№2-а-73/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2011 року                              Млинівський районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді Одемчук Є.В.

при секретарі  Шендера Є.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача лейтенанта міліції Губіша Віталія Богдановича

       Розглянув у відкритому судовому засіданні в смт. Млинів справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України у Рівненській області, Харкевича Віктора Павловича інспектора ОДР Млинівського ВДАІ про оскарження постанови суб’єкта владних повноважень,-

В С Т А Н О В И В :

       01 лютого 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Млинівського районного суду Рівненської області з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України у Рівненській області, Харкевича Віктора Павловича інспектора ОДР Млинівського ВДАІ про оскарження постанови суб’єкта владних повноважень.

         В судовому засіданні позивач просить позов задоволити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

        Представник відповідача –УДАІ УМВС України в Рівненській області в судовому засіданні позов не визнав, зазначив, що згідно протоколу та постанови ОСОБА_1 порушив Правила дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення.

       Відповідач –Харкевич Віктор Павлович інспектора ОДР Млинівського ВДАІ в судове засідання не з’явився, хоча про день слухання справи повідомлений належним чином. Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України неявка відповідача, який є суб’єктом владних повноважень не перешкоджає розгляду справи та винесенню рішення на підставі наявних у справі доказів.

      Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 січня 2011 року ОСОБА_1 було викликано в відділ державної виконавчої служби, де стало відомо, що на нього відповідачем було накладено штраф в розмірі 255 гривень. Раніше йому про це було невідомо, оскільки ні копія протоколу, ні копія постанови не вручалися і не направлялися поштою, у зв"язку з чим вважає, що строк оскарження постанови суб"єкта владних повноважень не пропущено, оскільки він рахується із 28.01.2011 року. Суть справи: 11 грудня 2010 року, приблизно о 12 годині 05 хвилин ОСОБА_1 рухався за кермом автомобіля Фольксваген Кадді держномер НОМЕР_1 по селу Підгайці Млинівського району. Швидкість руху автомобіля котрим він керував була приблизно 70 км/год, більше  їхати не міг навіть зважаючи вже на те, що зустрічні водії миганням фар попередили про те, що рух на дорозі контролюється ДАІ. В салоні автомобіля знаходився його знайомив ОСОБА_5, який проживає в АДРЕСА_1.Після зупинки, інспектором було показано прилад на моніторі якого було зафіксовану швидкість зазначену в протоколі, тобто 91 км/год, що він відразу ж заперечив, оскільки чи була це швидкість автомобіля котрим керував ОСОБА_1, стверджувати неможливо. Крім цього цифри, які були на моніторі приладу, не могли свідчити про те, що зафіксована швидкість була швидкістю автомобіля яким він керував, а не якогось іншого, що проїхав раніше.

         По-перше, такого правопорушення ОСОБА_1 не вчиняв, а рухався із дотриманням усіх правил дорожнього руху в потоці автомобілів із дозволеною швидкістю в межах населеного пункту. Як вбачається зі змісту постанови про адміністративне правопорушення, до неї додається тільки постанова по справі про адміністративне правопорушення, немає жодного документу підтверджуючого перевищення швидкості, фотознімку із зображенням його автомобіля і показниками швидкості.

         Зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото- та відеофіксації. Однак прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо. Між тим, ст. 14-1 КпАП України передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону.

        Постанова не відповідає вимогам закону також з таких підстав. Прилад "Сокіл ", яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, працюючи в патрульному режимі дає похибку. У відповідності до ст.ст. 10, 11 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу вимірювальної техніки для використання в Україні та про перевірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів надано не було. Розміри похибок вимірювань не повідомлено, що у відповідності до вимог зазначеного закону, перешкоджає використанню результатів вимірювань. Результат вимірювання знаходиться у межах похибок відносно величини, що перевищує дозволену швидкість на 30 км/год, а за таких умов наявність більшого перевищення (що необхідно для наявності складу зазначеного правопорушення) не може визнаватися доведеним.

         Крім того, у постанові відсутні вказівки на те хто саме проводив фіксацію правопорушення технічним засобом. У відповідності до п. 13.2 " Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС" (затверджено наказом МВС 27.03.2009р. № 111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності порушення ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників щодо проходження ними інструктажу та складання заліків. Відповідно до п. 12.2, 12.3 даної інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом.

         Співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій в руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується. Також при пред'явлені технічного засобу "Сокіл" не можливо було індетифікувати транспортний засіб, який перевищив нібито швидкість на даній ділянці траси.

        Так, при розгляді адміністративної справи згідно ст.280 КУпАП не було з’ясовано чи є обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу. Не було взято до уваги те, що рухався із дотриманням усіх правил дорожнього руху.

           При складенні протоколу про адміністративне правопорушення працівник міліції не прийняв будь-які доводи позивача, не перевірив їх; відповідно до ст.268 КУпАП права та обов’язки не роз’яснив.

          Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

          Окрім копії постанови серії ВК1№ 001061 від 11.12.2010 року у суду немає інших доказів вини  ОСОБА_1.

          Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

          Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які послався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

          Незважаючи на те, що згідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у постанові прийнятій відповідачем не наведено будь-якої оцінки вказаного доказу.

         При таких обставинах позов підлягає до задоволення, а постанова підлягає скасуванню.

            На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 251, 283, 284, 288 КУпАП, п. 2 ч.1 ст. 18, ст. ст. 159, 161, 162, 163 КАС України, суд, -

                                                            П О С Т А Н О В И В :

        Позов ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України у Рівненській області, Харкевича Віктора Павловича інспектора ОДР Млинівського ВДАІ про оскарження постанови суб’єкта владних повноважень задоволити.

    Постанову серія ВК1№ 001061 від 11.12.2010 року по справі про адміністративне правопорушення винесену відносно ОСОБА_1 інспектором ОДР Млинівського ВДАІ Харкевичем Віктором Павловичем визнати протиправною та скасувати.

        Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

С У Д Д Я:                                                                                           Є.В. Одемчук