2-138/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 лютого 2011  року                                                                                                                   смт. Леніне

         Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим у складі

          головуючого судді Шувалова М.В.

          при секретарі Левчук І.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ВАТ «Державний ощадний банк України»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про розірвання договору, стягнення заборгованості, процентів і пені за кредитним договором та договорами поруки ,-

В с т а н о в и в :

           Позивач звернувся до Ленінського районного суду АР Крим з позовом до відповідачів з вимогами про розірвання кредитного договору, стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитним договором та договорами поруки, відсотків та пені у розмірі 3173 грн. 51 коп. і судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим що 12.06.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №273 на суму 10 000 грн. строком на 36 місяців до 11 червня 2011 року з відсотковою ставкою 25%. Позивач свої обов’язки по договору виконав у повному обсязі, надавши відповідачці суму кредиту, однак відповідачка ОСОБА_1 свої обов’язки по договору належним чином не виконує. Виконання зобов’язання ОСОБА_1 перед банком забезпечувалось порукою відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до договорів поруки №381 та №380 від 12 червня 2008 року, яки зобов’язалися при невиконанні позичальником своїх боргових зобов’язань перед банком погасити заборгованість, відсотки та пеню, однак свій обов’язок також не виконали.

           Представник позивача Попов В.Г. в судовому засіданні позов підтримав з наведених в ньому підстав.

           Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала, пояснив, що вона дійсно укладала кредитний договір із банком та отримала гроші, однак, у зв’язку з тим, що вона має трьох дітей, вона не в змозі погашати кредит за графіком в повному обсязі, а платить менше, стільки скільки може. Позов не визнає, оскільки не згодна з розірванням договору і не згодна виплачувати повністю свій борг банку достроково.

            Відповідачка ОСОБА_3 позов також не визнала, пояснив, що вона дійсно виступала поручителем перед банком за свою знайому ОСОБА_1, яку знає як чесну та порядну людину, та вважала, що ОСОБА_1 самостійно виконає всі свої грошові обов’язки. В неї немає коштів, щоб виплачувати борг за ОСОБА_1, і вона не збирається цього робити.

            Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася.

            Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

           Судом встановлено, що 12 червня 2008 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №273 на суму 10 000 грн. строком на 36 місяців до 11 червня 2011 року з відсотковою ставкою 25% (а.с. 5-6). Відповідно умовам договору позичальниця зобов’язалася щомісячно сплачувати певну суму кредиту та процентів до 11.06.2011 року (а.с.7), однак свої обов’язки по договору належним чином не виконувала, не сплачувала у повному обсязі заборгованість за кредитом та відсотки, у зв’язку з чим відповідно до умов договору була нарахована пеня. ОСОБА_1 має заборгованість перед банком у сумі позову, яку позивач обґрунтовано просить стягнути солідарно з трьох відповідачів, оскільки виконання зобов’язання ОСОБА_1 перед банком забезпечувалось порукою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відповідно до укладених договорів поруки №380 та №381 від 12 червня 2008 року відповідно (а.с.8-11). Письмові претензії позивача, направлені на адресу всіх відповідачів 18.06.2010 року і 04.11.2010 року, та отримані ними (а.с.16-19), залишилися без задоволення.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому ч.2 ст. 1050 ЦК України передбачає, що якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Ст. 525 та ст. 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 553 та ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Ст. 546 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу, однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

П.п.3.2.2 договору №273 від 12.06.08 року, що укладений між банком та відповідачкою ОСОБА_1, передбачає право банку  при виникненні простроченої заборгованості за кредитом чи процентами вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за цим договором, та стягувати заборгованість в примусовому порядку.

Таким чином, оскільки відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 неналежним чином виконували свої зобов’язання по кредитному договору та договорам поруки відповідно, які не суперечать діючому законодавству, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з трьох відповідачів солідарно на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»заборгованості за кредитним договором та  договорами поруки, проценти і пеню в розмірі позовних вимог, а також судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду. Також суд вважає обґрунтованими та підлягаючими задоволенню вимоги позивача про розірвання кредитного договору, оскільки порушення умов договору є істотними.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 530, 536, 546, 549, 550, 553, 554, 651, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 5, 6, 10, 11, 60, 88, 174, 212-215, 218 ЦПК України , -

В и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Кредитний договір № 273 від 12 червня 2008 року, укладений між ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі керуючого  філії – Ленінського відділення № 4564 Сітнікової М.С. та ОСОБА_1 розірвати.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитом, проценти і пеню у розмірі 3173 (три тисячі сто сімдесят три) грн. 51 коп., судовий сбір у розмірі 51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп. та витрати на інформаційне - технічне  забезпечення розгляду цивільної  справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп., а всього 3344 (три тисячі триста сорок чотири) грн. 51 коп.

   Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд АР Крим через Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим  шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                                                              Суддя                         М.В. Шувалов

З оригіналом згідно : суддя          М.В. Шувалов

Рішення набрало законної сили   «__________»_______________________ 2011 року

Оригінал рішення знаходиться у справі №2-138/11

суддя          М.В. Шувалов