№ 2а-31/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2011 року Буринський районний суд Сумської області
в складі: головуючого судді Куцан В.М.
за участю секретаря Кошелєвій Н.В.
з участю позивача ОСОБА_1
відповідача Голуб Сергія Івановича
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Буринь справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС відділу ДАІ м. Буринь Голуб Сергія Івановича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
постановив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС відділу ДАІ м. Буринь Голуб С.І. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 13 грудня 2010 року серії ВМ1 №054046 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 255 грн. відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Справа 2а-31/2011 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2011 року Буринський районний суд Сумської області
в складі: головуючого судді Куцан В.М.
при секретарі Кошелєвій Н.В.
з участю позивача ОСОБА_1
відповідача Голуб Сергія Івановича
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Буринь справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС відділу ДАІ м. Буринь Голуб С.І. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи тим, що 13.12.2010 р. відповідачем відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову, відповідно до якої його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП і притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 255 грн. за те, що він керуючи автомобілем здійснив зупинку ближче 30 м від автобусної зупинки. Вважає, що не вчиняв порушень правил дорожнього руху, а тому просив скасувати оскаржуєму постанову.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свої вимоги підтримав, пояснивши, що дійсно 13.12.2010 року, приблизно у час вказаний в протоколі, він керував автомобілем в районі села Чумаково, довозячи до автобусної зупинки знайомих. Щоб висадити пасажирів та їх багаж, він зупинився більше ніж за 30 метрів за автобусною зупинкою і, допомігши віднести пасажирам їх сумки до зупинки, повернувся до автомобіля, який розвернув та хвилин п’ятнадцять чекав, поки останні не сіли на попутний транспорт. Коли став повертатися додому, на перехресті був зупинений працівниками ДАІ, один з яких повідомив, що він порушив правила зупинки, здійснивши зупинку біля автобусної зупинки та почав складати протокол про адміністративне, проігнорувавши його доводи щодо невинуватості. Дійсно він відмовився від підпису складених відповідачем документів, так як не визнавав своєї вини. Наступного дня постанову та протокол отримав у відділенні ДАІ, а через деякий час і поштою.
Відповідач позов не визнав, пояснивши, що 13.12.2010 року близько 10-ї години ніс службу в районі с. Чумакове, контролюючи дотримання правил дорожнього руху його учасниками. Через деякий час він помітив, що автомобіль ВАЗ-2103 д.н. НОМЕР_1 здійснив зупинку прямо на проти автобусної зупинки і з нього вийшли пасажири. Простоявши близько 3-5 хвилин, автомобіль розвернувся та став на обочині протилежної смуги руху і простояв так, ще декілька хвилин. В подальшому, коли цей автомобіль почав повертатися в напрямку міста Буринь, буз зупинений і встановлено, що ним керував позивач, якому було роз’яснено, що він порушив правила зупинки та складено адміністративний протокол. Позивач відразу повідомив, що він зупинився далі ніж десять метрів, від автобусної зупинки. А коли йому було роз’яснено, що і це є порушенням, той відмовився підписувати протокол, а в подальшому і постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у виді 255 грн. штрафу. Відмова від підпису була зафіксована в присутності свідків, а позивачу було роз’яснено, що він може отримати постанову та протокол у відділенні ДАІ або поштою. Просив у задоволенні позову відмовити, так як вважає, що діяв відповідно до закону і винесена ним постанова є обґрунтованою та правомірною.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши обставини справи, представлені докази та давши їм оцінку, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 13.12.2010 року відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП, згідно якого останній, 13 грудня 2010 року, о 11-й годині 05 хвилин керував автомобілем „ВАЗ-2103” д.н. НОМЕР_1 в с. Чумакове Буринського району та здійснив зупинку ближче тридцяти метрів від автобусної зупинки, позначеної дорожнім знаком, чим порушив п.15.9 Правил Дорожнього руху України (а.с.7).
Постановою ВМ1 №054046 від 13.12.2010 року, винесеною інспектором ДПС відділу ДАІ м. Буринь Голуб С.І. позивача визнано винним у вчиненні вказаного правопорушення і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень (а.с.9).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); безсторонньо(неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.10 Закону України „Про міліцію”, яка визначає основні обов'язки міліції, працівник міліції зобов’язаний: забезпечувати в межах своєї компетенції безпеку дорожнього руху, додержання законів, правил і нормативів у цій сфері (п.12 ч.1); припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах про них (п.5 ч.1); працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких, зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції (ч.2).
Частиною першою «Положення про Державну автомобільну інспекцію МВС», яке затверджено Постановою КМУ від 14 квітня 1997 р. N 341, передбачено, що Державна автомобільна інспекція є головним органом, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, що входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України.
Згідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Статтями 2.3.1, 4.1 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС №77 від 26.02.2009 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.04.2009 року за №374/16390 передбачено право працівників ДАІ, які мають спеціальні звання, складати протоколи та розглядати справи про адміністративні правопорушення передбачені ч.1 ст.122 КУпАП, що відповідає положенням ст.ст.222, 255 КУпАП.
Аналіз зазначених вище нормативних актів свідчить, що відповідач при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача 13.12.2010 року діяв на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано та неупереджено. При цьому протокол про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано факт порушення позивачем ПДР, був складений з дотриманням вимог ст. 255, 256 КпАП України. Справа про адміністративне правопорушення була розглянута у присутності позивача.
Відповідно до п.п.15.9е ПДР України зупинка забороняється ближче 30 метрів від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає –ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох сторін.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення.
Позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що він здійснив зупинку далі ніж 30 метрів від посадкового майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів, тоді як факт вчинення ним правопорушення за вищевказаних обставин підтверджено протоколом про адміністративне правопорушення (а.с.7).
Не приймає суд і доводи позивача, щодо надання ним пояснень відповідачу про його невинуватість і не прийняття їх до уваги останнім, так як з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 взагалі відмовився від дачі пояснень по суті вчиненого правопорушення, і ці обставини були ним визнані в судовому засіданні.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не було допущено порушень положень КУпАП, факт порушення позивачем вимог п.п. 15.9. ПДР був достовірно встановленим і його вина в цьому доведена, у зв’язку з чим в задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.2, 8-12, 71, 159-163 КАС України, ст.ст.7,9, 245,247, 251, 254,256,293 КУпАП, суд -
п о с т а н о в и в:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС відділу ДАІ м. Буринь Голуб С.І. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 13 грудня 2010 року серії ВМ1 №054046 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 255 грн. відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 08.02.2011 року.
Головуючий: