу на здійснення валютних операцій та не роз*ясненні умов укладання договору.

Посилання представника відповідача „Альфа Банку” на те, що зазначений договір застави забезпечує виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором, який не був би наданий позивачу без належного його забезпечення, тобто, надаючи згоду на укладення кредитного договору, позивач не заперечував проти його забезпечення, яке є однією із істотних умов надання кредиту банком. Також зазначав, що твердження позивача про відсутності розуміння в повній мірі повноти відповідальності за договором кредиту та договором застави, як наслідок, порушення приватним нотаріусом ОСОБА_2 „Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”, а саме, обов'язку належним чином ознайомити з умовами підписання Договору застави, які посвідчуються нотаріусом особі, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не є обґрунтованим, суд не може з ним погодитись.

Не може також бути підставою для визнання договору кредиту та договору застави недійсним посилання позивача на відсутність в кредитному договорі та договорі застави істотних умов договорів, а саме, відсутність з*ясування та повідомлення позичальників про умови укладання договорів кредиту та застави, та графіку повернення кредитних коштів.

    Згідно до ст.3 Цивільного кодексу України, одними із загальних засад цивільного законодавства України, є судовий захист цивільного права та інтересу і справедливість, добросовісність та розумність. У відповідності до ст.203 Цивільного Кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Укладення Договору Застави 04 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та «Альфа Банком» спрямоване на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

          Відповідно до ч. 1-5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника право чину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.  

    Згідно до Договору Застави від 04.04.2008 року, встановлено, що він підписаний ОСОБА_1 з дозволу ОСОБА_9, підпис на якому не заперечував представник позивача в судовому засіданні.

    Таким чином, суд вважає, що згода була надана подружжям.

    Судом вжито всіх заходів для сприяння сторонами у використанні їхніх прав у судовому засіданні й доведеність своїх  вимог  перед судом.

    Натомість представника позивача своїм правом подати докази не скористався.

 Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу.

 Таким чином, враховуючи системний аналіз норм чинного законодавства України та зміст оспорюваного договору застави вцілому, в поєднанні з наявними обставинами справи, чітко вбачається, що оспорюваний позивачем ОСОБА_1 договір застави №SME0011356/1 від 04.04.2008р. є дійсним, як такий, під час вчинення якого сторонами повністю додержано вимоги, які встановленні ст. 203 ЦК України.

Суд, оцінивши належність, допустимість, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не доведені й задоволенню не підлягають.   

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 11, 203, 526, 533, 626, 627, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України,  суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного товариства „Альфа-Банк”, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3 про визнання кредитного договору та договору застави від 4.04.2008 року недійсним –відмовити.

   Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

   Головуючий-