№2-а-77/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2011 року                              Млинівський районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді Одемчук Є.В.

при секретарі  Шендера Є.В.

за участю позивача ОСОБА_1

       Розглянув у відкритому судовому засіданні в смт. Млинів справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Волинській області, інспектора взводу №5 мол.сержанта міліції Ковальчука Ігора Володимировича про оскарження правового акту індивідуальної дії - постанови про накладення адміністративного стягнення ,-

В С Т А Н О В И В :

       02 лютого 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Млинівського районного суду Рівненської області з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України в Волинській області, інспектора взводу №5 мол.сержанта міліції Ковальчука Ігора Володимировича про оскарження правового акту індивідуальної дії - постанови про накладення адміністративного стягнення.

         В судовому засіданні позивач просить позов задоволити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

        Представник відповідача та відповідач в судове засідання не з’явилися, хоча про день слухання справи повідомлений належним чином. Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України неявка відповідача, який є суб’єктом владних повноважень не перешкоджає розгляду справи та винесенню рішення на підставі наявних у справі доказів.

       Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з огляду на наступне.

        Як вбачається з матеріалів справи, 28 січня 2011 року з Млинівського відділу державної виконавчої служби позивачу надійшов лист, в якому була вимога державного виконавця з'явитися 02 лютого 2011 року у відділ державної виконавчої служби Млинівського управління юстиції для сплати штрафу. Коли ОСОБА_1 02 лютого 2011 року прийшов до державного виконавця, то його ознайомили з постановою в справі про адміністративне правопорушення серії АС1 № 056195 від 18 листопада 2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430 (чотириста тридцять ) гривень.

         Із зазначеної постанови вбачається, що ОСОБА_1 18 листопада 2010 року о 08 год. 10 хв. в с. Піддубці Луцького району керував автомобілем НОМЕР_1 на дорозі, яка має дві смуги для руху в одному напрямку і їхав по крайній лівій смузі, коли права смуга була не занята - чим порушив п. 11.2, 11.5 ПДР України.

       Прийняте відповідачем рішення про накладення адміністративного стягнення та, відповідно, постанову від 18 листопада 2010 року серії АС1 № 056195 про накладення адміністративного стягнення вважає незаконною, такою що не ґрунтується на фактичних обставинах справи і підлягає скасуванню з наступних підстав.

       ОСОБА_1 дійсно 18 листопада 2011 року їхав через с. Піддубці Луцького району Волинської області на автомобілі ВАЗ-21099 державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3. До автомобіля був приєднаний одноосний причеп з інструментами. Рухалися по правій смузі, а не так як вказано у постанові. В салоні автомобіля знаходився ОСОБА_4, син власника автомобіля. За кермом знаходився позивач. Працівники державтоінспекції зупинили автомобіль і почали складати протокол за те, що ОСОБА_1 не мав права керувати автомобілем із причепом. Коли ОСОБА_1 їм пояснив, що має право на керування автомобілем з одноосним причепом, то вони сказали, що вже почали писати протокол і щоб його не псувати складуть його як попередження за те, що ОСОБА_1 нібито рухався по лівій смузі, в той час коли права була вільною. При позивачу на незаповненій постанові працівник міліції написав слово «ПОПЕРЕДЖЕННЯ». Чи підписував ОСОБА_1 цю постанову, чи ні, не пам'ятає, але працівник Державтоінспекції сказав, що ці папери нікуди надсилати не буде.

        Так, при розгляді адміністративної справи згідно ст.280 КУпАП не було з’ясовано чи є обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу. Не було взято до уваги те, що рухався із дотриманням усіх правил дорожнього руху.

         З винесеною постановою не згідний, у своїх діях не вбачає порушень правил дорожнього руху, проте інспектор ВДАІ на противагу усним та письмовим поясненням склав протокол про адміністративне правопорушення.

           При складенні протоколу про адміністративне правопорушення працівник міліції не прийняв будь-які доводи позивача, не перевірив їх; відповідно до ст.268 КУпАП права та обов’язки не роз’яснив.

          Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

          Окрім копії постанови серії АС1 № 056195 від 18 листопада року у суду немає інших доказів вини ОСОБА_1.

          Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

          Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які послався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

          Незважаючи на те, що згідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у постанові прийнятій відповідачем не наведено будь-якої оцінки вказаного доказу.

         При таких обставинах позов підлягає до задоволення, а постанова підлягає скасуванню.

            На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 251, 283, 284, 288 КУпАП, п. 2 ч.1 ст. 18, ст. ст. 159, 161, 162, 163 КАС України, суд, -

                                                            П О С Т А Н О В И В :

        Позов ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Волинській області, інспектора взводу №5 мол.сержанта міліції Ковальчука Ігора Володимировича про оскарження правового акту індивідуальної дії - постанови про накладення адміністративного стягнення задоволити.

    Постанову серія АС1 № 056195 від 18 листопада року по справі про адміністративне правопорушення винесену відносно ОСОБА_1 інспектором взводу №5 мол.сержанта міліції Ковальчуком Ігораем Володимировичем визнати протиправною та скасувати.

        Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

С У Д Д Я:                                                                                                      Є.В. Одемчук