Справа №22-ц-51/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Сидоренко

Категорія - 55 Суддя-доповідач - Маслов

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2011 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Маслова В. О.,

суддів -  Сибільової  Л. О.,  Лузан  Л. В.,

при секретарі - Назаровій О.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 22 листопада 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, третя особа: Сумське обласне управління захисту прав споживачів, про відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 22 листопада 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Постановлено стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3000 грн. на відшкодування майнової шкоди.

В іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі фізична особа-підприємець ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. При цьому вказує, що чистка дублянки проводилася під відповідальність замовника, оскільки на етикетці виробу був відсутній міжнародний графічний знак.

Заслухавши пояснення представника апелянта, яка підтримала доводи скарги, пояснення позивачки і представника, які вважали рішення правильним, розглянувши матеріали справи в межах заявленого позову і апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи 02 листопада 2009 року ОСОБА_2 здала до хімчистки «Мілан», що знаходиться по АДРЕСА_1, дві дублянки – сіру і білу, ступінь зносу яких становив 50%, що підтверджується квитанцією №196 на а. с. 8.

З листа Управління у справах захисту прав споживачів у Сумській області від
11 грудня 2009 року №01-13/2511 вбачається, що за квитанцією №196 проводилася хімчистка двох одиниць верхнього одягу. Вартість виконання замовлення у квитанції чітко по кожному виробу не зазначена. Крім того, встановлено, що у квитанції під час оформлення замовлення не була вказана погоджена з позивачкою та засвідчена підписом вартість виробів, як це вимагається в п. 2.4 Інструкції щодо надання послуг з хімічної чистки та фарбування (перефарбування) виробів, що є порушенням п. 18 Правил побутового обслуговування населення. За вказане адміністративне правопорушення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу за ч. 1 ст. 155 КУпАП (а. с. 9).

З висновку №33 експертного товарознавчого дослідження від 29 січня 2010 року вбачається, що на дублянці наявні розриви хутра, зашиті кустарним способом, і загальне огрубіння шкіряної тканини (втрата еластичності та м’якості). Вказані дефекти значною мірою впливають на естетичні й експлуатаційні (міцність, термін служби) властивості виробу. Причиною виникнення таких дефектів є зміна фізико-механічних і фізико-хімічних властивостей хутра, застосовуваного при пошитті даного виробу, у процесі хімічного чищення. Можливою причиною цих змін може бути неповна відповідність застосовуваного способу чищення (помилка у виборі технології чищення) даному виробу. Розмір майнової шкоди, завданої проведенням хімічним чищенням дублянки, складає 3000 грн. (а. с. 13-19).

За таких обставин та з огляду на положення ст. 526, ч. 1 ст. 906 ЦК України, п. 7 ч. 1 ст. 1, ч. 4 ст. 10, ч. 9 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» місцевий суд обґрунтовано стягнув з відповідачки 3000 грн. на відшкодування завданої ОСОБА_2 майнової шкоди, оскільки шкоду було завдано псуванням речі, прийнятою від позивачки для проведення хімічної чистки.

Посилання апелянта на те, що чистка дублянки проводилася під відповідальність замовника, бо на етикетці виробу був відсутній міжнародний графічний знак, є необґрунтованими, оскільки з огляду на положення ч. 9 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець не звільняється від відповідальності, якщо рівень його наукових і технічних знань не дав змоги виявити особливі властивості речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт (надання послуг).

Інші доводи скарги висновків суду також не спростовують.

Таким чином, перевіривши рішення в межах доводів скарги, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 22 листопада 2010 року в даній справі залишити без змін.

Рішення місцевого суду і ухвала апеляційного суду набрали законної сили, але можуть бути оскаржені в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -