Справа № 2-511/11

З А О Ч Н Е     Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

02 лютого 2011 року                                                                                              м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого                судді Шевченко Л. В.,

при секретареві          Прохоровій К. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Національного університету оборони України до ОСОБА_1, ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 про виселення з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2010 року Національний університет оборони  України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, які діють в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 про виселення з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час перевірки обліку та використання жилої площі в гуртожитку Національного університету оборони України по АДРЕСА_1 зазначеного гуртожитку незаконно проживають відповідачі. Спеціальний ордер на вселення в гуртожиток їм не видавався, договір найму жилого приміщення з ними не укладався, за місцем проживання вони не зареєстровані та у трудових відносинах з позивачем не перебувають. Керівництво університету повідомляло відповідачів про необхідність звільнення займаного жилого приміщення у добровільному порядку, але до цього часу відповідачі займану площу не звільнили.

Зважаючи на те, що позивач не може забезпечити житлом своїх слухачів та ад’юнктів, що навчаються в університеті, чим порушуються їх права та соціальні гарантії, він просить суд виселити відповідачів з кімнати АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення в гуртожитку.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити з підстав, наведених у позові.

Відповідачі у судове засідання не з’явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить акт вручення повістки про виклик до суду (а.с. 43).

Відповідно до п. 8 ст. 76 ЦПК України, у разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

За цих обставин, суд на підставі ч. 1 ст. 224 ЦПК України, враховуючи думку представника позивача, який не заперечував проти розгляду справи у відсутність відповідачів, визнав можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.   

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ст. 127 ЖК України для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в м. Києві  Ради народних депутатів.   

Відповідно до роз’яснень, викладених в п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України  від 12.04.1985 № 2 (із змінами, внесеними постановами від 10.03.1989 № 2, від 25.12.1992 № 13 та від 25.05.1998 № 15) «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України», вирішуючи спори про виселення  з гуртожитків, судам слід з’ясовувати, чи є гуртожитком приміщення, яке займає відповідач.

Для цього, зокрема,  необхідно  витребувати дані про те, чи  перебуває  будинок,  в якому розміщено таке приміщення, у віданні позивача; чи побудований він як гуртожиток або спеціально для нього переобладнаний; чи є дозвіл  санепідемстанції  на його заселення як у гуртожиток; чи зареєстрований він як гуртожиток  у виконкомі районної, міської, районної в місті ради; чи видавався  відповідно до Положення про гуртожиток ордер на зайняття жилої площі в гуртожитку; чи укомплектований будинок (жиле приміщення) меблями, спеціальними устаткуваннями, інвентарем, культурно-побутовими  предметами, необхідними для проживання, занять і відпочинку  громадян, чи є штати для обслуговування гуртожитку, як оплачується проживання  тощо.

Судом встановлено, що будівля  по АДРЕСА_1, має статус гуртожитку, що підтверджується актом технічного стану будівель (споруд) від 06.09.1994 (а.с. 8), актом прийму-передачі будівель від 02.09.1994 (а.с. 7), індивідуальною карткою обліку будівлі (а.с. 9), та відповідно до довідки від 07.10.2008 № 303/25/1-1720 знаходиться на балансі Національної академії оборони України. ( а.с.11 зворот).

Згідно з постановою  Кабінету міністрів України від 17.12.2008 № 1089 «Про реорганізацію Національної академії оборони України»та Указу Президента України від 30.12.2008 № 1217/2008 «Про національний  університет оборони України»було проведено реорганізацію Національної академії оборони шляхом її перетворення в Національний університет оборони України.

Крім того, те, що вищезазначена будівля є гуртожитком, додатково підтверджується реєстром будівель, які використовуються під гуртожитки у Солом’янському районі м. Києва, затвердженим розпорядженням Солом’янської районної у місті Києві державної адміністрації від 24.03.2009 № 361 із змінами, внесеними розпорядженнями від 24.03.2010 №246 та від 25.06.2010 № 614 (а.с.5-6).

Зазначений гуртожиток згідно зі своїм статусом відповідає вимогам та нормам, встановленим Санітарними правилами, обладнаний спеціальним устаткуванням та укомплектований меблями, інвентарем, культурно-побутовими предметами, необхідними для проживання та відпочинку мешканців, є штат для обслуговування гуртожитку (а.с. 10-11,).

Отже, статус будівлі за адресою: АДРЕСА_1 визначений як гуртожиток, який використовується за призначенням, знаходиться на балансі позивача та обліковується в Київському квартирно-експлуатаційному управлінні як гуртожиток.

Відповідно до довідки Національного університету оброни України від 10.09.2010 №746/80/1388 у кімнаті АДРЕСА_1 у м. Києві проживають відповідачі (а.с.4).

Надання жилої площі в гуртожитку здійснюється у відповідності з ст.ст. 128,  129 ЖК України, які встановлюють порядок надання жилої площі в гуртожитках і користування нею  за спеціальним ордером, що  є єдиною підставою для вселення, виданим адміністрацією підприємства, установи на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку. Порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається Примірним положенням про гуртожитки, затвердженим постановою Ради Міністрів Української РСР № 208 від 03.06.1986.

На сьогоднішній день порядок забезпечення житловою площею в гуртожитках Національного університету оборони України визначений наказом начальника Національного університету оборони України від 27.02.2010 № 52, яким і затверджено Положення про гуртожитки (а.с. 38-39).

Однак, на час поселення відповідачів  питання вселення в гуртожиток регулювалось ст.ст. 127 - 129 ЖК України  та Примірним положенням про гуртожитки.  

Згідно з п.п. 10, 14, 28 Примірного положення про гуртожитки, вселення в гуртожиток громадян  провадиться  в  установленому  порядку завідуючим  (директором)  гуртожитком  або працівником,  який його заступає,  на  підставі  виданого   адміністрацією   підприємства, установи, організації розпорядження, а надалі -  ордера. Бланки ордерів зберігаються як документи суворої звітності і їх облік веде адміністрація підприємства.

Судом встановлено, що спеціальний ордер на вселення відповідачам не видавався, однак ОСОБА_4 був заселений до гуртожитку на підставі листа заселення. (а.с.29).

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не навчалися, не працювали та військову службу в Національному університеті оборони України не проходили (а.с. 37, 44). Зареєстрованим місцем проживання відповідачів є: АДРЕСА_2 (а.с. 28).

Виходячи з обставин, викладених вище, суд приходить до висновку, що відповідачі без законних на те підстав проживають в кімнаті гуртожитку Національного університету оборони України, і тим самим позбавляють можливості проживати у ній нових слухачів університету та членів їх сімей.   

Згідно з вимогами ст. ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.   

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, тому підлягають задоволенню.

З урахуванням задоволення позовних вимог відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 8,50 грн. судового збору, 37,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 127 - 132 ЖК України, Примірним положенням про гуртожитки, затвердженим постановою Ради Міністрів Української РСР № 208 від 03.06.1986, постановою Пленуму Верховного Суду України  від 12.04.1985 № 2 (із змінами, внесеними постановами від 10.03.1989 № 2, від 25.12.1992 № 13 та від 25.05.1998 № 15) «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України», ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 76, 88, 209, 212-215, 218, 223, 224-226 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов Національного університету оборони України задовольнити.

Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з кімнати АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Національного університету оборони України судовий збір у сумі 8 гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження –після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий